Matthew 27
1 Now when morning had come, all the chief priests and the elders of the people took counsel against Jesus to put him to death:
Рано-вранці всі первосвященники та старійшини народу зібралися, щоб винести Ісусові смертельний вирок.
2 and they bound him, and led him away, and delivered him to Pilate, the governor.
Вони зв’язали Ісуса та повели й передали Його Пилатові, наміснику.
3 Then Judas, who betrayed him, when he saw that Jesus was condemned, felt remorse, and returned the thirty pieces of silver to the chief priests and elders,
Коли Юда-зрадник побачив, що Ісуса засуджено, він розкаявся й повернув тридцять срібників первосвященникам та старійшинам.
4 saying, "I have sinned in that I betrayed innocent blood." But they said, "What is that to us? You see to it."
Він сказав: ―Я згрішив, видавши Невинного Чоловіка. А вони відповіли: ―Що нам до того? Твоє діло.
5 He threw down the pieces of silver in the sanctuary, and departed. He went away and hanged himself.
Тоді, кинувши срібло в Храмі, він вийшов та пішов і повісився.
6 The chief priests took the pieces of silver, and said, "It's not lawful to put them into the treasury, since it is the price of blood."
Первосвященники взяли срібло та сказали: «Не годиться ставити ці гроші в Храмову скарбницю, бо вони є платою за кров».
7 They took counsel, and bought the potter's field with them, to bury strangers in.
Порадившись, вони купили поле гончаря для похорону чужинців.
8 Therefore that field was called "The Field of Blood" to this day.
Тому те поле називається «Полем крові» до сьогоднішнього дня.
9 Then that which was spoken through Jeremiah the prophet was fulfilled, saying, "They took the thirty pieces of silver, the price of him upon whom a price had been set, whom some of the children of Israel priced,
Тоді виповнилось сказане через пророка Єремію: «І взяли тридцять срібників – ціну Оціненого синами Ізраїля,
10 and they gave them for the potter's field, as the Lord commanded me."
і віддали за поле гончаря, як наказав мені Господь».
11 Now Jesus stood before the governor: and the governor asked him, saying, "Are you the King of the Jews?" Jesus said to him, "You say so."
Ісус представ перед намісником, і той запитав Його: ―Ти Цар юдеїв? Ісус відповів: ―Ти кажеш це!
12 When he was accused by the chief priests and elders, he answered nothing.
Коли первосвященники та старійшини звинувачували Його, Він нічого не відповідав.
13 Then Pilate said to him, "Do you not hear how many things they testify against you?"
Тоді Пилат запитав Його: ―Не чуєш, скільки проти Тебе свідчать?
14 He gave him no answer, not even one word, so that the governor was greatly amazed.
Але Він не відповідав йому на жодне слово, так що намісник дуже здивувався.
15 Now at the feast the governor was accustomed to release to the crowd one prisoner, whom they desired.
На кожне свято намісник мав звичай відпускати народові одного з в’язнів, якого вони бажали.
16 They had then a notable prisoner, called Barabbas.
Був тоді один відомий в’язень, на ім’я Ісус Варавва.
17 When therefore they were gathered together, Pilate said to them, "Whom do you want me to release to you? Barabbas, or Jesus, who is called Christ?"
Коли вони зібралися, Пилат запитав: ―Кого з двох бажаєте, щоб я відпустив вам: Ісуса Варавву чи Ісуса, Який називається Христом?
18 For he knew that because of envy they had delivered him up.
Бо він знав, що через заздрощі видали Ісуса.
19 While he was sitting on the judgment seat, his wife sent to him, saying, "Have nothing to do with that righteous man, for I have suffered many things this day in a dream because of him."
Поки Пилат сидів на місці для судді, його дружина надіслала до нього сказати: «Не роби нічого цьому Праведникові, бо сьогодні уві сні я багато страждала через Нього».
20 Now the chief priests and the elders persuaded the crowds to ask for Barabbas, and destroy Jesus.
Але первосвященники й старійшини переконали людей, щоб просили відпустити їм Варавву й вбити Ісуса.
21 But the governor answered them, "Which of the two do you want me to release to you?" They said, "Barabbas."
Намісник запитав: ―Кого з цих двох хочете звільнити? Вони відповіли: ―Варавву!
22 Pilate said to them, "What then should I do with Jesus, who is called Christ?" They all said, "Let him be crucified."
Тоді Пилат звернувся до них: ―А що мені робити з Ісусом, Який зветься Христом? Вони всі сказали: ―Хай буде розіп’ятий!
23 But he said, "Why? What evil has he done?" But they shouted all the louder, saying, "Let him be crucified."
Він спитав: ―Яке ж зло Він скоїв? Але вони ще сильніше закричали: ―Хай буде розіп’ятий!
24 So Pilate, seeing that nothing was being gained, but rather that a disturbance was starting, took water and he washed his hands before the crowd, saying, "I am innocent of the blood of this righteous man. You see to it."
Коли Пилат побачив, що нічого не може зробити й що заворушення в народі тільки зростає, він узяв воду та вмив руки перед натовпом, кажучи: ―Я не винний в Його крові! Дивіться самі!
25 All the people answered, "May his blood be on us, and on our children."
Увесь народ відповів: ―Нехай Його кров буде на нас і на наших дітях!
26 Then he released to them Barabbas, but Jesus he flogged and delivered to be crucified.
Тоді Пилат відпустив їм Варавву, а Ісуса наказав бичувати та віддав на розп’яття.
27 Then the governor's soldiers took Jesus into the Praetorium, and gathered the whole garrison together against him.
Після цього воїни намісника відвели Ісуса в преторію, де біля Нього зібрали всю когорту.
28 They stripped him, and put a scarlet robe on him.
Вони роздягли Його й накинули на Нього багряницю.
29 They braided a crown of thorns and put it on his head, and a reed in his right hand; and they kneeled down before him, and mocked him, saying, "Greetings, King of the Jews."
Сплели та поклали на голову вінок із тернини, а в праву руку [дали] тростину. І, вклонивши коліна перед Ним, глузували з Нього, кажучи: «Вітаємо Тебе, Царю юдеїв!»
30 They spat on him, and took the reed and struck him on the head.
Потім вони плювали на Нього й, узявши тростину, били нею Ісуса по голові.
31 When they had mocked him, they took the robe off of him, and put his clothes on him, and led him away to crucify him.
Коли закінчили знущатися, зняли з Ісуса плащ, надягнули на Нього Його одяг і відвели на розп’яття.
32 As they came out, they found a man of Cyrene, Simon by name, and they compelled him to go with them, that he might carry his cross.
Коли вони виходили, то зустріли чоловіка з Кирени, на ім’я Симон, і змусили його нести хрест Ісуса.
33 They came to a place called "Golgotha," that is to say, "The place of a skull."
Коли прийшли на місце, яке називалося Голгофа (що означає «місце Черепа»),
34 They gave him wine to drink mixed with gall. When he had tasted it, he would not drink.
дали Йому випити вина, змішаного з жовчю. Але, скуштувавши, Він не захотів випити.
35 When they had crucified him, they divided his clothing among themselves, casting a lot, that it might be fulfilled which was spoken by the prophet: 'They divided my clothes among themselves, and for my clothing they cast a lot.'
Розіп’явши Ісуса, вони розділили між собою Його одяг, кидаючи жереб.
36 And they sat and watched him there.
А потім сіли там і стерегли Його.
37 They set up over his head the accusation against him written, "THIS IS JESUS, THE KING OF THE JEWS."
Над Його головою прибили напис, на якому була Його провина: це ісус, цар юдеїв.
38 Then there were two robbers crucified with him, one on his right hand and one on the left.
Тоді ж разом із Ним розіп’яли і двох розбійників: одного – праворуч, а іншого – ліворуч від Нього.
39 Those who passed by blasphemed him, wagging their heads,
Ті, що проходили повз, богохульствували проти Нього. Вони хитали головами
40 and saying, "You who destroy the temple, and build it in three days, save yourself. If you are the Son of God, come down from the cross."
й казали: «Ти ж збирався зруйнувати Храм і відбудувати його за три дні. Спаси Себе Самого. Якщо Ти Син Божий, то зійди з хреста!»
41 Likewise the chief priests also mocking, with the scribes, and the elders, said,
Первосвященники разом із книжниками та старійшинами також насміхалися з Нього, кажучи:
42 "He saved others, but he cannot save himself. If he is the King of Israel, let him come down from the cross now, and we will believe in him.
«Інших рятував, а Себе не може врятувати! Якщо Він насправді Цар Ізраїля, то нехай зараз зійде з хреста, і ми повіримо в Нього!
43 He trusts in God. Let God deliver him now, if he wants him; for he said, 'I am the Son of God.'"
Він покладався на Бога, тож нехай тепер Бог врятує Його, якщо хоче. Адже Він казав: „Я Син Божий!“».
44 The robbers also who were crucified with him insulted him in the same way.
Розбійники, розіп’яті разом із Ним, також насміхалися з Нього.
45 Now from noon until three in the afternoon there was darkness over all the land.
Від шостої години настала темрява по всій землі – аж до дев’ятої години.
46 Then at about three in the afternoon Jesus called out with a loud voice, saying, "Eli, Eli, lema shabachthani?" That is, "My God, my God, why have you forsaken me?"
Десь о дев’ятій годині Ісус закричав гучним голосом: «Елі, Елі, лема савахтані?», що означає: «Боже Мій, Боже Мій, чому Ти покинув Мене?»
47 Some of them who stood there, when they heard it, said, "This man is calling Elijah."
Деякі з тих, що там стояли, почувши це, казали: «Він кличе Іллю!»
48 Immediately one of them ran, and took a sponge, and filled it with vinegar, and put it on a reed, and gave him a drink.
Один із них одразу ж побіг, узяв губку, наповнив її кислим вином, настромив на тростину й дав Йому пити.
49 The rest said, "Let him be. Let us see whether Elijah comes to save him."
А інші казали: «Облиш, побачимо, чи прийде Ілля спасти Його!»
50 And Jesus cried out again with a loud voice, and yielded up his spirit.
Але Ісус, знову голосно скрикнувши, віддав духа.
51 And look, the veil of the temple was torn in two from the top to the bottom. The earth quaked and the rocks were split.
І ось завіса в Храмі розірвалася надвоє зверху донизу, земля затряслася, і скелі розкололися.
52 The tombs were opened, and many bodies of the saints who had fallen asleep were raised;
Гроби відкрилися, і багато тіл померлих святих воскресло.
53 and coming out of the tombs after his resurrection, they entered into the holy city and appeared to many.
І, вийшовши з гробів після воскресіння Ісуса, увійшли до святого міста та явилися багатьом.
54 Now the centurion, and those who were with him watching Jesus, when they saw the earthquake, and the things that were done, feared exceedingly, saying, "Truly this was the Son of God."
Коли сотник і ті, що з ним стерегли Ісуса, побачили землетрус і те, що сталося, вони дуже злякалися й сказали: «Цей [чоловік] справді був Сином Божим!»
55 Many women were there watching from afar, who had followed Jesus from Galilee, serving him.
Там було багато жінок, які стояли поодаль і дивилися. Вони прийшли за Ісусом із Галілеї та служили Йому.
56 Among them were Mary Magdalene, Mary the mother of James and Joseph, and the mother of the sons of Zebedee.
Серед них були Марія Магдалина, Марія – мати Якова та Йосифа, і мати синів Зеведеєвих.
57 When evening had come, a rich man from Arimathea, named Joseph, who himself was also Jesus' disciple came.
Коли настав вечір, прийшов багатий чоловік з Ариматеї, на ім’я Йосиф, який теж був учнем Ісуса.
58 This man went to Pilate, and asked for the body of Jesus. Then Pilate commanded that it be released.
Він пішов до Пилата та попросив тіло Ісуса, і тоді Пилат наказав віддати тіло [Йосифові].
59 Joseph took the body, and wrapped it in a clean linen cloth,
Йосиф узяв тіло Ісуса, обгорнув у чисту льняну тканину
60 and placed it in his own new tomb, which he had cut out in the rock, and he rolled a great stone to the door of the tomb, and departed.
й поклав до своєї нової гробниці, яку висік у скелі. До входу в гробницю привалив великий камінь.
61 Mary Magdalene was there, and the other Mary, sitting opposite the tomb.
А були там Марія Магдалина та друга Марія, які стояли навпроти гробниці.
62 Now on the next day, which was the day after the Preparation Day, the chief priests and the Pharisees were gathered together to Pilate,
Наступного дня, що після дня Приготування, первосвященники та фарисеї зібралися разом у Пилата
63 saying, "Sir, we remember what that deceiver said while he was still alive: 'After three days I will rise again.'
й сказали: ―Володарю, ми пригадали, що Той обманщик, коли ще був живий, казав: «Через три дні Я воскресну!»
64 Command therefore that the tomb be made secure until the third day, lest perhaps his disciples come and steal him away, and tell the people, 'He is risen from the dead;' and the last deception will be worse than the first."
Тож накажи стерегти гробницю до третього дня. Щоб Його учні, прийшовши, не вкрали Його й не сказали народові, що Він воскрес із мертвих. І останній обман буде гірший від першого.
65 Pilate said to them, "You have a guard. Go, make it as secure as you can."
Тоді Пилат відповів: ―Ви маєте охорону, ідіть та охороняйте, як знаєте.
66 So they went with the guard and made the tomb secure, sealing the stone.
Вони пішли, поставили охорону біля гробниці та закріпили камінь печаткою.
