John 5
1 After these things there was the feast of the Jews, and Jesus went up to Jerusalem.
Після цього було юдейське свято, і Ісус пішов до Єрусалима.
2 Now there is at Jerusalem, by the sheep-gate, a pool, which is called in Hebrew Bethzatha, having five porches.
В Єрусалимі, біля Овечих воріт, є купальня, яка єврейською називається Віфезда й має п’ять критих колонад.
3 In these were lying a multitude of diseased persons, blind, lame, withered.
Там лежало багато хворих, сліпих, кривих та паралізованих. Вони чекали, коли вода збуриться.
Іноді ангел Господній сходив та збурював воду, і хто перший заходив у воду, зцілювався, хоч би якою була його хвороба.
5 And a certain man was there, who had had his infirmity thirty-eight years.
Був же там чоловік, який хворів уже тридцять вісім років.
6 Jesus saw this man lying there, and knowing that he had been for a long time diseased, saith to him, Dost thou wish to be made well?
Ісус, побачивши, що він лежить, і знаючи, що той вже багато часу був хворий, сказав: ―Ти хочеш одужати?
7 The diseased man answered him, Sir, I have no man, when the water is troubled, to put me into the pool; but while I am coming, another goeth down before me.
Хворий відповів: ―Господи, я не маю людини, котра б допомогла мені увійти до купальні, коли вода збуриться. Як тільки я дістаюся до води, хтось інший заходить раніше за мене.
8 Jesus saith to him, Rise, take up thy bed, and walk.
Ісус сказав йому: ―Підведися, візьми свою постіль та ходи!
9 And immediately the man was made well, and took up his bed, and walked. And that day was the sabbath.
І відразу чоловік став здоровим, узяв свою постіль та пішов. Тоді була Субота.
10 The Jews therefore said to him that was cured, It is the sabbath; and it is not lawful for thee to take up the bed.
Тому юдеї сказали зціленому: ―Сьогодні Субота, і тобі не дозволено нести свою постіль.
11 He answered them, He that made me well, the same said to me, Take up thy bed, and walk. T
Але він відповів їм: ―Той, Хто зцілив мене, сказав мені: «Візьми свою постіль та ходи».
12 hey asked him, Who is the man that said to thee, Take up, and walk?
Вони запитали: ―Хто Той Чоловік, Який сказав тобі взяти [постіль] та йти?
13 But the diseased man knew not who it was; for Jesus had withdrawn himself, there being a crowd in the place.
Але зцілений не знав, Хто Це був, адже Ісус зник у натовпі, що був у тому місці.
14 Afterwards Jesus found him in the temple, and said to him, Behold, thou art made well; sin no more, lest something worse befall thee.
Згодом Ісус знайшов його в Храмі й сказав йому: ―Ось ти вже здоровий. Не гріши більше, щоб не сталося з тобою чогось гіршого.
15 The man went away, and told the Jews that it was Jesus who had made him well.
Той чоловік пішов та сповістив юдеїв, що це Ісус зцілив його.
16 And on this account the Jews persecuted Jesus, because he did these things on the sabbath.
Через те, що Ісус зробив це в Суботу, юдеї переслідували Ісуса.
17 But he answered them, My Father is working up to this time, and I work.
Ісус же сказав їм: «Мій Отець до цього часу працює, і Я теж працюю».
18 On this account the Jews sought the more to kill him, because he not only broke the sabbath, but also said that God was his own Father, making himself equal with God.
Тоді юдеї ще більше шукали нагоди вбити Ісуса, бо Він не тільки порушував Суботу, але й називав Бога Своїм Отцем, роблячи Себе рівним Богові.
19 Then answered Jesus and said to them, Truly, truly do I say to you, The Son can do nothing of himself, but what he seeth the Father doing; for whatever He doeth, these things the Son also doeth in like manner;
Ісус відповів їм: ―Істинно кажу вам: Син нічого не може робити Сам від Себе, доки не побачить Отця, Який робить. Те, що робить [Отець, ] робить і Син так само.
20 for the Father loveth the Son, and showeth him all things which he himself doeth; and greater works than these will he show him, so that ye will wonder.
Адже Отець любить Сина й показує Йому все, що робить Сам, і Він покаже Йому справи ще більші за ці, щоб ви дивувалися.
21 For as the Father raiseth up the dead, and giveth them life, so the Son also giveth life to whom he will.
Так само, як Отець воскрешає мертвих і дає їм життя, так і Син дає життя тим, кому хоче.
22 For neither doth the Father judge any one, but hath committed all judgment to the Son;
Навіть більше, Отець нікого не судить, Він увесь суд передав Синові,
23 that all may honor the Son, as they honor the Father. He that honoreth not the Son, honoreth not the Father, who sent him.
щоб усі шанували Сина, як шанують Отця. Хто не шанує Сина, не шанує й Отця, Який послав Його.
24 Truly, truly do I say to you, He that heareth my word, and believeth him that sent me, hath everlasting life, and cometh not into condemnation, but hath passed out of death into life. (aiōnios g166)
Істинно кажу вам: хто чує Моє Слово і вірить Тому, Хто надіслав Мене, той має життя вічне й на суд не приходить, а перейшов від смерті до життя. (aiōnios g166)
25 Truly, truly do I say to you, The hour is coming and now is, when the dead will hear the voice of the Son of God; and they that hear will live.
Істинно кажу вам: приходить час, і вже прийшов, коли мертві почують голос Сина Божого, і ті, хто почує, оживуть.
26 For as the Father hath life in himself, so did he give to the Son also to have life in himself.
Адже як Отець має життя в Собі, так дав і Синові мати життя в Собі
27 And he gave him authority to execute judgment, because he is a son of man.
Він дав Йому владу судити, тому що Він – Син Людський.
28 Marvel not at this; for the hour is coming, in which all that are in the tombs will hear his voice,
Не дивуйтеся тому, що приходить час, коли всі, хто в могилах, почують Його голос
29 and will come forth, they that have done good, to a resurrection of life; they that have done evil, to a resurrection of condemnation.
і вийдуть [із них]. Ті, хто робив добро, воскреснуть для життя, а ті, хто робив зло, воскреснуть на суд.
30 I can of myself do nothing. As I hear, I judge; and my judgment is just, because I seek not my own will, but the will of him that sent me.
Я нічого не можу робити від Себе. Я суджу, як чую, і Мій суд справедливий, тому що Я прагну сповнити не Свою волю, а волю Того, Хто послав Мене.
31 If I bear witness of myself, my witness is not true.
Якби Я свідчив Сам про Себе, то Моє свідчення не було б правдиве,
32 There is another who beareth witness of me; and ye know that the witness which he witnesseth of me is true.
але про Мене свідчить Інший, і Я знаю, що свідчення, яким Він свідчить про Мене, правдиве.
33 Ye have sent to John, and he hath borne witness to the truth.
Ви посилали до Івана, і він свідчив про істину.
34 But the testimony which I receive is not from man; but these things I say, that ye may be saved.
Я ж не потребую свідчення від людини, але кажу вам про це, щоб ви були спасенні.
35 He was the burning and shining lamp: and ye were willing for a season to rejoice in his light.
[Іван] був світильником, горів та світив, і ви хотіли деякий час радіти при його світлі.
36 But the testimony which I have, is greater than that of John; for the works which the Father hath given me to perform, the works themselves which I do, bear witness of me, that the Father hath sent me.
Але є в Мене свідчення більше [за свідчення] Івана. Бо діла, які Отець доручив Мені звершити і які Я роблю, свідчать про Мене, що Отець послав Мене.
37 And the Father who sent me, he hath borne witness of me. Ye have neither heard his voice at any time, nor seen his form.
І Отець, Який послав Мене, свідчить про Мене. Ви ніколи не чули Його голосу й не бачили Його обличчя.
38 And ye have not his word abiding in you; for whom he sent, him ye believe not.
Ви не маєте Його Слова, яке б у вас перебувало, бо не вірите в Того, Кого Він послав.
39 Ye search the Scriptures, because ye yourselves think that in them ye have everlasting life; and it is they which testify of me; (aiōnios g166)
Ви старанно досліджуєте Писання, сподіваючись через них мати життя вічне, а вони свідчать про Мене. (aiōnios g166)
40 and ye are not willing to come to me, that ye may have life.
Однак ви не бажаєте прийти до Мене, щоб мати життя.
41 I receive not honor from men;
Я не приймаю слави від людей,
42 but I know you, that ye have not the love of God in you.
але Я знаю вас, що ви не маєте в собі любові до Бога.
43 I have come in my Father's name, and ye receive me not; if another come in his own name, him ye will receive.
Я прийшов в ім’я Мого Отця, і ви не приймаєте Мене. Якщо ж прийде інший у своє ім’я, того приймете.
44 How can ye believe while ye receive honor from one another, and seek not the honor that is from him who alone is God?
Як ви можете повірити, коли ви приймаєте славу один від одного, але не шукаєте слави від єдиного Бога?
45 Do not think that I shall accuse you to the Father; there is one that accuseth you, even Moses, in whom ye have placed your hope.
Не думайте, що Я буду звинувачувати вас перед Отцем. Ваш обвинувач – Мойсей, на якого ви покладаєтесь.
46 For if ye believed Moses, ye would believe me; for he wrote of me.
Якби ви вірили Мойсею, то вірили б і Мені, адже він писав про Мене.
47 But if ye do not believe his writings, how will ye believe my words?
Але якщо ви не вірите тому, що він написав, як же ви повірите Моїм словам?
