Acts 14
1 The same thing occurred in Iconium, where Paul and Barnabas went into the Jewish synagogue, and spoke in such a way that a great number of both Jews and Greeks believed in Christ.
Стало ся ж в Їкониї, увійшли вони вкупі в Жидівську школу, і промовляли так, що увірувало велике множество і Жидів і Єленян.
2 But the Jews who refused to believe stirred up the Gentiles, and poisoned their minds against the Lord’s followers.
Невірні ж Жиди підіймали й озлобляди душі поган на братів.
3 Therefore Paul and Barnabas spent a long time there, and spoke out fearlessly, relying on the Lord, who confirmed the message of his love by permitting signs and wonders to take place at their hands.
Доволї ж часу пробували вони, одважно промовляючи про Господа, що сьвідкував словом благодати своєї, і давав, щоб ознаки та чудеса робились руками їх.
4 But the townspeople were divided, some siding with the Jews, some with the apostles;
Та розділилась громада городська, і одні були з Жидами, а другі з апостолами.
5 and, when there was an attempt on the part of both Gentiles and Jews, with their leaders, to resort to violence and to stone them,
Як же підняв ся заколот поган та Жидів з князями їх, щоб зневажати і покаменувати їх,
6 the apostles heard of it, and took refuge in Lystra and Derbe, towns in Lycaonia, and in the district around,
вони довідавшись, повтікали в городи Ликаонські, Листру та Дервию, і в околицю,
7 and there they continued to tell the good news.
і там благовіствували.
8 In the streets of Lystra there used to sit a man who had no power in his feet; he had been lame from his birth, and had never walked.
А один чоловік у Листрі сидів невдужавши ногами, кривий бувши від утроби матери своєї, котрий ніколи не ходив.
9 This man was listening to Paul speaking, when Paul, looking intently at him, and seeing that he had the faith to be healed,
Сей слухав, як Павел говорив; а той подививсь на него і, постерігши, що має віру, щоб одужати,
10 said loudly, “Stand upright on your feet.” The man leaped up, and began walking about,
рече голосом великим: Стань просто на ноги твої. І підскочив і ходив.
11 and the crowd, seeing what Paul had done, called out in the Lycaonian language, “The Gods have come down to us in human form.”
Народ же, видївши, що зробив Павел, підняв голос свій, говорячи по ликаонськи: Боги, уподобившись людям, зійшли до нас.
12 So they called Barnabas ‘Zeus,’ and Paul ‘Hermes,’ because he took the lead in speaking;
Назвали ж Варнаву Зевесом, а Павла Гермесом; бо він був проводирем слова.
13 and the priest of Zeus-beyond-the-Walls, accompanied by the crowd, brought bullocks and garlands to the gates, with the intention of offering sacrifices.
Жерець же (ідола) Зевеса, що був перед городом їх, привівши воли з вінками до воріт, хотів зробити посьвят разом з народом.
14 But, when the apostles Barnabas and Paul heard of it, they tore their clothes and rushed out into the crowd. “Friends, why are you doing this?” they shouted.
Почувши ж апостоли Варнава та Павел, роздерли одежу свою, і вбігли, покликуючи, між народ,
15 “We are only people like yourselves, and we have come with the good news that you should turn away from these follies to a living God, who made the heavens, the earth, the sea, and everything that is in them.
і глаголали: Мужі, на що се робите? Ми такі ж люде, як ви; благовіствуемо вам, щоб від сих дурниць навернулись до Бога живого, що сотворив небо, і землю, і море, і все, що є в них.
16 In bygone times he permitted all the nations to go their own ways.
Він у минувші часи попустив усім поганам ходити дорогами їх.
17 Yet he has not failed to give you, in the good he does, some revelation of himself – sending you from heaven rain and fruitful seasons, and gladdening your hearts with plenty and good cheer.”
Тільки ж не оставляв себе без сьвідчення, роблячи добро: даючи дощі з неба й пори вроджайні, та сповняючи їжею й радощами серця наші.
18 Even with this appeal they could hardly restrain the people from offering sacrifice to them.
се говорячи, ледве впинили народ, щоб не приносили їм посьвяту.
19 Presently, however, there came some Jews from Antioch, and Iconium who, after they had won over the people, stoned Paul, and dragged him out of the town, thinking him to be dead.
Прийшли ж з Антиохиї та Їкониї Жиди, і наустивши народ, і вкаменувавши Павла, виволїкли геть з города, думаючи, що він умер.
20 But, when the disciples had gathered around him, he got up and went back into the town; the next day he went with Barnabas to Derbe.
Як же обступили його ученики, уставши ввійшов у город, а назавтра вийшов з Варнавою в Дервию.
21 After telling the good news throughout that town, and making a number of converts, they returned to Lystra, Iconium, and Antioch,
І благовіствувавши городу сьому, і навчивши многих, вернулись вони в Листру, і Іконию, і Антиохию,
22 reassuring the minds of the disciples, urging them to remain true to the faith, and showing that it is only through many troubles that we can enter the kingdom of God.
укріпляючи душі учеників, благаючи пробувати у вірі, і що многими муками треба нам увійти в царство Боже.
23 They also appointed elders for them in every church, and, after prayer and fasting, commended them to the Lord in whom they had learned to believe.
Рукоположивши ж їм пресвитерів по церквах і помолившись з постом, передали їх Господеві, в котрого увірували.
24 Paul and Barnabas then went through Pisidia, and came into Pamphylia,
І, перейшовши Писидию, прийшли в Памфилию.
25 and, after telling the message at Perga, went down to Attaleia.
А глаголавши в Пергиї слово, прийшли в Аталию,
26 From there they sailed to Antioch – the place where they had been committed to the gracious care of God for the work which they had now finished.
а з відсіля поплили в Антиохию, звідкіля були передані благодаті Божій на дїло, котре сповнили.
27 After their arrival, they gathered the church together, and gave an account of all that God had helped them to do, and especially how he had opened to the Gentiles the door of faith;
Прибувши ж та зібравши церкву, оповідали все, що зробив Бог з ними, і як Він відчинив поганам двері віри.
28 and at Antioch they stayed with the disciples for a considerable time.
Пробували ж там час немалий з учениками.
