Hebrews 11
1 Now faith is assurance of things hoped for, a conviction of things not seen.
А віра — то підста́ва споді́ваного, доказ неба́ченого.
2 For by it the elders obtained a good report.
Бо нею засвідчені ста́рші були́.
3 Through faith we perceive that the worlds were framed by the word of God, so that that which is seen hath not been made out of things which appear. (aiōn g165)
Вірою ми розуміємо, що віки́ Словом Божим збудовані, так що з невидимого сталось видиме. (aiōn g165)
4 By faith Abel offered to God a more excellent sacrifice than Cain, through which he received testimony that he was righteous, God testifying of his gifts; and by it though dead he yet speaketh.
Вірою Авель приніс Богові жертву кращу, як Ка́їн; нею засвідчений був, що він праведний, як Бог сві́дчив про да́ри його; нею, і вмерши, він ще промовляє.
5 By faith Enoch was translated, that he should not see death; and he was not found, because God translated him; for before his translation he had the testimony that he pleased God.
Вірою Ено́х був перене́сений на небо, щоб не бачити смерти; і його не знайшли, бо Бог переніс його. Бо раніш, як його перенесено, він був засвідчений, що „Богові він догоди́в“.
6 But without faith it is impossible to please him; for he that cometh to God must believe that he is, and that he is a rewarder of those who diligently seek him.
Догоди́ти ж без віри не можна. І той, хто до Бога приходить, мусить вірувати, що Він є, а тим, хто шукає Його, Він дає нагороду.
7 By faith Noah, being warned by God of things not yet seen, moved with fear, prepared an ark for the saving of his house; by which he condemned the world, and became heir of the righteousness which is according to faith.
Вірою Ной, як дістав об'я́влення про те, чого́ ще не бачив, побоявшись, зробив ковчега, щоб дім свій спасти́; нею світ засудив він, і став спадкоє́мцем праведности, що з віри вона.
8 By faith Abraham, when called, obeyed to go forth to a place which he was afterward to receive for an inheritance, and went forth, not knowing whither he was going.
Вірою Авраа́м, покликаний на місце, яке мав прийняти в спа́дщину, послухався та й пішов, не відаючи, куди йде.
9 By faith he sojourned in the land of the promise, as in a foreign country, dwelling in tents with Isaac and Jacob, the heirs with him of the same promise;
Вірою він перебува́в на Землі Обі́цяній, як на чужій, і проживав у наме́тах з Іса́ком та Яковом, співспадкоє́мцями тієї ж обі́тниці,
10 for he was looking for the city which hath foundations, whose maker and builder is God.
бо чекав він міста, що має підва́лини, що Бог його будівни́чий та творе́ць.
11 Through faith Sarah herself also received power to conceive, even when she was past age, because she accounted him faithful who had promised.
Вірою й Са́ра сама дістала силу прийняти насіння, і породила понад час свого віку, бо вірним вважала Того, Хто обі́тницю дав.
12 Wherefore there sprang even from one, and him become as dead, a race like the stars of heaven in multitude, and like the sand by the seashore which cannot be numbered.
Тому́ й від одно́го, та ще змертвілого, народилось так багато, як зо́рі небесні й пісок незчисле́нний край моря.
13 These all died in faith, not having received the promised blessings, but having seen them from afar, and greeted them, and having professed that they were strangers and sojourners on the earth.
Усі вони повмирали за вірою, не оде́ржавши обі́тниць, але зда́лека бачили їх, і повітали, і ві́рували в них, та визнавали, що „вони на землі чужани́ці й прихо́дьки“.
14 For they who say such things show plainly that they are seeking a country.
Бо ті, що говорять таке, виявляють, що шукають ба́тьківщини.
15 And if indeed they had been mindful of that from which they came out, they would have had opportunity to return;
І коли б вони пам'ятали ту, що вийшли з неї, то мали б час повернутись.
16 but now they desire a better country, that is, a heavenly. Wherefore God is not ashamed to be called their God; for he prepared for them a city.
Та бажають вони тепер кращої, цебто небесної, тому́ й Бог не соро́миться їх, щоб звати Себе їхнім Богом, бо Він приготува́в їм місто.
17 By faith Abraham, when tried, offered up Isaac, and he who had received the promises was offering up his only-begotten son,
Вірою Авраа́м, випробо́вуваний, привів на жертву Ісака, і, мавши обі́тницю, приніс одноро́дженого,
18 he to whom it was said, “From Isaac shall thine offspring be reckoned;”
що йому було сказано: „В Ісакові буде насіння тобі“.
19 accounting that God is able even to raise from the dead; whence also he did figuratively receive him back.
Бо він розумі́в, що Бог має силу й воскресити з мертвих, тому й одержав його на проо́браз.
20 By faith Isaac blessed Jacob and Esau even concerning things to come.
Вірою в майбу́тнє поблагословив Іса́к Якова та Іса́ва.
21 By faith Jacob, when dying, blessed each of the sons of Joseph; and worshipped, leaning upon the top of his staff.
Вірою Яків, умираючи, поблагословив кожного сина Йо́сипового, і „схилився на верх свого́ жезла.“
22 By faith Joseph, when dying, made mention of the departure of the sons of Israel, and gave directions concerning his bones.
Вірою Йо́сип, умираючи, згадав про ви́хід синів Ізра́їлевих та про кості свої запові́в.
23 By faith Moses, when born, was hidden three months by his parents, because they saw that the child was fair and they feared not the king's commandment.
Вірою Мойсе́й, як родився, перехо́вувався батьками своїми три місяці, бо вони бачили, що гарне дитя, і не злякались нака́зу царе́вого.
24 By faith Moses, when he was come to years, refused to be called son of Pharaoh's daughter,
Вірою Мойсе́й, коли виріс, відрікся зватися сином дочки́ фарао́нової.
25 choosing rather to suffer affliction with the people of God, than to enjoy the pleasures of sin for a season;
Він хотів краще страждати з наро́дом Божим, аніж мати доча́сну гріховну потіху.
26 esteeming the reproach of Christ greater riches than the treasures of Egypt; for he looked to the recompense of reward.
Він наругу Христову вважав за більше багатство, ніж ска́рби єгипетські, бо він озирався на Божу нагороду.
27 By faith he forsook Egypt, not fearing the wrath of the king; for he endured as seeing him who is invisible.
Вірою він покинув Єгипет, не злякавшися гніву царе́вого, бо він був непохитний, як той, хто Невиди́мого бачить.
28 Through faith he kept the passover, and the sprinkling of the blood, that he who destroyed the first-born might not touch them.
Вірою справив він Пасху й покро́плення крови, щоб їх не торкнувся той, хто погубив первороджених.
29 By faith they passed through the Red Sea as through dry land; which the Egyptians attempted and were swallowed up.
Вірою вони перейшли Червоне море, немов суходо́лом, на що спокусившись єги́птяни, потопились.
30 By faith the walls of Jericho fell down, after they had been encompassed for seven days.
Вірою впали єрихо́нські му́ри по семиденнім обхо́дженні їх.
31 By faith Rahab the harlot did not perish with those who disobeyed, after having received the spies with peace.
Вірою блудни́ця Раха́в не згинула з невірними, коли з миром прийняла́ виві́дувачів.
32 And what shall I say more? For the time would fail me to tell of Gideon, of Barak, and Samson, and Jephthah, of David and Samuel, and the prophets;
І що ще скажу́? Бо не стане ча́су мені, щоб оповіда́ти про Гедео́на, Вара́ка, Самсо́на, Ефта́я, Дави́да й Самуї́ла та про пророків,
33 who through faith subdued kingdoms, wrought righteousness, obtained promised blessings, stopped the mouths of lions,
що вірою ца́рства побива́ли, правду чинили, оде́ржували обі́тниці, пащі левам загороджували,
34 quenched the power of fire, escaped the edge of the sword, out of weakness were made strong, became mighty in war, put to flight the armies of the aliens.
силу огне́нну гасили, утікали від ві́стря меча, зміцнялись від слабости, хоробрі були́ на війні, оберта́ли в розтіч полки́ чужоземців;
35 Women received back their dead by a resurrection; but others were tortured, not accepting deliverance, that they might obtain a better resurrection;
жінки діставали поме́рлих своїх із воскресі́ння; а інші бували скатовані, не прийнявши визво́лення, щоб отримати краще воскресі́ння;
36 and others had trial of mockings and scourgings, and also of bonds and imprisonment;
а інші дізнали наруги та рани, а також кайда́ни й в'язниці.
37 they were stoned, they were sawn asunder, were tempted, were slain with the sword; they went about in sheep-skins and goat-skins, being destitute, afflicted, tormented,
Камінням побиті бува́ли, допитувані, перепи́лювані, умирали, зару́бані мече́м, тинялися в овечих та ко́зячих шкурах, збідовані, засумовані, витерпілі.
38 of whom the world was not worthy; they wandered in deserts and mountains, and caves and the clefts of the earth.
Ті, що світ не вартий був їх, тинялися по пустинях та го́рах, і по печерах та прова́ллях зе́мних.
39 And these all, having obtained a good report through faith, received not the promised blessing,
І всі вони, одержавши засвідчення вірою, обі́тниці не прийняли́,
40 God having provided for us some better thing, that they might not be made perfect without us.
бо Бог передбачив щось краще про нас, — щоб вони не без нас досконалість оде́ржали.
