Psalms 107
1 “BOOK V.” O give thanks to the LORD, for he is good; For his mercy endureth for ever!
„Дякуйте Господу, добрий бо Він, бо наві́ки Його милосердя!“
2 Let the redeemed of the LORD say it, Whom he hath redeemed from the hand of the enemy;
хай так скажуть ті всі, що Госпо́дь урятував їх, що ви́зволив їх з руки ворога,
3 Whom he hath gathered from the lands, From the east, the west, the north, and the south.
і з країв їх зібрав, — від сходу й захо́ду, від пі́вночі й моря!
4 They were wandering in the wilderness, in a desert, They found no way to a city to dwell in.
Блудили вони по пустині дорогою голою, осілого міста не знахо́дили,
5 They were hungry and thirsty, And their souls fainted within them.
голодні та спра́гнені, і в них їхня душа омліва́ла.
6 Then they cried to the LORD in their trouble, And he delivered them out of their distress.
І в недолі своїй вони Го́спода кли́кали, і Він визволяв їх від у́тисків їхніх!
7 He led them in a straight way, Till they came to a city where they might dwell.
І Він їх попрова́див дорогою про́стою, щоб до міста осілого йшли.
8 O let them praise the LORD for his goodness, For his wonderful works to the children of men!
Нехай же подя́ку складу́ть Господе́ві за милість Його, та за чу́да Його синам лю́дським,
9 For he satisfieth the thirsty, And the hungry he filleth with good.
бо наси́тив Він спра́гнену Душу, а душу голодну напо́внив добром!
10 They dwelt in darkness and the shadow of death, Being bound in affliction and iron;
Ті, хто перебував був у те́мряві та в сме́ртній ті́ні, то в'я́зні біди та заліза,
11 Because they disobeyed the commands of God, And contemned the will of the Most High;
бо вони спротивля́лися Божим слова́м, і відки́нули раду Всевишнього.
12 Their hearts he brought down by hardship; They fell down, and there was none to help.
Та Він упокори́в їхнє серце терпі́нням, спіткну́лись вони — і ніхто не поміг,
13 But they cried to the LORD in their trouble, And he saved them out of their distresses;
і в недолі своїй вони Господа кли́кали, і Він визволя́в їх від у́тисків їхніх!
14 He brought them out of darkness and the shadow of death, And brake their bands asunder.
І Він вивів їх з те́мряви й мо́року, їхні ж кайда́ни сторо́щив.
15 O let them praise the LORD for his goodness, For his wonderful works to the children of men!
Нехай же подяку складуть Господе́ві за милість Його, та за чу́да Його синам лю́дським,
16 For he hath broken the gates of brass, And cut the bars of iron asunder.
бо Він полама́в мідні двері, і засу́ви залізні зрубав!
17 The foolish, because of their transgressions, And because of their iniquities, were afflicted;
Нерозумні страждали за грішну дорогу свою й за свої беззаконня.
18 They abhorred all kinds of food; They were near to the gates of death.
Душа їхня від усякої їжі відве́рталася, — і дійшли вони аж до брам смерти,
19 Then they cried to the LORD in their trouble, And he delivered them out of their distresses;
і в недолі своїй вони Господа кли́кали, і Він визволяв їх від у́тисків їхніх, —
20 He sent his word, and healed them, And saved them from their destruction.
Він послав Своє слово та їх уздоро́вив, і їх урятував з їхньої хвороби!
21 O let them praise the LORD for his goodness, For his wonderful works to the children of men!
Нехай же подяку складуть Господе́ві за милість Його та за чу́да Його синам лю́дським,
22 Let them offer the sacrifices of thanksgiving, And declare his works with joy!
і хай жертви подяки прино́сять, і хай розповіда́ють зо співом про чи́ни Його!
23 They who go down to the sea in ships, And do business in great waters,
Ті, хто по морю пливе́ корабля́ми, хто чинить зайняття своє на великій воді, —
24 These see the works of the LORD, And his wonders in the deep.
вони бачили чи́ни Госпо́дні та чу́да Його в глибині!
25 He commandeth, and raiseth the stormy wind, Which lifteth high the waves.
Він скаже — і буря зривається, і підно́сяться хвилі Його,
26 They mount up to the heavens, They sink down to the depths, Their soul melteth with distress;
до неба вони підійма́ються, до безодні спада́ють, — у небезпеці душа їхня хвилюється!
27 They reel and stagger like a drunken man, And all their skill is vain.
Вони крутяться й ходять вперед та назад, як п'яни́й, і вся́ їхня мудрість бенте́житься!
28 Then they cry to the LORD in their trouble, And he saveth them out of their distresses;
Та в недолі своїй вони Господа кликали, і Він визволяв їх від у́тисків їхніх!
29 He turneth the storm into a calm, And the waves are hushed;
Він змінює бурю на ти́шу, — і стихають їхні хвилі,
30 Then they rejoice that they are still, And he bringeth them to their desired haven.
і раділи, що вти́хли вони, і Ві́н їх привів до бажа́ної при́стані.
31 O let them praise the LORD for his goodness. For his wonderful works to the children of men!
Нехай же подяку складуть Господе́ві за милість, та за чу́да Його синам лю́дським!
32 Let them extol him in the congregation of the people, And praise him in the assembly of the elders!
Нехай величають Його на наро́дньому зборі, і нехай вихваля́ють Його на засі́данні старших!
33 He turneth rivers into a desert, And springs of water into dry ground;
Він обе́ртає рі́чки в пустиню, а водні джере́ла — на суході́л,
34 A fruitful land into barrenness, For the wickedness of them that dwell therein.
плодю́чу землю — на солонча́к через зло́бу мешка́нців її.
35 He turneth the desert into a lake of water, And dry ground into springs of water;
Він пустиню обе́ртає в водне болото, а землю суху́ — в джерело́,
36 And there he causeth the hungry to dwell, And they build a city for a dwelling-place,
і голодних садо́вить Він там, а вони ставлять місто на ме́шкання,
37 And sow fields and plant vineyards, Which yield a fruitful increase.
і поля́ засіва́ють, і виногра́дники са́дять, — і отримують плід урожа́ю!
38 He blesseth them, so that they multiply greatly, And suffereth not their cattle to decrease.
І благословляє Він їх, — і сильно розмно́жуються, і оде́ржують плід урожа́ю!
39 When they are diminished and brought low By oppression, affliction, and sorrow,
Та змаліли вони й похили́лися з утиску злого та з сму́тку.
40 He poureth contempt upon princes, And causeth them to wander in a pathless wilderness;
Виливає Він га́ньбу на можних, — і блу́дять вони без дороги в пустині,
41 But he raiseth the poor from their affliction, And increaseth their families like a flock.
а вбогого Він підіймає з убо́зтва, і розмно́жує роди, немов ту ота́ру.
42 The righteous see it and rejoice, And all iniquity shutteth her mouth.
Це бачать правдиві й радіють, і закриває уста́ свої всяке безправ'я.
43 Whoso is wise, let him observe this, And have regard to the loving-kindness of the LORD!
Хто мудрий, той все це завва́жить, — і пізна́ють вони́ милосердя Господнє!
