Acts 2
1 And on the day of Pentecost they were all together in one place.
А як скінчив ся день пятидесятниці, були всі однодушне вкупі.
2 And suddenly there came out of heaven a sound, as of a rushing mighty wind; and it filled the whole house where they were sitting;
І роздав ся зразу гук (шум) із неба, мов би од віючого буйного вітру, й сповнив увесь дім, де вони сиділи.
3 and there appeared to them tongues as of fire, distributing themselves; and one sat upon each of them.
І явились їм поділені язики, ніби огняні, і сїв на кожному з них.
4 And they were all filled with the Holy Spirit, and began to speak with other tongues, even as the Spirit gave them utterance.
І сповнились усі Духом сьвятим, і почали розмовляти иншими мовами, як Дух давав їм промовляти.
5 Now there were dwelling at Jerusalem Jews, devout men, from every nation under heaven.
Домували ж у Єрусалимі Жиди, люде побожні, з усякого народу під небом.
6 And when this sound took place, the multitude came together, and were confounded, because every one heard them speaking in his own language.
Як же роздав ся сей голос, зійшлось множество, і стрівожились, бо чув кожен, що вони говіркою їх розмовляють.
7 And they were amazed, and marveled, saying, Behold, are not all these who speak Galilaeans?
Здуміли ся ж усі і дивувались, говорячи один до одного: Чи не всі оце сі, що розмовляють, Галилейцї?
8 and how is it that we every one hear them in our own language, wherein we were born?
Як же се чуємо кожний власну говірку свого, в якій родились,
9 Parthians and Medes and Elamites, and those who inhabit Mesopotamia, Judaea and Cappadocia, Pontus and Asia,
Парфяне, й Мидяне, й Єламити, й що домуємо в Месопотамиї, і в Юдеї, і Каппадокиї, і Понтї, і Азиї,
10 Phrygia and Pamphylia, Egypt and the parts of Libya about Cyrene, and Romans who sojourn here, both Jews and Proselytes,
і Фригиї, і Памфилиї, й Єгипті і в сторонах Ливийських, що коло Киринеї, і захожі Римляне, й Жиди, і нововірцї,
11 Cretans and Arabians—how is it that we hear them speaking in our tongues the wonderful works of God?
Критяне й Араби, чуємо, що вони розмовляють нашими мовами про величчв Боже?
12 And they were all amazed and were in doubt, saying one to another, What can this mean?
Здумілися ж усї, і в сумніві казали один до одного: Що се має бути?
13 Others making sport of it, said, They are full of new wine.
Инші ж, сьміючись, казали, що молодим вином повпивались.
14 But Peter, standing up with the eleven, lifted up his voice, and said to them, Men of Judea, and all that dwell at Jerusalem, be this known to you, and hearken to my words.
Ставши ж Петр з одинайцятьма, зняв голос свій і промовив до них: Люде Юдейські, і всі жителї Єрусалимські, нехай се відомо вам буде, і вислухайте слово моє.
15 For these are not drunken, as ye suppose; for it is the third hour of the day;
Сї бо не пяні, як думаєте, бо третя година дня.
16 but this is what was spoken through the prophet Joel,
А єсть се, що промовив пророк Йоіл:
17 “It shall be in the last days, saith God, that I will pour out of my Spirit upon all flesh; and your sons and your daughters will prophesy, and your young men will see visions, and your old men will dream dreams;
І буде останнього дня, глаголе Бог, виллю я Духа мого на всяке тіло; й пророкувати муть сини ваші і дочки ваші, і молодці ваші видїння бачити муть, і старшим вашим сни снити муть ся;
18 and even on my servants, and on my handmaids, I will pour out of my Spirit in those days, and they will prophesy.
і на слуг моїх і на служниць моїх виллю в ті днї Духа мого, й пророкувати муть.
19 And I will show wonders in heaven above, and signs on the earth beneath, blood, and fire, and vapor of smoke;
І дам чудеса вгорі на небі, і ознаки внизу на землі: кров і огонь і димову куряву.
20 the sun will be turned into darkness and the moon into blood, before the day of the Lord cometh, the great and notable day.
Сонце обернеть ся в темряву, і місяць у кров, перш нїж прийде день Господень великий і славний.
21 And it shall be that every one that calleth on the name of the Lord shall be saved.”
І буде, що всякий, хто призивати ме ймя Господнє, то спасеть ся.
22 Men of Israel, hear these words! Jesus the Nazarene, a man approved of God to you by miracles, and wonders, and signs, which God wrought by him in the midst of you, as ye yourselves know, —
Мужі Ізраїлські, вислухайте сї слова: Ісуса Назорея, чоловіка, від Бога прославленого між вами силою, і чудесами, і ознаками, які робив через Него Бог серед вас, як і самі знаєте,
23 this man, being delivered up by the settled purpose and foreknowledge of God, ye, by the hand of godless men, crucified and slew.
Сього, призначеного радою і провидїннєм Божим виданого, ви, взявши руками беззаконних, і пригвоздивши, вбили.
24 But God raised him up, having loosed the pains of death, because it was not possible that he should be held by it.
Котрого Бог воскресив, розвязавши болестї смерти; яко ж бо не було можливе вдержаним Йому бути від неї.
25 For David saith concerning him, “I saw the Lord always before me; because he is on my right hand, that I should not be moved.
Давид бо глаголе про Него: Мав я Господа перед очима завсїди, бо Він по правицї в мене, щоб я не захитав ся.
26 Therefore my heart rejoiced, and my tongue exulted; moreover also, my flesh shall dwell in hope;
Тим звеселилось серце мов, і зрадїв язик мій; ще ж і тіло мов оселить ся в надії.
27 because thou wilt not abandon my soul to the underworld, nor wilt thou suffer thy holy one to see corruption. (Hadēs g86)
Бо не зоставиш душі моєї в пеклї, анї даси сьвятому Твоєму видїти зотлїння, (Hadēs g86)
28 Thou didst make known to me the ways of life; thou wilt make me full of joy with thy countenance.”
Обявив єси мені дороги життя; сповниш мене радощами перед лицем Твоїм.
29 Brethren, I may speak to you with freedom of the patriarch David, that he both died and was buried, and his tomb is among us to this day.
Мужі брати, дайте говорити явно до вас про праотця Давида, що вмер і поховано його, і гріб його у нас до сього дня.
30 Being then a prophet, and knowing that God had sworn to him with an oath that he would set one sprung from his loins upon his throne,
Бувши ж пророком і знавши, що клятьбою клявсь йому Бог, що з плоду поясницї його по тілу підійме Христа сидіти на престолі його,
31 he foresaw and spoke of the resurrection of Christ, that neither was he abandoned to the underworld, nor did his flesh see corruption. (Hadēs g86)
предвидївши, глаголав про воскресеннє Христове, що душа Його не зоставлена в пеклї, а тіло не видїло зотлїння. (Hadēs g86)
32 This Jesus God raised up, whereof we all are witnesses.
Сього Ісуса воскресив Бог; Йому всї ми сьвідки.
33 Being therefore exalted by the right hand of God, and having received from the Father the promised Holy Spirit, he hath poured forth this, which ye both see and hear.
Правицею яс Божою вознїсшись і обітуваннє сьвятого Духа прийнявши від Отця, злив се, що ви тепер бачите і чуєте.
34 For David did not ascend into the heavens; but he himself saith, The Lord said to my lord, “Sit thou on my right hand,
Бо Давид не зійшов на небеса; глаголе ж сам: Рече Господь Господеві моєму: Сиди по правицї в мене,
35 until I make thine enemies thy footstool.”
доки положу ворогів Твоїх підніжком ніг Твоїх.
36 Therefore let all the house of Israel know assuredly that God hath made him both Lord and Christ, this Jesus whom ye crucified.
Твердо ж нехай знав ввесь дім Ізраїлїв, що Господом і Христом зробив Його Бог, сього Ісуса, котрого ви розпяли.
37 And when they heard this, they were pierced to the heart, and said to Peter and the rest of the apostles, Brethren, what must we do?
Почувши ж се, домякли серцем, і казали до Петра та до инших апостолів: Що ж робити нам, мужі брати?
38 But Peter said to them, Repent, and let every one of you be baptized to the name of Jesus Christ for forgiveness of sins, and ye will receive the gift of the Holy Spirit.
Петр же рече до них: Покайтесь, і нехай охрестить ся кожен з вас в імя Ісуса Христа на оставленнє гріхів, і приймете дар сьвятого Духа.
39 For the promise is to you and to your children, and to all that are afar off, as many as the Lord our God shall call.
Для вас бо обітниця, і для дїтей ваших, і для всіх далеких, скільки їх покличе Господь Бог ваш.
40 And with many other words did he testify and exhort, saying, Save yourselves from this perverse generation.
І иншими многими словами сьвідкував і напоминав, глаголючи: Спасайте себе з сього розворотного кодла.
41 They therefore received his word, and were baptized; and there were added on that day about three thousand souls.
Хто ж залюбки прийняв слово його, охрестились; і пристало того дня душ тисяч зо три.
42 And they were constantly attending on the teaching of the apostles, and the imparting [[of their substance]], the breaking of bread, and the prayers.
Пробували ж у науці апостолській, і в общині, і в ламанню хліба, і в молитвах.
43 And fear came upon every soul; and many wonders and signs were wrought through the apostles.
Був же на кожній душі страх, і багато чудес і ознак робилось через апостолів.
44 And all that believed were together, and had all things common;
І всі віруючі були вкупі, і все було в них спільне;
45 and they sold their possessions and goods, and divided them among all, as any one had need.
і продавали маєтки та достатки, і ділили їх на всіх. як кому було треба.
46 And attending daily with one accord in the temple, and breaking bread in a private house, they partook of their food with gladness and singleness of heart,
І що-дня пробували одностайно в церкві, і ламлючи по домах хлїб, приймали харч в радості і простотї серця,
47 praising God, and having favor with all the people. And the Lord added to the church daily those who were in the way of salvation.
хвалячи Бога й маючи ласку у всього народу. Господь же прибавляв спасенників у церкву що-дня.
