< Psalms 89 >
1 “A psalm of Ethan, the Ezrahite.” I will sing of the mercies of the LORD for ever; With my mouth will I make known thy faithfulness to all generations!
Навчальна пісня Ета́на езрахе́янина. Про милості Господа буду співати пові́ки, я буду звіща́ти уста́ми своїми про вірність Твою з роду в рід!
2 For I know that thy mercy endureth for ever; Thou hast established thy truth like the heavens.
Бо я був сказав: „Буде наві́ки збудо́вана милість, а небо — Ти вірність Свою встановля́єш на нім“.
3 “I have made a covenant with my chosen; I have sworn to David, my servant:
„Я склав заповіта з вибра́нцем Своїм, присягнув Я Давидові, Моєму рабо́ві:
4 Thy family I will establish for ever, And build up thy throne to all generations.” (Pause)
Встановлю́ Я наві́ки насі́ння твоє, а твій трон Я збудую на вічні віки́“! (Се́ла)
5 The heavens shall praise thy wonders, O LORD! And the assembly of the holy ones thy truth!
І небо хвалитиме, Господи, чудо Твоє, також вірність Твою на зібра́нні святих,
6 Who in the heavens can be compared to Jehovah? Who is like Jehovah among the sons of God?
бо хто в небі поді́бний до Господа? Хто подібний до Господа серед Божих синів?
7 A God greatly to be feared in the assembly of the holy ones, And to be had in reverence above all who are around him?
Бог дуже страшни́й у зібра́нні святих, і грізни́й Він на ці́ле довкі́лля Своє!
8 O Jehovah, God of hosts! Who is mighty like thee, O Jehovah? And thy faithfulness is round about thee.
Господи, Боже Саваоте, — хто си́льний, як Ти, Господи? А вірність Твоя — на довкі́ллі Твоїм!
9 Thou rulest the raging of the sea; When the waves thereof rise, thou stillest them!
Ти пануєш над силою моря, коли підіймаються хви́лі, Ти їх втихоми́рюєш.
10 Thou didst break Rahab in pieces, as one that is slain; Thou didst scatter thine enemies with thy mighty arm.
Ти стиснув Рага́ва, як трупа, і сильним раме́ном Своїм розпоро́шив Своїх ворогів.
11 The heavens are thine; thine also is the earth; The world and all that is therein, thou didst found them.
Твої небеса́, Твоя теж земля, вселе́нна і все, що на ній, — Ти їх заложив!
12 The North and the South were created by thee; Tabor and Hermon rejoice in thy name.
Північ та південє — Ти їх створив, Фаво́р та Хермо́н співають про Йме́ння Твоє.
13 Thine is a mighty arm; Strong is thy hand, and high thy right hand.
Могутнє раме́но Твоє, рука Твоя си́льна, висока прави́ця Твоя!
14 Justice and equity are the foundation of thy throne; Mercy and truth go before thy face.
Справедливість та право — підста́ва престо́лу Твого, милість та правда — обличчя Твоє випере́джують!
15 Happy the people that know the trumpet's sound! They walk, O LORD! in the light of thy countenance;
Блаже́нний наро́д, що знає він поклик святковий, — Господи, вони ходять у світлі обличчя Твого!
16 In thy name they daily rejoice, And in thy righteousness they glory!
Радіють вони цілий день Твоїм Іменням, і підви́щуються Твоєю справедливістю,
17 For thou art the glory of their strength; Yea, through thy favor our horn exalteth itself!
бо окра́са їхньої сили — то Ти, а Твоєю зичли́вістю ріг наш підно́ситься,
18 For from Jehovah is our shield, And from the Holy One of Israel is our king.
бо щит наш — Господній, а цар наш — від Святого Ізраїлевого!
19 Once thou spakest in a vision to thy holy one, And saidst, —”I have laid help on one that is mighty; I have exalted one chosen from the people;
Тоді богобійним Своїм про мовляв Ти в об'я́вленні та говорив: „Я поклав допомогу на сильного, Я вибра́нця підніс із наро́ду:
20 I have found David, my servant; With my holy oil have I anointed him.
знайшов Я Давида, Свого раба, — Я його намасти́в Своєю святою оливою,
21 With him shall my hand be established, And my arm shall strengthen him.
щоб із ним була си́льна рука Моя, а раме́но Моє вміцни́ло його́!
22 The enemy shall not have power over him, Nor shall the unrighteous man oppress him.
Ворог на нього не нападе́, а син беззаконня не буде його переслі́дувати,
23 For I will beat down his foes before him, And overthrow them that hate him.
— його ворогів поб'ю́ перед обличчям його, і вда́рю його ненави́сників!
24 My faithfulness and mercy shall be with him, And through my name shall his horn be exalted.
Із ним Моя вірність та милість Моя, а Йме́нням Моїм його ріг піднесе́ться, —
25 I will extend his hand to the sea, And his right hand to the rivers.
і Я покладу́ його ру́ку на море, і на рі́ки — прави́цю його.
26 He shall say to me, 'Thou art my father, My God, and the rock of my salvation!'
Він Мене буде звати: „Отець Ти мій, Бог мій, і скеля спасі́ння мого́!“
27 I will also make him my first-born, Highest of the kings of the earth.
Я вчиню́ його теж перворі́дним, найвищим над зе́мних царів.
28 My mercy I will continue to him for ever; My covenant with him shall be steadfast.
Свою милість для нього наві́ки схова́ю, і Мій заповіт йому вірний,
29 I will make his family to endure for ever; And his throne shall be as lasting as the heavens.
і насіння його покладу́ Я наві́ки, а трона його — як дні неба!
30 Should his children forsake my law, And walk not in my statutes,
Коли ж його діти покинуть Зако́на Мого, і не будуть держа́тись нака́зів Моїх,
31 Should they break my commandments, And observe not my precepts,
коли ізнева́жать Мої постано́ви, і не бу́дуть держатись нака́зів Моїх,
32 I will punish their transgressions with a rod, And their iniquity with stripes.
тоді па́лицею навіщу́ їхню прови́ну, та пора́зами — їхнє беззако́ння!
33 But my kindness will I not withdraw from him, Nor suffer my faithfulness to fail.
А ласки Своєї від ньо́го Я не заберу́, і не зра́джу його в Своїй вірності,
34 I will not break my covenant, Nor alter what hath gone from my lips.
не збезче́щу Свого заповіту, а що́ було з уст Моїх вийшло, того не зміню́!
35 Once have I sworn in my holiness, That I will not be false unto David.
Одне в Своїй святості Я присягнув, — не пові́м Я неправди Давидові:
36 His family shall endure for ever, And his throne as the sun before me.
повік буде насі́ння його, а престол його передо Мною — як сонце,
37 It shall be established for ever like the moon; Like the faithful witness in the sky.”
як місяць, він буде стояти пові́ки, і Сві́док на хмарі — правди́вий“. (Се́ла)
38 But now thou forsakest and abhorrest, And art angry with, thine anointed.
А Ти опустив та обри́див, розгнівався Ти на Свого пома́занця, —
39 Thou hast made void the covenant with thy servant; Thou hast cast his crown to the ground.
Ти неважливим зробив запові́та Свого раба, Ти скинув на землю корону його́,
40 Thou hast broken down all his hedges; Thou hast brought his strongholds to ruin.
всю горо́жу його полама́в, тверди́ні його оберну́в на руїну!
41 All who pass by plunder him; He is a reproach to his neighbors.
Всі грабують його, хто прохо́дить дорогою, — він став для сусідів своїх посміхо́вищем.
42 Thou hast lifted up the right hand of his enemies; Thou hast made all his adversaries to rejoice.
Підніс Ти правицю його переслі́дувачів, усіх його ворогів Ти поті́шив,
43 Yea, thou hast turned the edge of his sword, And made him unable to stand in battle.
і Ти відвернув вістря ша́блі його, у війні ж не підтри́мав його.
44 Thou hast brought his glory to an end, And hast cast down his throne to the ground.
Ти слави позбавив його, а трона його повалив був на землю,
45 Thou hast shortened the days of his youth; Thou hast covered him with shame.
скоротив Ти був дні його мо́лодости, розтягнув над ним сором! (Се́ла)
46 How long, O LORD! wilt thou hide thyself for ever? How long shall thine anger burn like fire?
Доки, Господи, бу́деш хова́тись наза́вжди, доки буде палати Твій гнів, як огонь?
47 Remember how short is my life, To what frailty thou hast created all men!
Пам'ятай же про мене, — яка довгота́ життя лю́дського? Для чого створив Ти всіх лю́дських синів на ніщо́?
48 What man liveth, and seeth not death? Who can deliver himself from the underworld? (Sheol )
Котри́й чоловік буде жити, а смерти не ба́читиме, збереже свою душу від сили шео́лу? (Се́ла) (Sheol )
49 Where, Lord, is thy former loving-kindness Which thou didst swear to David in thy truth?
Де Твої перші милості, Господи, що їх присягав Ти Давидові у Своїй вірності?
50 Remember, O Lord! the reproach of thy servants, How I bear in my bosom the taunts of all the many nations,
Згадай, Господи, про га́ньбу рабів Своїх, яку я ношу́ в своїм лоні від усіх великих наро́дів,
51 With which thine enemies have reproached me, O LORD! With which they have reproached the footsteps of thine anointed!
якою Твої вороги зневажають, о Господи, і кроки Твого́ помазанця безславлять!
52 [Praised be Jehovah for ever! Amen, yea, amen!]
Благослове́нний навіки Господь! Амі́нь і амі́нь!