Acts 10
1 At Caesarea there was a man named Cornelius, a centurion in the regiment known as the ‘Italian Regiment,’
Проживав же один чоловік у Кесарі́ї, на йме́ння Корни́лій, сотник по́лку, що звавсь Італійським.
2 A religious man and one who reverenced God, with all his household. He was liberal in his charities to the people, and prayed to God constantly.
З усім домом своїм він побожний був та богобійний, подавав людям щедру ми́лостиню, і за́вжди Богові молився.
3 One afternoon, about three o’clock, he distinctly saw in a vision an angel from God come to him, and call him by name.
Явно він у видінні, десь коло години дев'ятої дня, бачив Ангола Божого, що до нього зійшов і промовив йому: „Корни́лію!“
4 Cornelius fixed his eyes on him and, in great alarm, said, “What is it, Lord?” “Your prayers and your charities,” the angel answered, “have been an acceptable offering to God.
Він поглянув на нього й жахнувся, й сказав: „Що, Господи?“Той же йому відказав: „Моли́тви твої й твоя ми́лостиня перед Богом згадалися.
5 And now, send messengers to Joppa and fetch a man called Simon, who is also known as Peter.
Тепер же пошли до Йоппі́ї людей, та й приклич Си́мона, що зветься Петром.
6 He is lodging with a tanner named Simon, who has a house near the sea.”
Він гостює в одно́го гарбарника Си́мона, що дім має при морі. Він скаже тобі, що́ ти маєш робити“.
7 When the angel, who had spoken to him, had gone, Cornelius called two servants and a religious soldier, who was one of his constant attendants,
Коли ж Ангол, що йому говорив, відійшов, той закликав двох із своїх слуг домо́вих, і вояка́ богобійного з тих, що служили при ньому,
8 and, after telling them the whole story, sent them to Joppa.
і розповів їм усе та й послав їх в Йоппі́ю.
9 On the next day, while these men were on their way, just as they were nearing the town, Peter went up on the housetop about midday to pray.
А наступного дня, як у дорозі були́ вони та наближа́лись до міста, Петро вийшов на го́рницю, щоб помолитись, о годині десь шостій.
10 He became hungry and wanted something to eat; but while it was being prepared, he fell into a trance,
І став він голодний, і їсти схотів. Як йому ж готували, захо́плення на нього найшло,
11 and saw that the heavens were open, and that something like a great sail was descending, let down by its four corners towards the earth.
і бачить він небо відкрите, і якуюсь посу́дину, що схо́дила, немов простира́ло велике, яка, за чотири кінці прив'язана, спускалась додолу.
12 In it were all kinds of quadrupeds, reptiles, and birds.
У ній же знахо́дились чотириногі всілякі, і зе́мне гаддя, і небесні пташки́.
13 Then he was aware of a voice which said – “Stand up, Peter, kill something, and eat.”
І голос почувся до нього: „Устань, заколи, Петре, і їж!“
14 “No, Lord, I cannot,” answered Peter, “for I have never eaten anything defiled and unclean.”
А Петро відказав: „Жа́дним способом, Господи, — бо ніко́ли не їв я нічого оги́дного чи то нечистого!“
15 Again he was aware of a voice which said – “What God has pronounced clean, do not regard as defiled.”
І знов голос удруге до нього: „Що від Бога очи́щене, не вважай за оги́дне того́!“
16 This happened three times, and then suddenly it was all taken up into the heavens.
І це сталося тричі, і посу́дина знов була взята на небо.
17 While Peter was still perplexed as to the meaning of the vision that he had seen, the men sent by Cornelius, having enquired the way to Simon’s house, came up to the gate,
Як Петро ж у собі бенте́жився, що́ б то значило те видіння, що бачив, то ось посланці́ від Корнилія, розпитавши про Си́монів дім, спинилися перед ворі́тьми,
18 and called out and asked if the Simon, who was also known as Peter, was lodging there.
і спиталися, крикнувши: „Чи то тут сидить Си́мон, що зветься Петро?“
19 Peter was still pondering over the vision, when the Spirit said to him, “There are two men looking for you at this moment.
Як Петро ж над видінням роздумував, Дух промовив до нього: „Онде три чоловіки шукають тебе.
20 Go down at once and do not hesitate to go with them, for I have sent them.”
Але встань і зійди, і піди з ними без жодного су́мніву, бо то Я їх послав!“
21 Peter went down to the men and said, “I am the person you are looking for. What is your reason for coming?”
І зійшовши Петро до тих му́жів, промовив: „Ось я той, що його ви шукаєте. З якої причини прийшли ви?“
22 The men replied, “Our centurion, Cornelius, a pious man who reverences God and is well spoken of by the whole Jewish nation, has been instructed by a holy angel to send for you to his house, and to listen to what you have to say.”
А вони відказали: „Сотник Корни́лій, муж праведний та богобійний, слави доброї в усього люду юдейського, святим а́нголом був у видінні наставлений, щоб до дому свого покли́кати тебе та послухати слів твоїх“.
23 So Peter invited them in and entertained them. The next day he lost no time in setting out with them, accompanied by some of the Lord’s followers from Joppa;
Тоді він покликав й гостинно прийняв їх. А другого дня він устав та й із ними пішов; також дехто з братів із Йоппі́ї пішли з ним.
24 and the day following he entered Caesarea. Cornelius was expecting them, and had invited his relatives and intimate friends to meet them.
І назавтра прийшли вони до Кесарі́ї. А Корнилій чекав їх, рідню й близьких дру́зів покликавши.
25 So, when Peter entered the city, Cornelius met him, and, throwing himself at Peter’s feet, bowed to the ground.
А як увіходив Петро, Корнилій зустрінув його, і до ніг йому впав і вклонився.
26 Peter, however, lifted him up, saying as he did so, “Stand up, I am only human like yourself.”
Та Петро його підвів, промовляючи: „Устань, бо й сам я люди́на!“
27 Talking with him as he went, Peter entered the house, where he found a large gathering of people, to whom he said,
І, розмовляючи з ним, увійшов, і знайшов багатьох, що зібралися,
28 “You are doubtless aware that it is forbidden for a Jew to be intimate with a foreigner, or even to enter his house; and yet God has shown me that I ought not to call anyone defiled or unclean.
і промовив до них: „Ви знаєте, що не вільно юдеєві приставати й прихо́дити до чужани́ці. Та відкрив мені Бог, щоб я жодну люди́ну не мав за огидну чи то за нечисту.
29 That was why I came, when I was sent for, without raising any objection. And now I ask your reason for sending for me.”
Тому я без вага́ння прибув, як покликано. Тож питаю я вас: З якої причини ви слали по мене?“
30 “Just three days ago this very hour,” Cornelius said, “I was in my house, saying the Afternoon Prayers, when a man in dazzling clothing suddenly stood before me.
А Корни́лій сказав: „Четвертого дня аж до цієї години я по́стив, а о дев'ятій годині молився я в домі своїм. І ото, перед мене став муж у блискучій одежі
31 ‘Cornelius,’ he said, ‘your prayer has been heard, and your charities have been accepted, by God.
й сказав: „Корнилію, почута молитва твоя, і твої ми́лостині перед Богом згадалися.
32 Therefore send to Joppa, and invite the Simon, who is also known as Peter, to come here. He is lodging in the house of Simon the tanner, near the sea.’
Тож пошли до Йоппі́ї, і приклич Си́мона, що зветься Петром. Він гостює в гарба́рника Си́мона, у госпо́ді край моря, — він при́йде й розпові́сть тобі“.
33 Accordingly I sent to you at once, and you have been so good as to come. And now we are all here in the presence of God, to listen to all that you have been instructed by the Lord to say.”
Я зараз по тебе послав, — ти добре зробив, що прийшов. Тож тепер перед Богом ми всі стоїмо́, щоб почути все те, що Господь наказав був тобі“.
34 Then Peter began. “I see, beyond all doubt,” he said, “that God does not show partiality,
А Петро відкрив у́ста свої та й промовив: „Пізнаю́ я поправді, що „не дивиться Бог на обличчя“,
35 but that in every nation he who reverences him and does what is right is acceptable to him.
але в кожнім наро́ді приємний Йому, хто боїться Його й чинить праведність.
36 God has sent his message to the Israelites and told them, through Jesus Christ, the good news of peace – and Jesus is Lord of all!
Він слово послав для Ізраїлевих синів, благові́стячи мир через Ісуса Христа, що Госпо́дь Він усім.
37 You yourselves know the story which spread through all Judea, how, beginning form Galilee, after the baptism which John proclaimed –
Ви знаєте справу, що по всій Юдеї була й зачала́сь з Галілеї, після хрищення, що Іван проповідував,
38 the story, I mean, of Jesus of Nazareth, and how God consecrated him his Christ by enduing him with the Holy Spirit and with power; and how he went about doing good and curing all who were under the power of the devil, because God was with him.
Ісуса, що був із Назаре́ту, як помазав Його Святим Духом і силою Бог. І ходив Він, добро чинячи й усіх уздоро́влюючи, кого поневолив диявол, бо Бог був із Ним.
39 We are ourselves, too, witnesses to all that he did in Judea and in Jerusalem; yet they put him to death by hanging him on a cross!
І ми свідки всьому, що́ Він учинив у Юдейському кра́ї та в Єрусалимі, — та вбили Його, на дереві повісивши.
40 This Jesus God raised on the third day, and enabled him to appear,
Але Бог воскресив Його третього дня, і дав Йому, щоб з'явився,
41 not indeed to everyone, but to witnesses chosen beforehand by God – to us, who ate and drank with him after his resurrection from the dead.
не всьому наро́дові, але наперед Богом вибраним свідкам, нам, що з Ним їли й пили, як воскрес Він із мертвих.
42 Further, God charged us to proclaim to the people, and solemnly affirm, that it is Jesus who has been appointed by God judge of the living and the dead.
І Він нам звелів, щоб наро́дові ми проповідували та засві́дчили, що то Він є призначений Богом Суддя для живих і для мертвих.
43 To him it is that all the prophets bear witness, when they say that everyone who believes in him receives through his name forgiveness of sins.”
Усі пророки свідку́ють про Нього, що кожен, хто вірує в Нього, одержить про́щення гріхів Його Йме́нням“.
44 Before Peter had finished saying these words, the Holy Spirit fell on all who were listening to the message.
Як Петро говорив ще слова́ ці, зли́нув Святий Дух на всіх, хто слухав слова́.
45 Those converts from Judaism, who had come with Peter, were amazed that the gift of the Holy Spirit had been bestowed even on the Gentiles;
А обрі́зані віруючі, що з Петром прибули́, здивувалися дивом, що дар Духа Святого пролився також на пога́н!
46 for they heard them speaking in different languages and extolling God. At this Peter asked,
Бо чули вони, що мовами різними ті розмовляли та Бога звели́чували... Петро тоді відповів:
47 “Can anyone refuse the water for the baptism of these people, now that they have received the Holy Spirit as we did ourselves?”
„Чи хто може заборонити христитись водою оцим, що оде́ржали Духа Святого, як і ми?“
48 And he directed that they should be baptized in the name of Jesus Christ; after which they asked him to stay there a few days longer.
І звелів охриститися їм у Йме́ння Ісуса Христа. Тоді просили його позостатися в них кілька днів.
