Galatians 1
1 Paul, an apostle, not from men, nor through man, but through Jesus Christ, and God the Father, who raised him from the dead, —
Апо́стол Павло́, поставлений ні від людей, ані від чоловіка, але́ від Ісуса Христа й Бога Отця, що з мертвих Його воскресив,
2 and all the brethren that are with me, to the churches of Galatia:
і присутня зо мною вся браття, до Церко́в галаті́йських:
3 Grace be to you and peace from God the Father, and from our Lord Jesus Christ,
благодать вам і мир від Бога, Отця нашого, і Господа Ісуса Христа,
4 who gave himself for our sins, that he might deliver us from the present evil world, according to the will of God our Father; (aiōn g165)
що за наші гріхи дав Само́го Себе, щоб від злого сучасного віку нас визволити, за волею Бога й Отця нашого, — (aiōn g165)
Йому слава на віки́ вічні, амі́нь! (aiōn g165)
6 I marvel that ye are so soon turning from him that called you in the grace of Christ, to a different gospel;
Дивуюся я, що ви так скоро відхи́люєтесь від того, хто покликав Христовою благодаттю вас, на іншу Єва́нгелю,
7 which is not another; only there are certain persons who are troubling you, and seeking to change entirely the gospel of Christ.
що не інша вона, але деякі є, що вас непокоять, і хочуть перевернути Христову Єва́нгелію.
8 But even if we or an angel from heaven should preach a gospel to you contrary to that which we preached to you, let him be accursed!
Але якби й ми або а́нгол із неба зачав благовісти́ти вам не те, що ми вам благовісти́ли, — нехай буде прокля́тий!
9 As we have said before, so I now say again, If any one preach a gospel to you contrary to that which ye received, let him be accursed!
Як ми перше казали, і тепер знов кажу́: коли хто вам не те благовісти́ть, що ви прийняли́, — нехай буде прокля́тий!
10 For do I now seek the favor of men, or of God? Or am I endeavoring to please men? If I were still pleasing men, I should not be the servant of Christ.
Бо тепер чи я в людей шукаю призна́ння чи в Бога? Чи лю́дям дба́ю я догоджа́ти? Бо коли б догоджав я ще лю́дям, я не був би рабо́м Христовим.
11 But I assure you, brethren, that the gospel which was preached by me is not after man;
Звіщаю ж вам, браття, що Єва́нгелія, яку я благовісти́в, — вона не від людей.
12 for I did not receive it from man nor was I taught it by any man, but it was revealed to me by Jesus Christ.
Бо я не прийняв, ні навчився її від люди́ни, але об'явленням Ісуса Христа.
13 For ye have heard of my conduct formerly in Judaism; that beyond measure I persecuted the church of God, and was destroying it,
Чули бо ви про моє поступо́вання перше в юдействі, що Божу Церкву жорсто́ко я переслідував та руйнував її.
14 and made progress in Judaism beyond many of the same age with me in my nation, being more exceedingly zealous for the traditions of my fathers.
І я перевищував в юдействі багатьох своїх рове́сників роду мого, бувши запе́клим прихильником моїх отці́вських переда́нь.
15 But when it pleased him who set me apart from my very birth, and called me through his grace,
Коли ж Бог, що вибрав мене від утро́би матері моєї і покликав благода́ттю Своєю, уподобав
16 to reveal his Son within me, that I might publish the glad tidings of him among the gentiles, immediately I conferred not with flesh and blood,
виявити мною Сина Свого, щоб благовістив я Його між поганами, — я не радився зараз із тілом та кров'ю,
17 neither did I go up to Jerusalem to those who were apostles before me, but I went away into Arabia, and returned again to Damascus.
і не відправився в Єрусалим до апо́столів, що передо мною були, а пішов я в Ара́бію, і зно́ву вернувся в Дама́ск.
18 Then, after three years, I went up to Jerusalem to become acquainted with Cephas, and stayed with him fifteen days;
По трьох ро́ках пото́му пішов я в Єрусалим побачити Ки́фу, і в нього пробув днів із п'ятнадцять.
19 but no other of the apostles did I see, save James the brother of the Lord.
А іншого з апо́столів я не бачив, крім Якова, брата Господнього.
20 Now as to what I am writing to you, behold, before God, I do not lie.
А що вам пишу́, ось кажу́ перед Богом, що я не обманюю!
21 Afterwards I came into the regions of Syria and Cilicia;
Пото́му пішов я до си́рських та кілікі́йських країн.
22 and I was unknown by face to the churches of Judaea which were in Christ;
Церква́м же Христовим в Юдеї я знаний не був особисто, -
23 but they were only hearing that “He who was once our persecutor is now preaching the faith which he was once destroying”;
тільки чули вони, що той, що колись переслідував їх, благовісти́ть тепер віру, що колись руйнував був її.
24 and they glorified God in me.
І сла́вили Бога вони через мене!
