Mark 8
1 In those days, there being again a great multitude, and they having nothing to eat, he called the disciples to him, and saith to them,
У ті дні, коли знову зібралося багато людей і не мали, що їсти, [Ісус] покликав учнів та сказав їм:
2 I have compassion on the multitude, because they have remained with me now three days, and they have nothing to eat.
―Жаль Мені цих людей, тому що вже три дні залишаються зі Мною й не мають, що їсти.
3 And if I send them away fasting to their houses, they will faint on the road; and some of them have come from altar.
І якщо Я відпущу їх голодними додому, вони ослабнуть у дорозі, бо деякі прийшли здалека.
4 And his disciples answered him, Whence can ally one satisfy these men with bread here in a wilderness?
Учні відповіли Йому: ―Звідки в цій пустелі хтось зможе взяти стільки хліба, щоб нагодувати цих [людей]?
5 And he asked them, How many loaves have ye? And they said, Seven.
[Ісус] запитав: ―Скільки маєте хлібів? Вони відповіли: ―Сім.
6 And he ordered the multitude to lie down on the ground; and he took the seven loaves, and gave thanks, and broke, and gave to his disciples to set before them; and they set them before the multitude.
[Ісус] звелів людям сісти на землю. Потім узяв ті сім хлібів, подякував, розламав та дав Своїм учням, щоб вони роздали людям.
7 And they had a few small fishes; and having blessed them, he set them before them.
Ще мали й кілька малих рибин, Він благословив їх і звелів роздати й рибу.
8 And they ate, and were filled; and they took up of the fragments that remained, seven baskets.
[Усі] їли та наситились. І зібрали сім повних кошиків залишків.
9 And they were about four thousand; and he sent them away.
Тих, що їли, було приблизно чотири тисячі. Потім відпустив їх.
10 And immediately going on board the boat with his disciples, he came into the region of Dalmanutha.
Після цього [Ісус] відразу сів у човен разом зі своїми учнями та відплив до землі Далманутської.
11 And the Pharisees came out, and began to question with him, seeking of him a sign from heaven, trying him.
До [Ісуса] підійшли фарисеї та почали сперечатися з Ним. Вони, випробовуючи Його, вимагали знамення з неба.
12 And sighing deeply in his spirit, he saith, Why doth this generation seek for a sign? Truly do I say to you, A sign will not he given to this generation.
[Ісус], глибоко зітхнувши у Своєму дусі, сказав: «Чому цей рід шукає знамення? Істинно кажу вам: цьому роду не дасться ніякого знамення».
13 And leaving them, he again went on board and crossed to the other side.
І, залишивши їх, знову сів у човен та вирушив на другий бік [моря].
14 And they had forgotten to take bread, and had not in the boat with them more than one loaf.
[Учні] забули взяти хліб і, крім однієї хлібини, не мали в човні більше нічого
15 And he charged them, saying, Take heed, beware of the leaven of the Pharisees, and the leaven of Herod.
А [Ісус] застерігав їх: ―Дивіться та стережіться закваски фарисейської та закваски Ірода.
16 And they reasoned among themselves, saying, It is because we have no bread.
Вони міркували між собою: ―Він говорить так, тому що ми не маємо хлібів.
17 And knowing it, he saith to them, Why are ye reasoning, because ye have no bread? Do ye not yet perceive nor understand? Have ye your mind still blinded?
Знаючи про це, [Ісус] сказав: ―Чому ви міркуєте між собою, що не взяли хліба? Невже ви не збагнули й не розумієте? Невже ваше серце все ще закам’яніле?
18 Having eyes, do ye not see? and having ears, do ye not hear? And do ye not remember,
Маєте очі, але не бачите? Маєте вуха, але не чуєте? Невже не пам’ятаєте?
19 when I broke the five loaves among the five thousand, and how many baskets full of fragments ye took up? They say to him, Twelve.
Коли п’ять хлібів Я розділив для п’яти тисяч, то скільки повних кошиків залишків ви зібрали? Вони відповіли: ―Дванадцять.
20 When also the seven among the four thousand, how many baskets full of fragments did ye take up? And they say, Seven.
― А сім хлібів для чотирьох тисяч? І скільки повних кошиків із залишками ви зібрали? Вони відповіли: ―Сім.
21 And he said to them, Do ye not yet understand?
Тоді [Ісус] сказав їм: ―Усе ще не розумієте?
22 And they come to Bethsaida. And they bring to him a blind man, and beseech him to touch him.
Коли прийшли до Віфсаїди, привели до Ісуса сліпого й просили доторкнутись до нього.
23 And taking the blind man by the hand, he led him out of the village; and spitting on his eyes, and putting his hands on him, he asked him if he saw anything.
Він узяв сліпого за руку, вивів за межі села й, послинивши йому очі, поклав на нього руки та запитав: ―Бачиш щось?
24 And he looked up, and said, I can see men, for I see them as trees, walking.
Подивившись, він сказав: ―Бачу людей, але вони мов дерева, що ходять.
25 Then he again put his hands on his eyes, and he saw clearly, and was restored, and saw all things distinctly.
Тоді [Ісус] знов поклав руки на його очі. Чоловік подивився уважно, його зір повернувся, і він бачив усе чітко
26 And he sent him away to his house, saying, Go not into the village.
[Ісус] вислав його додому та сказав: ―Не заходь у село й не розповідай нікому.
27 And Jesus went out, and his disciples, into the villages of Caesarea Philippi. And on the way he asked his disciples, saying to them, Who do men say that I am?
Ісус зі Своїми учнями прийшов до сіл довкола Кесарії Филипової. Дорогою Ісус запитав Своїх учнів: ―За кого вважають Мене люди?
28 And they answered him, saying, John the Baptist; and others, Elijah; and others, One of the prophets.
Вони відповіли: ―Одні – за Івана Хрестителя, інші – за Іллю, ще інші – за одного з пророків.
29 And he asked them, But who do ye say that I am? Peter answering saith to him, Thou art the Christ.
Тоді [Ісус] спитав їх: ―А ви за кого Мене вважаєте? Петро сказав Йому: ―Ти – Христос!
30 And he strictly charged them to tell no one concerning him.
Тоді Він наказав їм нікому не казати про Нього.
31 And he began to teach them that the Son of man must suffer many things, and be rejected by the elders and the chief priests and the scribes, and be put to death, and after three days rise again;
Потім почав навчати їх, що Синові Людському належить багато страждати, бути відкинутим старійшинами, первосвященниками та книжниками, бути вбитим, але через три дні Він воскресне.
32 and he told them this plainly. And Peter, taking him aside, began to rebuke him.
Він говорив їм прямо про це. Тоді Петро, відкликавши Ісуса вбік, почав докоряти Йому.
33 But he turning about and looking at his disciples, rebuked Peter, and saith, Get thee behind me, Satan! for thy thoughts are not on the things of God, but on those of men.
[Ісус] же повернувся, подивився на Своїх учнів та докорив Петрові, кажучи: ―Відійди від Мене, сатано! Бо ти думаєш не про Боже, а про людське.
34 And calling the multitude to him with his disciples also, he said to them, Whoever chooseth to follow me, let him deny himself, and take up his cross, and follow me.
І, покликавши до Себе народ разом зі Своїми учнями, сказав їм: «Якщо хтось хоче йти за Мною, нехай зречеться самого себе, візьме свій хрест та слідує за Мною.
35 For whoever chooseth to save his life, will lose it; but whoever shall lose his life for the sake of me and of the glad tidings, will save it.
Бо хто хоче спасти своє життя, той втратить його, а хто втратить його заради Мене та Доброї Звістки, той спасе його.
36 For what doth it profit a man to gain the whole world, and forfeit his life?
Яка користь людині, якщо здобуде весь світ, а душу свою втратить?
37 For what can a man give as an exchange for his life?
Або що дасть людина в обмін за свою душу?
38 For whoever shall be ashamed of me and of my words in this adulterous and sinful generation, of him will also the Son of man be ashamed, when he cometh in the glory of his Father with the holy angels.
Бо якщо хтось посоромиться Мене та Моїх слів перед цим грішним та невірним поколінням, того й Син Людський посоромиться, коли прийде в славі Свого Отця разом зі святими ангелами».
