Matthew 15
1 Then come to Jesus Pharisees and scribes from Jerusalem, saying,
Тоді деякі фарисеї та книжники з Єрусалима підійшли до Ісуса й запитали:
2 Why do thy disciples transgress the tradition of the elders? for they wash not their hands when they eat bread.
―Чому Твої учні порушують звичай наших батьків? Вони їдять, не помивши своїх рук.
3 But he answered and said to them, Why do ye too transgress the commandment of God for the sake of your tradition?
Він же відповів їм: ―А чому ж ви порушуєте заповідь Божу через ваш звичай?
4 For God commanded, saying, “Honor thy father and thy mother;” and, “He that curseth father or mother, let him surely die.”
Адже Бог сказав: «Шануй батька та матір», а також: «Той, хто зневажає батька або матір, нехай буде покараний смертю!»
5 But ye say, Whoever shall say to his father or his mother, Whatever thou mightst receive in aid from me is a gift [[to God]],
Ви ж говорите, що той, хто скаже батькові або матері: «Те, чим я міг би допомогти тобі, – дар Богові»,
6 he shall not honor his father or his mother. Thus have ye made void the law of God for the sake of your tradition.
той [може] не шанувати своїх батьків. Так ви скасували Слово Боже через свій звичай.
7 Hypocrites! well did Isaiah prophesy concerning you, saying,
Лицеміри, добре пророкував про вас Ісая, коли казав:
8 “This people honoreth me with their lips, but their heart is far from me.
«Цей народ шанує Мене лише устами, а серце його далеко від Мене.
9 But in vain do they worship me, teaching as doctrines the commandments of men.”
Даремно вони поклоняються Мені, навчаючи людей людських заповідей».
10 And calling the multitude, he said to them, Hear, and understand.
Покликавши народ, [Ісус] промовив до них: «Слухайте та зрозумійте!
11 Not that which goeth into the mouth defileth a man; but that which cometh out of the mouth, this defileth a man.
Не те, що входить в уста, оскверняє людину, але те, що виходить з уст, оскверняє людину».
12 Then come the disciples, and say to him, Dost thou know that the Pharisees were offended, when they heard that saying?
Тоді учні підійшли до Нього й сказали: ―Чи знаєш, що фарисеї образилися, почувши [ці] слова?
13 But he answered and said, Every plant which my heavenly Father did not plant will be rooted up.
[Ісус] відповів: ―Кожна рослина, яка не була посаджена Моїм Небесним Отцем, буде викоренена.
14 Let them alone; they are blind leaders of the blind. And if the blind lead the blind, both will fall into a ditch.
Облиште їх, вони сліпі поводирі сліпців. Якщо сліпий веде сліпого, то обидва впадуть в яму.
15 And Peter answering said to him, Explain to us that dark saying.
Петро у відповідь сказав: ―Поясни нам цю притчу.
16 And he said, Are ye too still without discernment?
Тоді [Ісус] запитав: ―Невже ви ще не розумієте?
17 Do ye not understand, that whatever entereth the mouth goeth into the stomach, and is cast out into the drain?
Не знаєте, що все, що входить в уста, потрапляє в шлунок і виходить геть?
18 But the things which proceed from the mouth come out of the heart; and these defile a man.
А те, що виходить з уст, походить із серця, саме це й оскверняє людину.
19 For out of the heart proceed evil thoughts, murders, adulteries, fornications, thefts, false testimony, blasphemies.
Бо з серця виходять погані думки, вбивства, перелюб, статева розпуста, крадіж, неправдиві свідчення та богохульство.
20 These are the things which defile a man; but to eat with unwashed hands defileth not a man.
Саме це оскверняє людину, а їсти немитими руками не оскверняє людини.
21 And Jesus, going from thence, withdrew to the parts of Tyre and Sidon.
Вийшовши звідти, Ісус пішов до земель Тира й Сидона.
22 And, lo! a woman of Canaan came out from those borders, and cried out, saying, Have compassion on me, Lord, Son of David! My daughter is grievously afflicted with a demon.
І ось прийшла до Нього одна жінка-ханаанеянка з тієї землі. Вона казала благаючи: ―Господи, Сину Давида, змилуйся наді мною! Моя донька одержима злим духом.
23 But he did not answer her a word. And his disciples came and besought him, saying Send her away, for she is crying out after us.
Але [Ісус] нічого не відповів їй. Тоді підійшли Його учні та благали Його, кажучи: ―[Допоможи] їй та відпусти, бо вона йде за нами й кричить.
24 But he answered and said, I was not sent except to the lost sheep of the house of Israel.
У відповідь Він сказав: ―Я посланий лише до загиблих овець народу Ізраїля.
25 Then she came and fell down before him, saying, Lord, help me!
Вона ж, підійшовши, вклонилася Йому та сказала: ―Господи, допоможи мені!
26 But he answering said, It is not allowable to take the children's bread, and throw it to the little dogs.
Він же відповів: ―Не годиться брати хліб від дітей та кидати щенятам.
27 And she said, Yea, Lord; for the little dogs eat of the crumbs which fall from the table of their masters.
Проте вона сказала: ―Так, Господи, але й щенята їдять крихти, які падають зі столу їхніх господарів.
28 Then Jesus answering said to her, O woman, great is thy faith; be it done to thee even as thou wilt. And her daughter was cured from that hour.
Тоді Ісус відповів їй: ―О жінко, твоя віра велика! Нехай станеться, як ти бажаєш. І тієї ж миті її донька була зцілена.
29 And departing thence, Jesus came near the lake of Galilee; and going up the mountain, he sat down there.
Відійшовши звідти, Ісус пішов до Галілейського моря, зійшов на гору й сів там.
30 And great multitudes came to him, having with them those who were lame, blind, dumb, maimed, and many others; and they laid them down at his feet, and he healed them;
І прийшло до Нього багато людей, які мали з собою кривих, сліпих, калік, німих та багатьох інших [хворих]. Вони поклали їх біля Його ніг, і Він зцілив їх.
31 so that the multitude wondered, when they saw the dumb speaking, the maimed sound, and the lame walking, and the blind seeing; and they gave glory to the God of Israel.
Побачивши, що німі розмовляють, криві стають здоровими, каліки ходять і сліпі бачать, люди дивувались та прославляли Бога Ізраїлевого.
32 And Jesus having called his disciples to him, said, I have compassion on the multitude, because they have remained with me now three days, and have nothing to eat; and I am not willing to send them away fasting, lest they faint on the road.
Ісус же покликав Своїх учнів та сказав: ―Жаль Мені цих людей, тому що вже три дні залишаються зі Мною й не мають, що їсти. Я не хочу відпускати їх голодними, щоб не ослабли в дорозі.
33 And the disciples say to him, Whence should we have so many loaves in a wilderness, as to fill so great a multitude?
Учні спитали Його: ―Звідки в пустелі нам взяти стільки хліба, щоб нагодувати такий натовп?
34 And Jesus saith to them, How many loaves have ye? And they said, Seven, and a few small fishes.
Ісус сказав їм: ―Скільки маєте хлібів? Вони відповіли: ―Сім і декілька малих рибин.
35 And bidding the multitude to lie down on the ground,
Він звелів людям сісти на землю.
36 he took the seven loaves and the fishes, and gave thanks, and broke, and gave them to the disciples, and the disciples to the multitudes.
Потім узяв сім хлібів та рибу, подякував, розламав та дав учням, а учні [роздали] людям.
37 And they all ate, and were filled; and they took up of the fragments that remained, seven baskets full.
Усі їли та наситились. І зібрали сім повних кошиків залишків.
38 And they who ate were four thousand men, besides children and women.
Тих, хто їв, було чотири тисячі чоловіків, не рахуючи жінок та дітей.
39 Then he sent away the multitudes, and went on board the boat, and came into the borders of Magadan.
Відпустивши людей, [Ісус] сів у човен та відплив до землі Магадана.
