Romans 1
1 Paul, a servant of Christ Jesus, called to be an apostle, set apart for the Good News of God,
Павел, слуга Ісуса Христа, покликаний апостол, вибраний на благовістуваннє Боже,
2 which he promised before through his prophets in the holy Scriptures,
(котре наперед обіцяв [Бог] через пророків своїх у сьвятих писаннях, )
3 concerning his Son, who was born of the offspring of David according to the flesh,
про Сина свого (народженого з насїння Давидового по тілу,
4 who was declared to be the Son of God with power, according to the Spirit of holiness, by the resurrection from the dead, Jesus Christ our Lord,
обявленого Сина Божого в силї, по Духу сьвятости, через воскресеннє в мертвих), Ісуса Христа, Господа нашого,
5 through whom we received grace and the office of apostle, for obedience of faith among all the nations, for his name's sake;
(котрим прийняли ми благодать і апостольство на впокореннє вірі між усїма народами ради імени Його,
6 among whom you are also called to belong to Jesus Christ;
між котрими й ви покликані, Ісус-Христові; )
7 to all who are in Rome, loved by God, called to be saints: Grace to you and peace from God our Father and the Lord Jesus Christ.
Усїм вам, що єсте в Римі, любленим від Бога, покликаним сьвятим: благодать вам і впоюй од Бога, Отця нашого, і Господа Ісуса Христа.
8 First, I thank my God through Jesus Christ for all of you, because your faith is proclaimed throughout the whole world.
Перш усего дякую Богові моєму через Ісуса Христа за всіх вас, що віра ваша проповідуєть ся по всему сьвіту.
9 For God is my witness, whom I serve in my spirit in the Good News of his Son, how I constantly mention you
Сьвідок менї Бог, котрому служу духом моїм у благовіствуванню Сина Його, що без перестану спомни про вас роблю,
10 always in my prayers, requesting, if by any means now at last I may succeed by the will of God to come to you.
усе в молитвах моїх молючись, щоб колись довелось менї по волї Божій, прийти до вас.
11 For I long to see you, that I may impart to you some spiritual gift to strengthen you;
Бажаю бо бачити вас, щоб передати вам даруваннє духовне дла утвердження вашого;
12 that is, that you and I may be mutually encouraged by each other's faith, both yours and mine.
се ж єсть утішитись укупі з вами спільною вірою вашою і моєю.
13 Now I do not desire to have you unaware, brothers, that I often planned to come to you, and was hindered so far, that I might have some fruit among you also, even as among the other non-Jewish people.
Не хочу ж таїти од вас, браттє, що часто заміряв я прийти до вас (та й досї спиняло мене), щоб який овощ мати й між вами, яко ж і між иншими поганами.
14 I have an obligation both to Greeks and to barbarians, both to the wise and to the foolish.
Єленянам і чужоземцям, мудрим і нерозумним довжен я.
15 So, for my part, I am eager to preach the Good News to you also who are in Rome.
От же, що до мене, готов я й вам, що в Римі, благовіствувати.
16 For I am not ashamed of the Good News, for it is the power of God for salvation for everyone who believes; for the Jew first, and also for the Greek.
Бо не соромлюсь благовіствування Христового, сила бо Божа на спасеннє всякому віруючому, Жидовинові перше, а потім і Грекові.
17 For in it is revealed God's righteousness from faith to faith. As it is written, "But the righteous will live by faith."
Правда бо Божа в йому відкриваєть ся до віри в віру, яко ж написано: Праведний вірою жив буде.
18 For the wrath of God is revealed from heaven against all ungodliness and unrighteousness of people, who suppress the truth by unrighteousness,
Одкриваєть ся бо гнїв Божий з неба на всяке нечесте і неправду людей, що держить істину в неправді.
19 because what can be known about God is plain to them, because God has shown it to them.
Тим, що розумне про Бога, явно в них; Бог бо явившім.
20 For since the creation of the world his invisible attributes, his eternal power and divine nature, have been clearly seen, being understood from what has been made. So they are without excuse. (aïdios g126)
Невидиме бо Його від создання сьвіту думаннєм про твори робить ся видиме, і вічна Його сила і божество, щоб бути їм без оправдання. (aïdios g126)
21 Because, although they knew God, they did not glorify him as God or give him thanks, but their thinking became nonsense, and their foolish heart was darkened.
Тим, що знаючи Бога, не яко Бога прославляли або дякували, а осуєтились думками своїми і оморочилось нерозумне серце їх.
22 Claiming to be wise, they became fools,
Славлячи себе мудрими, потуманїли,
23 and traded the glory of the immortal God for images resembling mortal humans, and of birds, and four-footed animals, and crawling creatures.
і обернули славу нетлінного Бога на подобину образа тлінного чоловіка, і птиць і четвероногих і гаду.
24 Therefore God also abandoned them in the lusts of their hearts to impurity, to the degrading of their bodies among themselves,
Тим же й передав їх Бог нечистотї в похотях сердець їх, щоб сквернили тїла свої між самими собою.
25 who exchanged the truth of God for a lie, and worshiped and served the creation rather than the Creator, who is blessed forever. Amen. (aiōn g165)
Вони перемінили істину Божу на лжу і поклонялись і служили тварі більш Творця, котрий благословен на віки. Амінь. (aiōn g165)
26 For this reason, God abandoned them to their degrading passions. For their women exchanged natural relations for that which is contrary to nature.
За се передав їх Бог карі безчестя, бо й жінки їх обернула природню подобу на протиприродню;
27 Likewise also the men, giving up natural relations with women, burned in their lust toward one another, men with men, committing what is shameful, and receiving in themselves the due penalty of their error.
так само й чоловіки, оставивши природне вживаннє женського полу, розгорілись похоттю своєю один на одного, чоловіки на чоловіках сором роблячи, і заплату, яка подобала заблудові їх, у собі приймаючи.
28 Even as they refused to have God in their knowledge, God abandoned them to a reprobate mind, to do those things which are not right;
І, яко ж не вподобалось їм мати Бога в розумі, передав їх Бог ледачому уму, робити неподобне,
29 being filled with all unrighteousness, sexual immorality, wickedness, covetousness, maliciousness; full of envy, murder, strife, deceit, evil habits, secret slanderers,
сповнених усякої неправди, перелюбу, лукавства, зажерливостя, злоби, сповнених зависти, убийства, сварнї, підступу, лихих звичаїв,
30 slanderers, haters of God, insolent, arrogant, boastful, inventors of evil things, disobedient to parents,
осудників, поклїпників, богоневавидників, гордувників, хвастунів, пишних, видумщиків лихого, родителям непокірних,
31 foolish, promise-breakers, heartless, unforgiving, unmerciful;
нерозумних, ламателїв умови, нелюбовних, невбдагальних, немилостивих.
32 who, knowing the ordinance of God, that those who practice such things are worthy of death, not only do the same, but also approve of those who practice them.
Котрі, хоч Божий присуд розуміють, що хто таке робить, достоїн смерти, не тільки самі се роблять, та й похваляють роблячих.
