Acts 12
1 Now about that time, Herod the king laid his hands upon certain of the church, to oppress them.
Під той же час здвигнув цар Ірод руки, щоб мучити деяких із церкви.
2 And he slew James, the brother of John, with the sword.
Вбив же Якова, брата Йоанового, мечем,
3 And seeing that it pleased the Jews, he proceeded to apprehend Peter also; (then were the days of unleavened bread; )
а видївши, що се подобаєть ся Жидам, постановив схопити й Петра. (Були ж дні опрісноків.)
4 and he seized him and put him in prison, and delivered him to four quaternions of soldiers to keep him; intending after the passover to bring him forth to the people.
І схопивши його, посадив у темницю, передавши чотиром четверицям воїнів стерегти його, задумавши після пасхи вивести його перед народ.
5 Peter therefore was kept guarded in prison; but earnest prayer was made by the church to God in his behalf.
Стережено ж Петра в темниці; церква ж без перестану молилась Богу за него.
6 And when Herod was about to bring him forth, on that night Peter was sleeping between two soldiers, bound with two chains, and keepers before the door were guarding the prison.
Як же мав його вивести Ірод, спав тієї ночи Петр між двома воїнами, скований двома залїзами; а сторожі перед дверима стерегли темниці.
7 And lo! an angel of the Lord came to him, and a light shone in the room; and he smote Peter on the side, and roused him, saying, Rise up quickly. And his chains fell from his hands.
І ось ангел Господень став перед ним, і сьвітло засияло в будинку; торкнувши ж у бік Петра, підвів його, говорячи: Уставай боржій. І поспадали кайдани з рук його.
8 And the angel said to him, Gird thyself, and bind on thy sandals; and he did so. And he saith to him, Throw thy garment round thee, and follow me.
І рече ангел до него: Підпережись та підвяжи постоли твої. Зробив же так. І рече йому: Надїнь одежу твою, та йди за мною.
9 And he went out, and followed; and he knew not that what was done by the angel was real, but thought he saw a vision.
І, вийшовши, вийшов слїдом за ним, і не знав, що се правда, що сталось через ангела; думав же, що видїннє бачить.
10 And when they had passed the first, and the second guard, they came to the iron gate that leadeth to the city, which opened to them of itself; and they went out and passed on through one street, and the angel immediately departed from him.
Минувши ж перву сторожу й другу, прийшли до залїзних воріт, що вели в город, котрі самі собою відчинились їм; і вийшовши пройшли одну улицю, і зараз відступив ангел від него.
11 And when Peter had come to himself, he said, Now I know certainly, that the Lord hath sent forth his angel, and hath delivered me out of the hand of Herod, and from all the expectation of the people of the Jews.
І, прийшовши Петр до себе, рече: Тепер знаю справді, що післав Господь ангела свого, і вирвав мене з руки Іродової і від усього дожидання народу Жидівського.
12 And when he understood the matter, he came to the house of Mary the mother of John, surnamed Mark, where many were gathered together, and praying.
І зміркувавши, прийшов до хати Мариї, матери Йоана, званого Марком, де многі зібрались і молились.
13 And as he knocked at the door of the gate, a maid-servant came to listen, named Rhoda;
Як же постукав Петр у сїнешні двері, вийшла послухати дївчина, на ймя Рода;
14 and recognizing Peter's voice, she opened not the gate for gladness; but ran in, and told them that Peter was standing before the gate.
і, пізнавши голос Петра, з радощів не відчинила дверей, а вбігши, сповістила, що Петр стоїть під дверима.
15 And they said to her, Thou art mad. But she positively affirmed that it was even so. Then they said, It is his angel.
Вони ж сказали до неї: Збожеволіла єси. Вона ж таки говорила, що се так. Вони ж казали: Се ангел його.
16 But Peter continued knocking; and opening the door, they saw him, and were amazed.
Петр же не перестав стукати; відчинивши ж, увиділи його, та й здивувались.
17 But beckoning to them with his hand to be silent, he related how the Lord had brought him out of the prison. And he said, Go and tell these things to James, and to the brethren. And he departed, and went to another place.
Махнувши ж їм рукою, щоб мовчали, оповів їм, як Господь вивів його з темниці. Рече ж: Сповістіть Якова та братів про се. І, вийшовши, пійшов у друге місце.
18 And when it was day, there was no small commotion among the soldiers, as to what had become of Peter.
Скоро ж настав день, зробивсь немалий переполох між воїнами, що стало ся з Петром.
19 And Herod, when he had sought for him and found him not, examined the keepers, and commanded that they should be led away [[to execution]]. And he went down from Judea to Caesarea, and there abode.
Ірод же, пошукавши його, й не знайшовши, судив сторожів, та й звелїв покарати їх. І перейшовши з Юдеї в Кесарию, жив (там).
20 And he was highly displeased with the Tyrians and Sidonians; but they came to him with one accord, and having made Blastus the king's chamberlain their friend, sued for peace; because their country drew its nourishment from that of the king.
Лютував же Ірод на Тирян та на Сидонян. Прийшовши ж однодушно до него, й приєднавши Бласта, царського постельника, просили примирря; бо земля їх живилась од царської.
21 And on a day appointed, Herod, having arrayed himself in royal apparel, and taken his seat on the throne, made a speech to them.
Призначеного ж дня Ірод, одігшись у царські шати і сівши на престолі, промовляв до них:
22 And thereupon the people shouted, The voice of a god, and not of a man!
Народ же покликував: Голос Бога, а не чоловіка!
23 But immediately an angel of the Lord smote him, because he gave not God the glory, and he was eaten by worms, and expired.
Зараз же поразив його ангел Господень за те, що не віддав слави Богу; і з'їли його черви, і вмер.
24 But the word of God grew and was extended.
Слово ж Боже росло і множилось.
25 And Barnabas and Saul returned from Jerusalem, having performed their service, taking with them also John, surnamed Mark.
Варнава ж та Савло вернулись із Єрусалиму, сповнивши службу, і взявши з собою Йоана, званого Марком.
