Acts 8
1 And Saul was consenting to his death. And there arose on that day a great persecution against the church which was at Jerusalem; and all were scattered abroad throughout the regions of Judaea and Samaria, except the apostles.
Савл же схвалював це вбивство. Того дня почалося велике гоніння проти церкви в Єрусалимі, і всі, окрім апостолів, були розсіяні по Юдеї та Самарії.
2 And devout men carried Stephen to his burial, and made great lamentation over him.
Благочестиві люди поховали Стефана й гірко оплакали його.
3 But Saul ravaged the church, entering house after house, and dragging both men and women, committed them to prison.
Савл же руйнував церкву: він заходив до осель, виволікав чоловіків та жінок та кидав їх у в’язницю.
4 Now those that had been scattered abroad went through the country preaching the word.
А тим часом ті, що були розсіяні, проповідували слово Доброї Звістки всюди, де вони проходили.
5 And Philip went down to a city of Samaria, and preached to them the Christ.
Филип прийшов до одного міста Самарії та проповідував там Христа.
6 And the multitudes with one accord gave heed to the things spoken by Philip, when they heard and saw the signs which he wrought.
Безліч народу уважно слухало, що казав Филип, та бачило знамення, які він робив:
7 For from many that had unclean spirits came they out crying with a loud voice; and many that were palsied, and that were lame, were cured.
з багатьох одержимих нечисті духи виходили з гучним криком, і багато паралізованих та калік отримали зцілення.
8 And there was great joy in that city.
І велика радість охопила все місто.
9 But before their arrival a certain man, named Simon, was in the city, a man practising sorcery, and amazing the people of Samaria, saying that he himself was some great person;
А був у тому місті один чоловік, на ім’я Симон, який, займаючись чаклунством, дивував усіх мешканців Самарії, видаючи себе за когось великого.
10 to whom they gave heed, from the least to the greatest, saying, This man is the Power of God, which is called Great.
Усі люди, від малого до великого, уважно слухали його, кажучи: «Цей чоловік – сила Божа, яка зветься Великою».
11 And to him they gave heed, because they had for a long time been amazed by his sorceries.
Вони були уважні до нього, бо вже довгий час він дивував їх своїм чаклунством.
12 But when they believed Philip, publishing the glad tidings concerning the kingdom of God and the name of Jesus Christ, they were baptized, both men and women.
Але коли [жителі] повірили Филипові, який проповідував Добру Звістку Царства Божого та ім’я Ісуса Христа, то чоловіки й жінки були охрещені.
13 And Simon himself also believed, and having been baptized he continued with Philip, and was amazed when he beheld the miracles and signs which were wrought.
Навіть Симон повірив та був охрещений. Він постійно тримався Филипа, дивуючись великим чудесам та знаменням, які відбувалися.
14 And the apostles at Jerusalem, hearing that Samaria had received the word of God, sent to them Peter and John;
Коли апостоли в Єрусалимі почули, що в Самарії прийняли Слово Боже, то надіслали до них Петра та Івана.
15 who, having come down, prayed for them that they might receive the Holy Spirit.
Ці, прийшовши, помолилися за них, щоб вони отримали Святого Духа.
16 For it had not yet fallen upon any of them; but they had only been baptized into the name of the Lord Jesus.
Бо Дух Святий ще не зійшов на жодного з них, вони були охрещені тільки в ім’я Господа Ісуса.
17 Then they laid their hands on them, and they received the Holy Spirit.
Потім Петро та Іван поклали на них руки, і вони отримали Святого Духа.
18 But Simon, seeing that the Spirit was given through the laying on of the apostles' hands, offered them money,
Коли Симон побачив, що через покладання рук апостолів дається Дух, то приніс їм гроші,
19 saying, Give me also this power, that on whomever I lay my hands, he may receive the Holy Spirit.
кажучи: ―Дайте й мені таку силу, щоб усі, на кого я покладу руки, отримували Святого Духа.
20 But Peter said to him, Thy money perish with thee! because thou didst think to obtain the gift of God with money.
Але Петро відповів: ―Нехай твоє срібло згине разом із тобою, якщо ти припустив, що дар Божий можливо придбати за гроші.
21 Thou hast neither part nor lot in this matter; for thy heart is not right in the sight of God.
У тебе немає ні частки, ні спадщини в цій справі, бо твоє серце не праве перед Богом.
22 Repent therefore of this thy wickedness, and pray the Lord, if haply the thought of thy heart may be forgiven thee.
Отже, покайся в цьому злі та молись Господеві, може, Він простить задум твого серця.
23 For I perceive that thou art in the gall of bitterness, and in the bond of iniquity.
Бо я бачу, що ти наповнений гіркотою та пов’язаний неправдою.
24 And Simon answering said, Pray ye to the Lord for me, that none of the things which ye have spoken may come upon me.
Симон відповів: ―Помоліться Господу за мене, щоб нічого з того, що ви сказали, не сталося зі мною.
25 They then, when they had testified and spoken the word of the Lord, were returning to Jerusalem, and publishing the glad tidings in many villages of the Samaritans.
Петро та Іван свідчили й звіщали там Слово Господнє. Потім вони повернулися до Єрусалима, проповідуючи Добру Звістку в багатьох самарянських селах.
26 But an angel of the Lord spoke to Philip, saying, Arise, and go towards the south, to the way that goeth down from Jerusalem to Gaza. This is a desert way.
Ангел Господа сказав Филипові: «Підведися та йди на південь, на дорогу, що веде з Єрусалима до Гази через пустелю!»
27 And he arose and went; and lo! a man of Ethiopia, a eunuch, a high officer of Candace queen of the Ethiopians, who had the charge of all her treasure, and had come to Jerusalem to worship,
Филип встав та пішов. І ось один ефіопський євнух, високий чиновник та наглядач усієї скарбниці ефіопської цариці Кандаке, який прийшов до Єрусалима поклонитися,
28 was returning and sitting in his chariot; and he was reading the prophet Isaiah.
тепер повертався додому. Він сидів у своїй колісниці та читав пророка Ісаю.
29 And the Spirit said to Philip, Go near and join thyself to this chariot.
Дух сказав Филипові: «Підійди до цієї колісниці та тримайся біля неї».
30 And Philip ran up, and heard him reading Isaiah the prophet, and said, Well, but dost thou understand what thou art reading?
Филип побіг до колісниці та почув, що євнух читає пророка Ісаю. Він запитав: ―Ти розумієш, що читаєш?
31 And he said, How can I, unless some one shall guide me? And he invited Philip to come up and sit with him.
Той відповів: ―Як же мені зрозуміти, якщо ніхто не навчає? І запросив Филипа піднятися та сісти поряд із ним.
32 And the passage of the scripture which he was reading was this: “He was led as a sheep to the slaughter; and like a lamb dumb before his shearer, so he openeth not his mouth.
А місце з Писання, яке він читав, було таке: «Як вівцю на забій, повели Його; і як ягня безголосе перед тими, хто стриже його, так і Він не відкрив Своїх уст.
33 In his humiliation judgment was refused him; and who shall describe his generation? for his life is taken away from the earth.”
Його було принижено та позбавлено справедливого суду. І хто зможе говорити про Його нащадків? Бо життя Його забирається від землі».
34 And the eunuch answering said, I pray thee, of whom doth the prophet say this? Of himself, or of some other man?
Євнух запитав Филипа: ―Благаю, скажи мені, про кого говорить пророк? Про себе чи про когось іншого?
35 And Philip opened his mouth, and beginning with this scripture declared to him the glad tidings concerning Jesus.
Тоді Филип, почавши від цього Писання, розповів йому Добру Звістку про Ісуса.
36 And as they went along the road, they came to a certain water; and the eunuch saith, See, here is water; what is there to hinder my being baptized?
Тим часом, їдучи дорогою, вони наблизилися до води, і євнух промовив: ―Ось вода! Що мені заважає бути охрещеним?
Филип сказав: ―Якщо віриш усім твоїм серцем, то можна. Євнух відповів: ―Я вірю, що Ісус Христос – Син Божий.
38 And he commanded that the chariot should stop; and they both went down into the water, both Philip and the eunuch; and he baptized him.
Він наказав зупинити колісницю. Вони обидва – Филип та євнух – зайшли у воду, і Филип охрестив його.
39 But when they had come up out of the water, the Spirit of the Lord caught away Philip; and the eunuch saw him no more, for he went on his way rejoicing.
А коли вони вийшли з води, Дух Господа забрав Филипа, і євнух його більше не бачив. Радіючи, він продовжив свою дорогу.
40 But Philip was found at Azotus; and passing through, he published the glad tidings in all the cities, till he came to Caesarea.
Филип же опинився в Азоті й, проходячи через усі міста, проповідував Добру Звістку, поки не дійшов до Кесарії.
