Proverbs 5
1 My son, pay attention to my wisdom. Turn your ear to my understanding:
Мій сину, на мудрість мою уважа́й, нахили своє ухо до мого розуму,
2 that you may maintain discretion, that your lips may preserve knowledge.
щоб розважність ти міг стерегти́, а пізна́ння — хай у́ста твої стережу́ть!
3 For the lips of an adulteress drip honey. Her mouth is smoother than oil,
Бо кра́пають со́лодощ губи блудни́ці, а у́ста її від оливи масні́ші,
4 But in the end she is as bitter as wormwood, and as sharp as a two-edged sword.
та гірки́й їй кінець, мов поли́н, гострий, як меч обосі́чний, —
її ноги до смерти спускаються, шео́лу тримаються кроки її! (Sheol h7585)
6 She gives no thought to the way of life. Her ways are crooked, and she doesn't know it.
Вона путь життя не урі́внює, її стежки непевні, і цього не знає вона.
7 Now therefore, son, listen to me. Do not depart from the words of my mouth.
Тож тепер, мої діти, мене ви послухайте, не відхо́дьте від слів моїх уст:
8 Remove your way far from her. Do not come near the door of her house,
віддали́ ти від неї дорогу свою, і не зближа́йсь до дверей її дому,
9 lest you give your honor to others, and your years to the merciless;
щоб слави своєї ти іншим не дав, а роки свої — для жорстокого,
10 lest strangers feast on your wealth, and your labors enrich another man's house.
щоб чужі не наси́тились сили твоєї й маєтку твого́ в чужім домі!
11 You will groan at your latter end, when your flesh and your body are consumed,
І будеш стогнати при своєму кінці́, як знемо́жеться тіло твоє й твої сили,
12 and say, "How I have hated instruction, and my heart despised reproof;
і скажеш: „Як нена́видів я те напу́чування, а карта́ння те серце моє відкидало!
13 neither have I obeyed the voice of my teachers, nor turned my ear to those who instructed me.
І не слухав я голосу своїх учителі́в, і уха свого не схиля́в до наставників.
14 I have come to the brink of utter ruin, in the midst of the gathered assembly."
Тро́хи не був я при кожному злому, в сере́дині збору й громади!“
15 Drink water out of your own cistern, running water out of your own well.
Пий воду з криниці своєї, і теку́че з свого коло́дязя:
16 Should your springs overflow in the streets, streams of water in the public squares?
чи ж мають на вулицю вилиті бути джере́ла твої, а на площі — потоки твоєї води? —
17 Let them be for yourself alone, not for strangers with you.
Нехай вони будуть для тебе, для тебе самого, а не для чужих із тобою!
18 Let your spring be blessed. Rejoice in the wife of your youth.
Хай твоє джерело́ буде благослове́нне, і радій через жінку твоїх юних літ, —
19 A loving doe and a graceful deer—let her breasts satisfy you at all times. Be captivated always with her love.
вона ла́ня любовна та се́рна прекрасна, її пе́рса напоять тебе кожноча́сно, — впивайся ж наза́вжди коха́нням її!
20 For why should you, my son, be captivated with an adulteress? Why embrace the bosom of another?
І на́що, мій сину, ти маєш впиватись блудни́цею, і на́що ти бу́деш приго́ртати груди чужи́нки?
21 For the ways of man are before the eyes of YHWH. He examines all his paths.
Бож перед очима Господніми всі дороги люди́ни, і стежки́ її всі Він рівняє:
22 The evil deeds of the wicked ensnare him. The cords of his sin hold him firmly.
власні провини безбожного схо́плять його, і поворо́ззям свого гріха буде зв'я́заний він,
23 He will die for lack of instruction. In the greatness of his folly, he will go astray.
помиратиме він без напу́чування, і буде блукати в великій глупо́ті своїй!
