Matthew 21
1 When they drew near to Jerusalem, and came to Bethphage, to the Mount of Olives, then Jesus sent two disciples,
А як зближались до Єрусалиму, й прийшли в Витфагию, до гори Оливної, послав тодї Ісус двох учеників,
2 saying to them, "Go into the village that is opposite you, and immediately you will find a donkey tied, and a colt with her. Untie them, and bring them to me.
глаголючи їм: Ідїть у село, що перед вами, й зараз знайдете ослицю, привязану й осля з нею; одвязавши, приведіть менї.
3 And if anyone says anything to you, you are to say, 'Because the Lord needs them,' and he will send them at once."
І коли хто вам казати ме що, скажіть: Що Господеві треба їх; зараз же відпустить їх.
4 This took place that it might be fulfilled which was spoken through the prophet, saying,
Се ж усе сталось, щоб справдилось, що промовив пророк, глаголючи:
5 Say to the daughter of Zion, "Look, your King comes to you, humble, and riding on a donkey, on a colt, the foal of a donkey."
Скажіть дочцї Сионській: Ось цар твій іде до тебе, тихий, сидячи на ослї й на ослятї, синові підяремної.
6 The disciples went, and did just as Jesus directed them,
Пійшовши ж ученики, вчинили, як звелїв їм Ісус,
7 and brought the donkey and the colt, and placed their clothes on them; and he sat on them.
і привели ослицю і осля, й положили на них одежу свою, та й посадили Його верх неї.
8 A very large crowd spread their clothes on the road. Others cut branches from the trees, and spread them on the road.
Пребагато ж народу простилали одежу свою по дорозї; инші ж різали віттє з дерева і встилали дорогу.
9 The crowds who went before him, and who followed kept shouting, "Hosanna to the son of David. Blessed is he who comes in the name of the Lord. Hosanna in the highest."
Народ же, що йшов попереду й позаду, покликував, говорячи: Осанна синуyyy Благословен грядущий в імя Господнє; Осанна на вишинах.
10 When he had come into Jerusalem, all the city was stirred up, saying, "Who is this?"
А як увійшов Він у Єрусалим здвигнувсь увесь город, говорячи: Хто се такий?
11 The crowds said, "This is the prophet Jesus, from Nazareth of Galilee."
Народ же казав: Се Ісус, пророк із Назарета Галилейського.
12 Jesus entered into the temple, and drove out all of those who sold and bought in the temple, and overthrew the money changers' tables and the seats of those who sold the doves.
І прийшов Ісус у церкву Божу, й повиганяв усїх, що продавали да торгували в церкві, й поперевертав столи в міняльників, і ослони в тих, що продавали голуби;
13 He said to them, "It is written, 'My house will be called a house of prayer,' but you have made it a den of robbers."
і рече до них: Писано: Дом мій дом молитви звати меть ся; ви ж його зробили вертепом розбійників.
14 The blind and the lame came to him in the temple, and he healed them.
І приходили до Него в церкві слїпі й криві, і сцїляв їх.
15 But when the chief priests and the scribes saw the wonderful things that he did, and the children crying out in the temple and saying, "Hosanna to the son of David." they were indignant,
Бачивши ж архиєреї та письменники чудеса, що Він робив, і хлопят, що покликували в церкві, й казали: Осанна сину Давидовому, розлютувались,
16 and said to him, "Do you hear what these are saying?" Jesus said to them, "Yes. Did you never read, 'Out of the mouth of children and infants you have prepared praise?'"
і казали до Него: Чи чуєш, що оцї кажуть? Ісус же рече їм: Так. Хиба ви нїколи не читали: Що з уст немовляток і ссущих вирядив єси хвалу?
17 He left them, and went out of the city to Bethany, and lodged there.
І, покинувши їх, вийшов осторонь із города в Витанию, й пробував там.
18 Now in the morning, as he returned to the city, he was hungry.
Уранцї ж, вертаючись у город, зголоднїв.
19 Seeing a fig tree by the road, he came to it, and found nothing on it but leaves. He said to it, "Let there be no fruit from you forever." Immediately the fig tree withered away. (aiōn g165)
І, побачивши одну смоківницю на дорозї, прийшов до неї, і нічого не знайшов на ній, тільки саме листе, і рече до неї: Щоб нїколи з тебе овощу не було до віку. І зараз усохла смоківниця. (aiōn g165)
20 When the disciples saw it, they were amazed, saying, "How did the fig tree immediately wither away?"
І бачивши ученики Його, здивувались, кажучи: Як зараз усохла смоківниця!
21 Jesus answered them, "Truly I tell you, if you have faith, and do not doubt, you will not only do what was done to the fig tree, but even if you told this mountain, 'Be taken up and cast into the sea,' it would be done.
Ісус же, озвавшись, рече до них: Істино глаголю вам: Коли б ви мали віру й не сумнилпсь, ви б не тільки се смоківниці зробили, а коли б і сій горі сказали: Двигнись і кинь ся в море; станеть ся;
22 All things, whatever you ask in prayer, believing, you will receive."
і все, чого ви просити мете в молитві, віруючи, одержите.
23 When he had come into the temple, the chief priests and the elders of the people came to him as he was teaching, and said, "By what authority do you do these things? Who gave you this authority?"
А як прийшов Він у церкву, поприходили до Него, навчаючого, архиєреї та старші людські, кажучи: Якою властю робиш се? й хто дав тобі сю вдасть?
24 Jesus answered them, "I also will ask you one question, which if you tell me, I likewise will tell you by what authority I do these things.
Ісус же, озвавшись, рече їм: Поспитаю вас і я про одну річ, про котру як скажете менї, то й я скажу вам, якою властю се роблю.
25 The baptism of John, where was it from? From heaven or from people?" They reasoned with themselves, saying, "If we say, 'From heaven,' he will ask us, 'Why then did you not believe him?'
Хрещеннє Иоанове звідкіля було: з неба, чи від людей? Вони ж міркували собі, говорячи: Коли скажемо: З неба, то скаже нам: Чом же ви не вірували йому?
26 But if we say, 'From people,' we fear the crowd, for all hold John as a prophet."
коли ж скажемо: Від людей, то боїмо ся народу; всї бо мають Йоана за пророка.
27 They answered Jesus, and said, "We do not know." He also said to them, "Neither will I tell you by what authority I do these things.
І, озвавшись, сказали Ісусові: Не знаємо. Рече їм і Він: То й я не скажу вам, якою властю се роблю.
28 But what do you think? A man had two sons, and he came to the first, and said, 'Son, go work today in the vineyard.'
Ви ж як думаєте? Чоловік мав двоє дїтей; і, прийшовши до одного, рече: Дитино, йди сьогодні роби в винограднику моїм.
29 He answered, 'I will not,' but afterward he changed his mind, and went.
Він же, озвавшись, сказав: Не хочу; опісля ж, одумавшись, пійшов.
30 And he came to the other, and said the same thing. And he answered and said, 'I go, sir,' but he did not go.
І, прийшовши до другого, рече так само. Він же, озвавшись, сказав: Ійду, Господи; та й не пійшов.
31 Which of the two did the will of his father?" They said, "The first." Jesus said to them, "Truly I tell you that the tax collectors and the prostitutes are entering into the Kingdom of God before you.
Которий з двох уволив волю отця? Кажуть вони до Него: Первий. Рече їм Ісус: Істино глаголю вам: Що митники та блудницї попередять вас у царство Боже,
32 For John came to you in the way of righteousness, and you did not believe him, but the tax collectors and the prostitutes believed him. When you saw it, you did not even repent afterward, that you might believe him.
Прийшов бо Йоан до вас дорогою правди, й не вірували йому; митники ж та блудницї вірували йому; ви ж, бачивши, не одумались навпослї, щоб вірувати йому.
33 "Hear another parable. There was a landowner who planted a vineyard, set a hedge about it, dug a winepress in it, built a tower, leased it out to tenant farmers, and went on a journey.
Иншої приповістї послухайте: Був один чоловік господар, що насадив виноградник, і обгородив його тином, і викопав у йому винотоку, й збудував башту, й вїддав його виноградарям, та й від'їхав.
34 When the season for the fruit drew near, he sent his servants to the tenants, to receive his fruit.
Як же наближила ся пора овощу, післав він слуги свої до виноградарів узяти овощі його.
35 The tenants took his servants, beat one, killed another, and stoned another.
І, взявши виноградарі слуг його, одного побили, другого вбили, иншого ж укаменували.
36 Again, he sent other servants more than the first: and they treated them the same way.
Знов післав він инші слуги, більш нїж перше, й зробили їм так само.
37 But afterward he sent to them his son, saying, 'They will respect my son.'
На останок же післав до них сина свого, кажучи: Посоромлять ся сина мого.
38 But the tenants, when they saw the son, said among themselves, 'This is the heir. Come, let us kill him, and have his inheritance.'
Виноградарі ж, побачивши сина, казали між собою: Се наслїдник: ходімо вбємо його, та й заберемо наслїддє його.
39 So they took him, and threw him out of the vineyard, and killed him.
І, взявши його, вивели геть з виноградника, та й убили.
40 When therefore the lord of the vineyard comes, what will he do to those tenants?"
Як же прийде пан виноградника, то що зробить він виноградарям тим?
41 They told him, "He will utterly destroy those evil men, and will lease out the vineyard to other tenants, who will give him the fruit in its season."
Кажуть вони до Него: Лютих люто погубить їх, а виноградник оддасть иншим виноградарям, що віддавати муть йому овощ пори своєї.
42 Jesus said to them, "Did you never read in the Scriptures, 'The stone which the builders rejected, the same was made the head of the corner. This was from the Lord. It is marvelous in our eyes?'
Рече до них Ісус: Хиба ніколи не читали в писаннях: Камінь, що відкинули будівничі, сей став ся головою утла. Від Господа стало ся се, й дивне воно в очах наших?
43 "Therefore I tell you, the Kingdom of God will be taken away from you, and will be given to a nation bringing forth its fruit.
Тим я глаголю вам: Що відніметь ся од вас царство Боже, й дасть ся народові, що робити ме овощі його.
44 He who falls on this stone will be broken to pieces; but on whomever it will fall, it will crush him."
І хто впаде на сей камінь, розібєть ся; на кого ж вїн упаде, роздавить того.
45 When the chief priests and the Pharisees heard his parables, they perceived that he spoke about them.
І вислухавши архиєреї та Фарисеї приповісти його, догадались, що про них говорить.
46 When they sought to seize him, they feared the crowds, because they considered him to be a prophet.
І, шукаючи вхопити Його, спасували ся народу; бо мав Його за пророка.
