Mark 8
1 In those days, there being again a great multitude, and they having nothing to eat, he called the disciples to him, and saith to them,
Тими днями, коли було зно́ву багато наро́ду, а їсти не мали чого́, покликав Він у́чнів Своїх та й промовив до них:
2 I have compassion on the multitude, because they have remained with me now three days, and they have nothing to eat.
„Жаль мені тих людей, що вже три дні зо Мною знахо́дяться, та їсти не мають чого́.
3 And if I send them away fasting to their houses, they will faint on the road; and some of them have come from altar.
А коли відпущу́ їх голодних до їхніх домівок, то осла́бнуть у дорозі, бо деякі з них поприхо́дили зда́лека“.
4 And his disciples answered him, Whence can ally one satisfy these men with bread here in a wilderness?
І відказали Йому Його у́чні: „Звідки зможе хто нагодувати їх хлібом отут у пустині?
5 And he asked them, How many loaves have ye? And they said, Seven.
А Він їх запитав: „Скільки маєте хліба?“Вони ж повідо́мили: „Се́меро“.
6 And he ordered the multitude to lie down on the ground; and he took the seven loaves, and gave thanks, and broke, and gave to his disciples to set before them; and they set them before the multitude.
Тоді Він народу звелів на землі посідати. І, взявши се́меро хліба, віддавши подяку, Він поламав і дав учням Своїм, щоб роздати. А вони роздавали наро́дові,
7 And they had a few small fishes; and having blessed them, he set them before them.
І мали вони трохи ри́бок; і Він їх поблагословив, і роздати звелів також їх.
8 And they ate, and were filled; and they took up of the fragments that remained, seven baskets.
І всі їли й наїлися, а з позосталих кусків сім коші́в назбирали.
9 And they were about four thousand; and he sent them away.
А їдців було тисяч з чотири!
10 And immediately going on board the boat with his disciples, he came into the region of Dalmanutha.
І всів Він негайно до чо́вна з Своїми у́чнями, та й прибув до землі далману́тської.
11 And the Pharisees came out, and began to question with him, seeking of him a sign from heaven, trying him.
І вийшли фарисеї, і почали́ сперечатися з Ним, і, Його випробо́вуючи, хотіли від Нього озна́ки із неба.
12 And sighing deeply in his spirit, he saith, Why doth this generation seek for a sign? Truly do I say to you, A sign will not he given to this generation.
А Він тяжко зідхнув у Своїм дусі й промовив: „Якої ознаки цей рід вимагає? Поправді кажу́ вам, що родові цьому ознака не буде дана!“
13 And leaving them, he again went on board and crossed to the other side.
І покинув Він їх, усів знову до чо́вна, і на то́й бік відбу́в.
14 And they had forgotten to take bread, and had not in the boat with them more than one loaf.
І забули вони взяти хліба, і крім одно́го буханця́, у чо́вні не мали з собою нічого.
15 And he charged them, saying, Take heed, beware of the leaven of the Pharisees, and the leaven of Herod.
А Він їм наказував та говорив: „Стережіться уважливо фарисейської розчи́ни й розчини Іродової!“
16 And they reasoned among themselves, saying, It is because we have no bread.
Вони ж міркували й казали один до одного, що хліба не мають вони.
17 And knowing it, he saith to them, Why are ye reasoning, because ye have no bread? Do ye not yet perceive nor understand? Have ye your mind still blinded?
А Ісус, знавши те, промовляє до них: „Чого́ ви міркуєте, що хліба не маєте? Чи ви ще не знаєте й не розумієте? Чи ще маєте серце своє затверді́лим?
18 Having eyes, do ye not see? and having ears, do ye not hear? And do ye not remember,
„Мавши очі — не бачите, і мавши ву́ха — не чуєте?“І не пам'ятаєте,
19 when I broke the five loaves among the five thousand, and how many baskets full of fragments ye took up? They say to him, Twelve.
коли п'ять хлібів Я ламав на п'ять тисяч, — скільки повних коші́в із кусків ви зібрали?“Вони кажуть до Нього: „Дванадцять“.
20 When also the seven among the four thousand, how many baskets full of fragments did ye take up? And they say, Seven.
„А як сім на чотири тисячі, — скільки кошиків повних з кусків ви зібрали?“І відказують: „Сім“.
21 And he said to them, Do ye not yet understand?
І сказав Він до них: „Ви ще не розумієте?“
22 And they come to Bethsaida. And they bring to him a blind man, and beseech him to touch him.
І приходять вони в Віфсаї́ду. І приводять до Нього сліпого, і благають Його, щоб доторкну́вся до нього.
23 And taking the blind man by the hand, he led him out of the village; and spitting on his eyes, and putting his hands on him, he asked him if he saw anything.
І взяв Він сліпого за руку, та й вивів його за село. І посли́нивши очі йому, поклав руки на нього, і питався його, чи що бачить.
24 And he looked up, and said, I can see men, for I see them as trees, walking.
І, зиркнувши, сказав той: „Я бачу людей, які ходять, немов би дере́ва“.
25 Then he again put his hands on his eyes, and he saw clearly, and was restored, and saw all things distinctly.
Потім знов Він поклав Свої руки на очі йому, — і прозрі́в той, і одужав, і вира́зно став бачити все!
26 And he sent him away to his house, saying, Go not into the village.
І послав Він додому його й наказав: „До села й не заходь, і ніко́му в селі не розповіда́й!“
27 And Jesus went out, and his disciples, into the villages of Caesarea Philippi. And on the way he asked his disciples, saying to them, Who do men say that I am?
Потому пішов Ісус й у́чні Його до сіл Кесарі́ї Пилипової, а в дорозі питав Своїх у́чнів, говорячи їм: „За кого Мене люди вважають?“
28 And they answered him, saying, John the Baptist; and others, Elijah; and others, One of the prophets.
Вони ж відповіли́ Йому, кажучи: „За Івана Христителя, другі — за Іллю́, а інші — за одно́го з пророків“.
29 And he asked them, But who do ye say that I am? Peter answering saith to him, Thou art the Christ.
І Він запитав їх: „А ви за кого Мене маєте?“Петро Йому в відповідь каже: „Ти — Христос!“
30 And he strictly charged them to tell no one concerning him.
І Він заборонив їм, щоб ніко́му про Нього вони не казали!
31 And he began to teach them that the Son of man must suffer many things, and be rejected by the elders and the chief priests and the scribes, and be put to death, and after three days rise again;
І почав їх навчати, що Синові Лю́дському треба багато страждати, і Його відцураються старші, і первосвященики, і книжники, і Він буде вбитий, — але третього дня Він воскресне.
32 and he told them this plainly. And Peter, taking him aside, began to rebuke him.
І те слово казав Він відкрито. А Петро узяв на́бік Його, і Йому́ став перечити.
33 But he turning about and looking at his disciples, rebuked Peter, and saith, Get thee behind me, Satan! for thy thoughts are not on the things of God, but on those of men.
А Він обернувся й поглянув на у́чнів Своїх, та й Петру докори́в і сказав: „Відступись, сатано, від Мене, бо ду́маєш ти не про Боже, а про лю́дське!“
34 And calling the multitude to him with his disciples also, he said to them, Whoever chooseth to follow me, let him deny himself, and take up his cross, and follow me.
І Він покликав народ із Своїми у́чнями, та й промовив до них: „Коли хоче хто йти вслід за Мною, хай зречеться самого себе, і хай ві́зьме свого хреста та й за Мною йде!
35 For whoever chooseth to save his life, will lose it; but whoever shall lose his life for the sake of me and of the glad tidings, will save it.
Бо хто хоче душу свою́ зберегти, той погубить її, а хто згубить душу свою ради Мене та Єва́нгелії, той її збереже.
36 For what doth it profit a man to gain the whole world, and forfeit his life?
Яка ж ко́ристь люди́ні, що здобу́де ввесь світ, але душу свою занапа́стить?
37 For what can a man give as an exchange for his life?
Або що́ назамі́н дасть люди́на за душу свою?
38 For whoever shall be ashamed of me and of my words in this adulterous and sinful generation, of him will also the Son of man be ashamed, when he cometh in the glory of his Father with the holy angels.
Бо хто буде Мене та Моєї науки соро́митися в роді цім перелю́бнім та грішнім, того посоро́миться також Син Лю́дський, як при́йде у славі Свого Отця з ангола́ми святими“.
