Psalms 2

1 Why do the heathen rage, And the nations meditate a vain thing?

Чому бентежаться народи і племена задумують марне?

2 Why do the kings of the earth rise up, And the princes combine together, Against Jehovah, and against his anointed king?

Повстають царі землі, і можновладці гуртуються разом проти Господа й проти Його Помазанця.

3 “Let us break their bonds asunder; Let us cast away from us their fetters!”

«Розірвемо їхні кайдани, – [кажуть вони], – скинемо їхні пута!»

4 He that sitteth in heaven will laugh; The Lord will have them in derision.

Той, Хто сидить на небесах, сміється, Володар глузує з них.

5 Then shall he speak to them in his wrath, And confound them in his hot displeasure.

Тоді Він промовить до них у гніві Своєму і полум’ям [люті] Своєї настрашить їх:

6 “I myself have anointed my king, Upon Zion, my holy hill!”

«Ось Я поставив царя Мого над Сіоном, Моєю святою горою».

7 I will declare the decree of Jehovah: He hath said to me, “Thou art my son; This day I have begotten thee.

Сповіщу-но я постанову Господню: Він промовив до мене: «Ти Мій Син, Я сьогодні породив Тебе.

8 Ask of me, and I will give thee the nations for thine inheritance, And the ends of the earth for thy possession.

Проси в Мене – і Я дам Тобі народи у спадок, і володіння Твоє – аж до країв землі.

9 Thou shalt break them with a rod of iron; Thou shalt dash them in pieces like a potter's vessel.”

Ти уразиш їх жезлом залізним, як посуд, [виріб] гончаря, розіб’єш їх».

10 Be wise, therefore, O ye kings! Be admonished, ye rulers of the earth!

Отже, царі, схаменіться, отямтеся, судді землі!

11 Be subject to Jehovah with awe, And fear with trembling!

Служіть Господеві зі страхом і радійте з тремтінням.

12 Kiss the son, lest He be angry, and ye perish in your way; For soon shall his wrath be kindled. Happy are all they who seek refuge in him.

Цілуйте Сина, щоб Він не розгнівався і щоб ви не загинули на своєму шляху, бо гнів Його спалахне вмить. Блаженні ті, хто на Нього надію покладає!