Luke 10
1 Now after these things, the Lord also appointed seventy-two others, and sent them two by two ahead of him into every city and place, where he was about to come.
Після того Господь призначив інших сімдесятьох[учнів] і надіслав їх по двоє перед Собою в усі міста та місцевості, куди Він мав іти.
2 Then he said to them, "The harvest is indeed plentiful, but the laborers are few. Pray therefore to the Lord of the harvest, that he may send out laborers into his harvest.
І сказав їм: «Жнива насправді великі, а робітників мало, тож просіть Господа жнив, щоб послав робітників на жнива Свої.
3 Go your way. Look, I send you out as lambs among wolves.
Ідіть! Ось Я посилаю вас, як ягнят між вовків.
4 Carry no money bag, nor pack, nor sandals; and greet no one on the way.
Не беріть ні гаманця, ні торбини, ні взуття й нікого в дорозі не вітайте.
5 Into whatever house you enter, first say, 'Peace be to this house.'
Коли ж увійдете в якийсь дім, то спочатку скажіть: „Мир цьому дому!“
6 If a peaceful person is there, your peace will rest on him; but if not, it will return to you.
І якщо там є син миру, то спочине на ньому ваш мир, а коли ні, то повернеться до вас.
7 Remain in that same house, eating and drinking the things they give, for the laborer is worthy of his wages. Do not go from house to house.
Залишайтеся в тому ж домі, їжте та пийте те, що дадуть вам, бо робітник достойний своєї платні. Не переходьте з дому в дім.
8 Into whatever city you enter, and they receive you, eat the things that are set before you.
А коли зайдете в якесь місто та приймуть вас, то їжте [все], що покладуть перед вами.
9 Heal the sick who are in it, and tell them, 'The Kingdom of God has come near to you.'
Зціляйте в ньому хворих і кажіть їм: „Наблизилось до вас Царство Боже!“
10 But into whatever city you enter, and they do not receive you, go out into its streets and say,
А коли зайдете в якесь місто і не приймуть вас, то, виходячи на вулиці його, кажіть:
11 'Even the dust from your city that clings to our feet, we wipe off against you. Nevertheless know this, that the Kingdom of God is near.'
„Навіть пил із вашого міста, який прилип до наших ніг, ми обтрушуємо на свідчення проти вас, але знайте, що наблизилось Царство Боже!“
12 I tell you, it will be more tolerable in that day for Sodom than for that city.
Кажу вам: легше буде Содомові в той день [суду], ніж тому місту.
13 "Woe to you, Chorazin. Woe to you, Bethsaida. For if the mighty works had been done in Tyre and Sidon which were done in you, they would have repented long ago, sitting in sackcloth and ashes.
Горе тобі, Хоразине! Горе тобі, Віфсаїдо! Бо якби в Тирі та Сидоні сталися ті чудеса, які були у вас, то вони давно би покаялися, сидячи в мішковині та попелі.
14 But it will be more tolerable for Tyre and Sidon in the judgment than for you.
Проте Тиру та Сидону легше буде на суді, ніж вам.
І ти, Капернауме, чи будеш піднесений до неба? Ні, ти до пекла зійдеш! (Hadēs g86)
16 Whoever listens to you listens to me, and whoever rejects you rejects me. Whoever rejects me rejects him who sent me."
Той, хто слухає вас, той Мене слухає, і хто відмовляється від вас, від Мене відмовляється. Хто ж відмовляється від Мене, той відмовляється від Того, Хто надіслав Мене».
17 The seventy-two returned with joy, saying, "Lord, even the demons are subject to us in your name."
Сімдесят [учнів] повернулися й радісно сказали: ―Господи, навіть демони підкоряються нам в ім’я Твоє.
18 He said to them, "I saw Satan having fallen like lightning from heaven.
А Він сказав їм: ―Я бачив сатану, котрий падав із неба, наче блискавка.
19 Look, I have given you authority to tread on serpents and scorpions, and over all the power of the enemy, and nothing will in any way hurt you.
Ось даю вам владу наступати на змій і скорпіонів, і на всяку силу ворожу, і ніщо вам не зашкодить.
20 Nevertheless, do not rejoice in this, that the spirits are subject to you, but rejoice that your names are written in heaven."
Однак не радійте, що духи вам підкоряються, а радійте тому, що імена ваші записані на небесах.
21 In that same hour he rejoiced in the Holy Spirit, and said, "I thank you, Father, Lord of heaven and earth, that you have hidden these things from the wise and understanding, and revealed them to little children. Yes, Father, for so it was well-pleasing in your sight."
У той час [Ісус] зрадів Святим Духом та промовив: «Славлю Тебе, Отче, Господи неба і землі, за те, що Ти приховав це від мудрих та розумних і відкрив дітям. Так, Отче, бо такою була Твоя добра воля.
22 "All things have been delivered to me by my Father. No one knows who the Son is, except the Father, and who the Father is, except the Son, and he to whomever the Son desires to reveal him."
Усе Мені було доручено Моїм Отцем. Ніхто не знає, Хто є Син, окрім Отця, і Хто є Отець, окрім Сина й того, кому Син хоче відкрити».
23 Turning to the disciples, he said privately, "Blessed are the eyes which see the things that you see,
І, повернувшись до учнів, промовив тільки до них: ―Блаженні очі, які бачать те, що ви бачите.
24 for I tell you that many prophets and kings desired to see the things which you see, and did not see them, and to hear the things which you hear, and did not hear them."
Бо кажу вам: багато пророків та царів бажали побачити те, що ви бачите, і не побачили, та почути те, що ви чуєте, і не почули.
25 And look, a certain Law scholar stood up and tested him, saying, "Teacher, what must I do to inherit everlasting life?" (aiōnios g166)
І ось один учитель Закону піднявся та, спокушаючи Його, сказав: ―Учителю, що мені робити, щоб успадкувати життя вічне? (aiōnios g166)
26 He said to him, "What is written in the Law? How do you read it?"
[Ісус] відповів йому: ―Що в Законі написано? Як читаєш?
27 He answered, "You are to love the Lord your God with all your heart, with all your soul, with all your strength, and with all your mind; and your neighbor as yourself."
Він відповів: ―«Люби Господа Бога свого всім серцем своїм, і всією своєю душею, і всією силою своєю, і всім розумом своїм» і «ближнього свого – як самого себе».
28 He said to him, "You have answered correctly. Do this, and you will live."
[Ісус] же сказав: ―Правильно ти відповів, роби так і будеш жити!
29 But he, desiring to justify himself, asked Jesus, "Who is my neighbor?"
Але той, бажаючи виправдати себе, сказав Ісусові: ―А хто мій ближній?
30 Jesus answered, "A certain man was going down from Jerusalem to Jericho, and he fell among robbers, who both stripped him and beat him, and departed, leaving him half dead.
Ісус відповів: ―Один чоловік ішов з Єрусалима в Єрихон та потрапив до рук розбійників, котрі роздягли його, побили та пішли далі, залишивши його напівмертвим.
31 By chance a certain priest was going down that way. When he saw him, he passed by on the other side.
Випадково тією ж дорогою проходив священник і, побачивши його, пройшов повз нього.
32 In the same way a Levite also, when he came to the place, and saw him, passed by on the other side.
Також і левіт, прийшовши на те місце, подивився й пішов далі.
33 But a certain Samaritan, as he traveled, came where he was. When he saw him, he was moved with compassion,
Але один самарянин, який був у подорожі, підійшов і, побачивши його, зглянувся над ним.
34 came to him, and bound up his wounds, pouring on oil and wine. He set him on his own animal, and brought him to an inn, and took care of him.
Він підійшов, перев’язав йому рани, намастивши їх олією та вином, поклав його на свою худобину та привіз до заїжджого двору, де доглядав за ним.
35 On the next day, he took out two denarii, and gave them to the host, and said to him, 'Take care of him. Whatever you spend beyond that, I will repay you when I return.'
Наступного дня, від’їжджаючи, дав два динарії господареві та сказав: «Подбай про нього, а якщо витратиш на нього більше, я поверну тобі, коли вертатимусь».
36 Now which of these three do you think seemed to be a neighbor to him who fell among the robbers?"
Хто з цих трьох, на твою думку, був ближнім того, хто потрапив до рук розбійників?
37 He said, "He who showed mercy on him." Then Jesus said to him, "Go and do likewise."
Він відповів: ―Той, хто зглянувся над ним. Ісус сказав: ―Іди та роби так само.
38 It happened as they went on their way, he entered into a certain village, and a certain woman named Martha received him.
Коли вони подорожували далі, то зайшли до одного села, де жінка, на ім’я Марта, прийняла Його у свій дім.
39 She had a sister called Mary, who also sat at the Lord's feet, and heard his word.
У неї була сестра, на ім’я Марія, яка сіла біля ніг Господа та слухала Його слова.
40 But Martha was distracted with much serving, and she came up to him, and said, "Lord, do you not care that my sister left me to serve alone? Ask her therefore to help me."
Марта була зайнята багатьма приготуваннями й, підійшовши, сказала: ―Господи, чи Тобі байдуже, що моя сестра залишила мене саму служити? Скажи їй, щоб допомогла мені.
41 But the Lord answered and said to her, "Martha, Martha, you are anxious and troubled about many things,
Господь відповів їй: ―Марто, Марто, ти турбуєшся та клопочешся багатьма речами,
42 but one thing is needed. Mary has chosen the good part, which will not be taken away from her."
але потрібне одне. Марія обрала кращу частку, яка не відбереться від неї.
