Mark 5
1 And they came to the other side of the lake, into the country of the Gerasenes.
Вони перепливли на другий берег Генезаретського моря, у землю Герасинську.
2 And when he had come out of the boat, immediately there met him out of the tombs a man with an unclean spirit,
Коли Ісус вийшов із човна, відразу назустріч Йому [вийшов] із гробниць чоловік, одержимий нечистим духом.
3 who had his dwelling in the tombs; and not even with a chain could any one bind him any longer;
Він мешкав у гробницях, і ніхто не міг його зв’язати навіть ланцюгами.
4 because he had often been bound with fetters and chains, and the chains had been snapped asunder by him, and the fetters broken in pieces; and no one could master him;
Його часто зв’язували кайданами та ланцюгами, але він розривав ланцюги та розбивав кайдани, і ніхто не міг його стримати.
5 and continually, night and day, in the tombs and in the mountains, he was crying out, and cutting himself, with stones.
Завжди, вдень та вночі, він перебував у гробницях та в горах, кричав та бився об каміння.
6 And seeing Jesus afar off, he ran and bowed down before him,
Побачивши Ісуса здалека, він прибіг, поклонився Йому
7 and cried out with a loud voice, and said, What have I to do with thee, Jesus, Son of the most high God? I adjure thee by God, do not torment me.
й голосно промовив: ―Що тобі до мене, Ісусе, Сину Бога Всевишнього? Заклинаю Тебе Богом, не муч мене.
8 For he was saying to him, Unclean spirit, come out from the man.
Бо [Ісус] казав: «Нечистий духу, вийди з цього чоловіка!»
9 And he asked him, What is thy name? And he saith to him, Legion is my name; for we are many.
[Ісус] запитав його: ―Як тебе звати? Той відповів: ―Моє ім’я Легіон, бо нас багато.
10 And he besought him much not to send them out of the country.
І дуже просив Ісуса, щоб Він не висилав їх із [тієї] місцевості.
11 Now there was there, by the mountain, a great herd of swine feeding.
А було там велике стадо свиней, що паслося на горі.
12 And they besought him, saying, Send us into the swine, that we may enter into them.
Демони просили Ісуса: ―Надішли нас у свиней, щоб ми увійшли в них.
13 And he gave them leave. And the unclean spirits coming out, entered into the swine; and the herd rushed down the steep into the lake, about two thousand, and were drowned in the lake.
[Ісус] дозволив їм. Нечисті духи, вийшовши з чоловіка, увійшли у свиней. Тоді все стадо, десь дві тисячі [голів], кинулося з кручі в море та втопилося.
14 And they that fed them fled, and told the news in the city and in the country. And they came to see what had been done.
Свинопаси побігли та сповістили про це в місті та в селах. Тоді [люди] вийшли подивитися, що сталося.
15 And they come to Jesus, and see him who had been possessed by demons, sitting, clothed, and in his right mind, —him who had had the legion; and they were afraid.
Коли підійшли до Ісуса, то побачили, що одержимий, в якому був легіон демонів, сидить одягнений та при здоровому глузді, і вони злякалися.
16 And they who saw it told them how it befell him that was possessed by the demons, and concerning the swine.
Ті, хто бачив, розповідали, що сталося з біснуватим і про свиней.
17 And they began to beseech him to depart from their borders.
Тоді вони почали просити Ісуса, щоб Він залишив їхні околиці.
18 And when he was going on board the boat, he that had been possessed by the demons besought him that be might be with him.
Коли Ісус сідав у човен, той, хто був біснуватим, просив Його, щоб Він узяв його з Собою.
19 And he did not permit him, but said to him, Go to thy house to thy friends, and tell them how great things the Lord hath done for thee, and that he hath had compassion on thee.
Але [Ісус] не дозволив йому, сказавши: «Іди до себе додому, до своїх, та розкажи, як багато зробив для тебе Господь, як Він змилосердився над тобою».
20 And he departed, and began to publish in Decapolis how great things Jesus had done for him; and all wondered.
Той пішов і почав проповідувати в Десятимісті, як багато зробив для нього Ісус. І всі дивувалися цьому.
21 And when Jesus had crossed again in the boat to the ether side, a great multitude gathered about him; and he was by the lake.
Коли Ісус на човні знов переплив на інший берег, навколо Нього зібрався великий натовп. А був Він біля моря.
22 And there cometh one of the rulers of the synagogue, Jairus by name; and seeing him, he fell at his feet,
І прийшов один із керівників синагоги, на ім’я Яір, та, впавши Йому до ніг,
23 and besought him much, saying, My little daughter lieth at the point of death; I pray thee, come and lay thy hands on her, that she may be saved and live.
благав Його, кажучи: «Моя донька помирає, прийди та поклади на неї руки, щоб вона одужала та жила».
24 And he went with him; and a great multitude followed him, and pressed upon him.
[Ісус] пішов разом із ним. Великий натовп слідував за Ним, люди з усіх боків тиснули на Нього.
25 And a woman, who had had an issue of blood twelve years,
І була там одна жінка, яка дванадцять років страждала на кровотечу.
26 and had undergone much at the hands of many physicians, and spent all that she had, and was not at all benefited, but rather grew worse,
Вона багато натерпілася від багатьох лікарів та витратила все, що мала, але не отримала ніякого полегшення, навпаки, їй ставало гірше.
27 having heard about Jesus, came in the crowd behind, and touched his garment.
Вона почула про Ісуса і в натовпі, підійшовши ззаду, доторкнулася до Його одежі.
28 For she said, If I touch even his garments, I shall be made well.
Бо вона говорила: «Якщо хоч доторкнуся до Його одежі, то одужаю!»
29 And immediately the fountain of her blood was dried up; and she perceived in her body that she was cured of her plague.
І зараз же зупинилася її кровотеча, і вона відчула в тілі, що зцілилася від своєї недуги.
30 And Jesus immediately perceiving in himself that power had gone out from him, turned round in the crowed, and said, Who touched my garments?
А Ісус відразу відчув у Собі, що з Нього вийшла сила. Повернувшись до натовпу, запитав: ―Хто доторкнувся до Мого одягу?
31 And his disciples said to him, Thou seest the multitude pressing on thee, and dost thou say, Who touched me?
Учні сказали Йому: ―Ти ж бачиш, що натовп тисне на Тебе з усіх боків, а Ти запитуєш: «Хто доторкнувся до Мене?»
32 And he looked round to see her who had done this.
Але [Ісус] озирався, щоб побачити, хто це зробив.
33 But the woman, fearing and trembling, knowing what had been done to her, came and fell down before him, and told him all the truth.
Тоді жінка зі страхом та тремтінням, знаючи, що сталося, підійшла та, впавши перед Ним, сказала всю правду.
34 And he said to her, Daughter, thy faith hath made thee well; go in peace, and be recovered from thy plague.
[Ісус] же сказав їй: «Донько, віра твоя врятувала тебе. Іди з миром і будь зцілена від твоєї хвороби».
35 While he was yet speaking, there came from the house I of the ruler of the synagogue some who said, Thy daughter is dead; why dost thou trouble the Teacher any further?
Коли Він ще говорив, прийшли з [дому] керівника синагоги та сказали: ―Твоя донька померла. Навіщо турбуєш Учителя?
36 And Jesus, overhearing those words, saith to the ruler of the synagogue, Fear not; only believe.
Але Ісус, не зважаючи на сказані слова, сказав керівникові синагоги: ―Не бійся, тільки віруй.
37 And he suffered no one to follow him except Peter and James, and John the brother of James.
І не дозволив нікому йти з Ним, окрім Петра, Якова та Івана, брата Якового.
38 And they come to the house of the ruler of the synagogue; and he seeth a tumult, and people weeping and wailing greatly.
Коли прийшли в дім керівника синагоги, то [Ісус] побачив метушню і тих, що дуже плакали й голосили.
39 And going in, he saith to them, Why do ye make this confusion and weeping? The child is not dead, but is sleeping.
Він увійшов та сказав їм: «Чому ви тривожитесь та плачете, дитина не померла, а спить».
40 And they laughed him to scorn. But putting them all out, he taketh the father of the child, and the mother, and those who were with him, and entereth where the child was.
Але вони почали глузувати з Нього. [Ісус] же, наказавши всім вийти, узяв батька й матір дитини, а також тих, хто був із Ним, та увійшов туди, де лежала дитина.
41 And taking hold of the hand of the child, he saith to her, Talitha, kum; which is, when interpreted, Damsel, I say to thee, arise!
Узяв дівчинку за руку й промовив до неї: «Таліта кум!» (що в перекладі означає: «Дівчинко, кажу тобі, встань!»).
42 And immediately the damsel arose and walked; for she was twelve years old. And immediately they were greatly astonished.
Дівчинка негайно піднялася й почала ходити. Їй було дванадцять років. Усі відразу жахнулися від великого дива.
43 And he charged them strictly that no one should know it, and bade that something should be given her to eat.
[Ісус] суворо наказав їм, щоб про це ніхто не дізнався, і велів дати дівчинці їсти.
