Mark 4
1 And again he began to teach by the shore of the lake; and there was gathered to him a very great multitude, so that he went into a boat, and sat down in it upon the lake; and all the multitude was by the lake on the land.
І почав знов навчати над морем; і назбиралось багато народу, так що Він увійшов у човен, щоб сидїти на і морі; а ввесь народ був на землї при морю.
2 And he taught them many things in parables, and said to them in his teaching,
І навчав їх багато приповістями, й глаголав до них у науцї своїй:
3 Hearken: Behold, a sower went forth to sow.
Слухайте: Ось вийшов сїяч сіяти:
4 And it came to pass, as he sowed some seeds fell by the way-side; and the birds came and devoured them.
і сталось, як сїяв, одно впало над шляхом, і налетїло птаство небесне, й пожерло його.
5 And others fell on rocky ground, where they had not much earth; and they sprung up immediately, because they had no depth of earth.
Инше ж упало на каменистому, де не мало доволї землї, і зараз посходило, бо не мало глибокої землї.
6 But when the sun was up, they were scorched; and because they had no root, they withered away.
Як же зійшло сонце, повяло, й, не маючи кореня, посохло.
7 And others fell among thorns; and the thorns grew up, and choked them, and they yielded no fruit.
А инше попадало між тернину, й тернина, розвившись, поглушила його, і овощу не дало.
8 And others fell on good ground, and shooting up and growing yielded fruit; and bore as much as thirty, and sixty, and a hundred fold.
А инше впало на землю добру, й дало плід, що сходив і ріс, і вродило одно в трийцятеро, а одно в шістьдесятеро а одно в сотеро.
9 And he said, He that hath ears to hear, let him hear.
І рече до них: Хто має уші слухати, нехай слухає.
10 And when he was in private, they who were about him, with the twelve, asked him about the parables.
Як же був на самоті, питались у Него ті, що з Ним, разом з дванайцятьма, про приповість.
11 And he said to them, To you hath been given the mystery of the kingdom of God; but to them, who are without, all things are done in parables; t
І рече до них: Вам дано знати тайну царства Божого; тим же, що осторонь, у приповістях усе стаєть ся,
12 hat seeing they may see, and not perceive, and hearing they may hear, and not understand; lest they should turn, and be forgiven.
щоб дивлячись дивились, та й не бачили, й слухаючи слухали, та й не розуміли, щоб инколй не навернулись, і не простились їм гріхи.
13 And he saith to them, Know ye not this parable? and how will ye know all the parables?
І рече до них: Хиба не знаєте приповістї сієї? як же всі приповістї зрозумієте?
14 The sower soweth the word.
Сїяч слово сіє.
15 And these are they by the wayside, those where the word is sown, and when they have heard, Satan cometh immediately, and taketh away the word that was sown in them.
Що ж над шляхом, се ті, де сіється слово, й, як почують, зараз приходить сатана, й забирає слово, посіяне в серцях їх.
16 And these in like manner are they that are sown on the rocky places, those, who, when they have heard the word, immediately receive it with joy,
Подібно ж і ті, що на каменистому посіяні, котрі, як почують слово, зараз із радостю приймають його,
17 and have no root in themselves, but endure only for a time; then, when affliction or persecution ariseth on account of the word, they immediately fall away.
та не мають кореня в собі, а тільки до часу вони; опісля ж, як настане горе або гоненнє за слово, зараз блазнять ся.
18 And others are they that are sown among the thorns; these are they who hear the word,
А ті, що посіяні між терниною, се ті, що слухали слово,
19 but the cares of the world, and the deceitfulness of riches, and the lusts of other things entering in, choke the word, and it becometh unfruitful. (aiōn g165)
та журба сьвіта сього, й омана багацтва, і инші жадоби входять, і глушять слово, й безовочним робить ся воно. (aiōn g165)
20 And these are they who are sown on the good ground; such as hear the word, and receive it; and bear fruit, thirty, sixty, and a hundred fold.
А на землю добру посіяні, се ті, що чують слово й приймають, і приносять овощ, одно в трийцятеро, друге в шістьдесятеро, а инше в сотеро.
21 And he said to them, Is a lamp brought to be put under the bushel, or under the bed, and not to be set on the lamp-stand?
І рече до них: Чи нате приносять сьвітло, щоб ставити його під посудину, або під ліжко, а не щоб на сьвічнику ставити?
22 For there is nothing secret, unless to be made known; nor was any thing hidden, but that it should come to light.
Нема бо нічого схованого, щоб не обявилось; і не втаєно, а щоб на яв вийшло.
23 If any one hath ears to hear, let him hear.
Коли хто має уші слухати, нехай слухає.
24 And he said to them, Take heed what ye hear. With what measure ye mete, it will be measured to you, and more will be added to you.
І рече їм: Вважайте, що чуете: Якою мірою міряєте, відміряється вам, і прибавить ся вам, що слухаєте.
25 For he that hath, to him will be given; and he that hath not, from him will be taken away even what he hath.
Хто бо має, дасть ся йому; а хто не має, і що має, візьметь ся від него.
26 And he said, Thus is the kingdom of God, as when a man has cast seed upon the ground,
І рече: Так єсть царство Боже, як коли чоловік, що вкине зерно у землю,
27 and sleeps and rises night and day, and the seed springs and grows up, he knows not how.
та й спить, і встає в ночі і в день, а зерно сходить і росте, як він не знає.
28 For the earth brings forth fruit of itself, first the blade, then the ear, then the full grain in the ear.
Від себе бо земля родить: спершу траву, потім колос, а далїй повну пшеницю в колосї.
29 But when the fruit puts itself forth, immediately he sends out the sickle, because the harvest is come.
Як же доспіє овощ, зараз посилає серпа, бо настали жнива.
30 And he said, To what shall we liken the kingdom of God? or under what comparison shall we set it forth?
І рече: Кому уподобимо царство Боже? або до якої приповісти приложимо його?
31 It is like a grain of mustard, which, when it is sown in the earth, is less than all the seeds that are in the earth;
Воно мов зерно горчицї, що, як сієш його в землю, то воно дрібніше від усїх зерен, які є на землї;
32 and when it is sown, it grows up, and becomes greater than all the herbs, and puts forth great branches, so that the birds of the air can lodge under its shade.
а як посієть ся, сходить, і робить ся більшим над усї зілля, і ширить велике віттє, так що під тінню його кублитись може птаство небесне.
33 And with many such parables he spoke the word to them, as they were able to hear.
І многими такими приповістями глаголав їм слово, скільки могли слухати.
34 But without a parable he did not speak to them; but in private he explained all things to his own disciples.
Без приповістї ж не говорив їм; на самоті ж ученикам своїм вияснював усе.
35 And on the same day, when the evening was come, he saith to them, Let us pass over to the other side.
І рече їм того дня, як настав вечір: Перевезімось на той бік.
36 And leaving the multitude, they take him with them, as he was, in the boat; and there were also other boats with him.
І, відпустивши народ, узяли Його, яв був в човні. І инші ж човни були з Ним.
37 And there arose a great storm of wind, and the waves heat into the boat, so that it was already filling.
І схопилась велика вітряна буря, а филї заливали човен, так що вже тонув.
38 And he was in the stern, asleep on the pillow; and they awake him, and say to him, Teacher, carest thou not that we are perishing?
А був Він на кермі, сплючи на подусцї. І розбудили Його, й кажуть Йому: Учителю, чи Тобі байдуже, що погибаємо?
39 And he arose, and rebuked the wind, and said to the waves, Peace! be still! And the wind ceased, and there was a great calm.
І вставши, погрозив вітрові, і рече до моря: Мовчи, перестань! І втих вітер, і настала тишина велика.
40 And he said to them, Why are ye so fearful? How is it that ye have not faith?
І рече їм: Чого ви такі полохливі? Як се? нема в вас віри?
41 And they feared exceedingly, and said one to another, Who then is this, that even the wind and the waves obey him?
І полякались страхом великим, і казали один до одного: Хто оце Сей, що й вітер і море слухає Його?
