John 1
1 In the beginning was the Word, and the Word was with God, and the Word was God.
На початку було Слово, а Слово в Бога було́, і Бог було Слово.
2 The same was in the beginning with God.
Воно в Бога було на поча́тку.
3 All things were made through him; and without him was nothing made that hath been made.
Усе через Нього повста́ло, і ніщо, що повста́ло, не повстало без Ньо́го.
4 In him is life; and the life was the light of men.
І життя було в Нім, а життя було Світлом людей.
5 And the light hath been shining in the darkness; and the darkness received it not.
А Світло у те́мряві світить, і те́мрява не обгорну́ла його.
6 There was a man, sent from God, whose name was John.
Був один чоловік, що від Бога був по́сланий, — йому йме́ння Іван.
7 He came as a witness, to bear witness of the light, that through him all might believe.
Він прийшов на свідо́цтво, щоб засві́дчити про Світло, щоб повірили всі через нього.
8 He was not the light, but came to bear witness of the light.
Він тим Світлом не був, але сві́дчити мав він про Світло.
9 The true light, which enlighteneth every man, was coming into the world.
Світлом правдивим був Той, Хто просвічує кожну люди́ну, що прихо́дить на світ.
10 He was in the world, and the world was made through him, and the world knew him not.
Воно в світі було, і світ через Нього повстав, але світ не пізнав Його.
11 He came to his own, and his own received him not.
До свого Воно прибуло́, — та свої відцура́лись Його.
12 But as many as received him, to them he gave power to become children of God, —to those who believed in his name;
А всім, що Його прийняли́, їм вла́ду дало́ дітьми́ Божими стати, тим, що вірять у Йме́ння Його,
13 who were born, not of blood, nor of the will of the flesh, nor of the will of man, but of God.
що не з крови, ані з пожадли́вости тіла, ані з пожадливости мужа, але народились від Бога.
14 And the Word became flesh, and dwelt among us, full of grace and truth; and we beheld his glory, a glory as of an only begotten of a father.
І Слово сталося тілом, і перебува́ло між нами, повне благодаті та правди, і ми бачили славу Його, славу як Одноро́дженого від Отця.
15 John beareth witness of him, and crieth, saying, This was he of whom I said, He that cometh after me hath gone before me; for he was before me.
Іван сві́дчить про Нього, і кликав, говорячи: „Це був Той, що про Нього казав я: Той, Хто прийде за мною, існував передо мною, бо був перше, ніж я“.
16 For out of his fullness have we all received, and grace upon grace.
А з Його повноти́ ми оде́ржали всі, — а то благода́ть на благода́ть.
17 For the Law was given through Moses; grace and truth came through Jesus Christ.
Зако́н бо через Мойсея був да́ний, а благода́ть та правда з'явилися через Ісуса Христа.
18 No one hath ever seen God; the only begotten God, who is in the bosom of the Father, he hath made him known.
Ніхто Бога ніко́ли не бачив, — Одноро́джений Син, що в лоні Отця, Той Сам виявив був.
19 And this is the witness of John, when the Jews sent priests and Levites from Jerusalem, to ask him, Who art thou?
А це ось свідо́цтво Іванове, як юдеї послали були з Єрусалиму священиків та Левитів, щоб спитали його: „Хто́ ти такий?“
20 And he declared, and did not deny; and he declared, I am not the Christ.
І він визнав, і не зрікся, а визнав: „Я — не Христос“.
21 And they asked him, What then? Art thou Elijah? And he said, I am not. Art thou the prophet? And he answered, No.
І запитали його: „А хто ж? Чи Ілля́?“І відказує: „Ні!“„Чи пророк?“І дав відповідь: „Ні!“
22 They said therefore to him, Who art thou? that we may give an answer to those who sent us; what sayest thou of thyself?
Сказали ж йому: „Хто́ ж ти такий, щоб дати відповідь тим, хто послав нас? Що́ ти кажеш про себе самого?“
23 He said, I am “a voice of one crying aloud in the wilderness, Make straight the way of the Lord,” as said Isaiah the prophet.
Відказав: „Я голос того, хто кличе: В пустині рівняйте дорогу Господню“, як Іса́я пророк заповів“.
24 And they were sent from the Pharisees;
Посланці ж із фарисеїв були́.
25 and they asked him and said to him, Why then dost thou baptize, if thou art not the Christ, nor Elijah, nor the prophet?
І вони запитали його та сказали йому́: „Для чого ж ти христиш, коли ти не Христос, ні Ілля, ні пророк?“
26 John answered them, saying, I baptize in water. There standeth one among you whom ye know not,
Відповів їм Іван, промовляючи: „Я водою хрищу́, а між вами стоїть, що Його ви не знаєте.
27 he who cometh after me, the latchet of whose sandal I am not worthy to loose.
Він Той, Хто за мною йде, Хто до мене був, Кому розв'яза́ти ремінця́ від узуття́ Його я негідний“.
28 These things took place in Bethany beyond the Jordan, where John was baptizing.
Це в Віфа́нії ді́ялося, на тім боці Йорда́ну, де христив був Іван.
29 The next day he seeth Jesus coming to him, and saith, Behold, the Lamb of God, who taketh away the sin of the world!
Наступного дня Іван бачить Ісуса, що до нього йде, та й каже: „Оце А́гнець Божий, що на Се́бе гріх світу бере!
30 This is he of whom I said, After me cometh a man, who hath gone before me; for he was before me.
Це Той, що про Нього казав я: За мною йде Муж, що передо мною Він був, бо був перше, ніж я.
31 And I knew him not; but that he might be made manifest to Israel, therefore I came baptizing in water.
І не знав я Його́; та для того прийшов я, христивши водою, щоб Ізраїлеві Він з'явився“.
32 And John bore witness, saying, I have seen the Spirit descending as a dove from heaven, and it abode upon him.
І сві́дчив Іван, промовляючи: „Бачив я Духа, що сходив, як голуб, із неба, та зоставався на Ньому.
33 And I knew him not; but he who sent me to baptize in water, the same said to me, Upon whom thou shalt see the Spirit descending and abiding on him, he it is that baptizeth in the Holy Spirit.
І не знав я Його, але Той, Хто христити водою послав мене, мені оповів: „Над Ким Духа побачиш, що сходить і зостається на Ньому, — це Той, Хто христитиме Духом Святим“.
34 And I have seen and have borne witness, that this is the Son of God.
І я бачив, і засві́дчив, що Він — Божий Син!“
35 On the morrow John was again standing, and two of his disciples;
Наступного дня стояв зно́ву Іван та двоє з учнів його.
36 and looking upon Jesus as he was walking, he saith, Behold, the Lamb of God!
І, поглянувши на Ісуса, що проходив, він сказав: „Ото А́гнець Божий!“
37 The two disciples heard him speaking, and they followed Jesus.
І почули два у́чні, як він говорив, та й пішли за Ісусом.
38 Jesus turning and seeing them following, saith to them, What seek ye? And they said to him, Rabbi, (that is to say, when interpreted, Teacher, ) where dost thou dwell?
А Ісус обернувся й побачив, що вони йшли за Ним, та й каже до них: „Чого́ ви шукаєте?“А вони відказали Йому: „Равві́ — перекладене це визначає: „Учителю“, — де Ти живеш?“
39 He saith to them, Come, and ye shall see. They came therefore and saw where he dwelt; and they abode with him that day. It was about the tenth hour.
Він говорить до них: „Ходіть і побачте!“Ті пішли та й побачили, де́ Він жив, і в Нього той день перебули́. Було ж коло години десятої.
40 One of the two who heard what John said, and followed him, was Andrew, Simon Peter's brother.
А один із тих двох, що чули від Івана та йшли вслід за Ним, був Андрій, брат Си́мона Петра.
41 He first findeth his own brother Simon, and saith to him, We have found the Messiah; (which is, when interpreted, the Christ.)
Він знайшов перше Си́мона, брата свого, та й говорить до нього: „Знайшли ми Месі́ю, що визначає: Христос“.
42 He brought him to Jesus. Jesus looking upon him said, Thou art Simon, the son of John; thou shalt be called Cephas; (which signifieth Peter, that is, Rock.)
І привів він його до Ісуса. На нього ж спогля́нувши, промовив Ісус: „Ти — Си́мон, син Йо́нин; будеш званий ти Ки́фа, що визначає: камінь“.
43 On the morrow he determined to go forth into Galilee, and findeth Philip. And Jesus saith to him, Follow me.
Наступного дня захотів Він піти в Галілею. І знайшов Він Пилипа та й каже йому: „Іди за Мною!“
44 Now Philip was of Bethsaida, the city of Andrew and Peter.
А Пилип із Віфсаїди похо́див, із міста Андрія й Петра.
45 Philip findeth Nathanael, and saith to him, We have found him of whom Moses in the Law, and the Prophets wrote, Jesus, the son of Joseph, who is of Nazareth.
Пилип Натанаї́ла знахо́дить та й каже йому: „Ми знайшли Того, що про Нього писав був Мойсей у Зако́ні й Пророки, — Ісуса, сина Йо́сипового, із Назаре́ту“.
46 And Nathanael said to him, Can any good thing come out of Nazareth? Philip saith to him, Come and see.
І сказав йому Натанаї́л: „Та хіба ж може бути з Назаре́ту що добре?“Пилип йому каже: „Прийди та побач“.
47 Jesus saw Nathanael coming to him, and saith of him, Behold an Israelite indeed, in whom is no guile.
Ісус, угледівши Натанаїла, що до Нього Йде, говорить про нього: „Ото справді ізра́їльтянин, що немає в нім пі́дступу!“
48 Nathanael saith to him, Whence dost thou know me? Jesus answered and said to him, Before Philip called thee, when thou wast under the fig-tree, I saw thee.
Говорить Йому Натанаїл: „Звідки знаєш мене?“Ісус відповів і до нього сказав: „Я бачив тебе ще давніш, ніж Пилип тебе кликав, як під фіґовим деревом був ти“.
49 Nathanael answered him, Rabbi, thou art the Son of God, thou art the king of Israel.
Відповів Йому Натанаїл: „Учителю, Ти — Син Божий, Ти — Цар Ізраїлі́в!“
50 Jesus answered and said to him, Because I said to thee, I saw thee under the fig-tree, dost thou believe? Thou shalt see greater things than these.
Ісус відповів і до нього сказав: „Через те віриш ти, що сказав Я тобі, що під фіґовим деревом бачив тебе? Більш від цього побачиш!“
51 And he saith to him, Truly, truly do I say to you, Ye will see heaven opened, and the angels of God ascending and descending upon the Son of man.
І Він каже йому: „Поправді, поправді кажу́ вам: Відтепе́р ви побачите небо відкрите та анголів Божих, що на Лю́дського Сина підіймаються та спускаються“.
