< Job 42 >

1 Then Job answered YHWH,
А Йов відповів Господе́ві й сказав:
2 "I know that you can do all things, and that no purpose of yours can be restrained.
„Я знаю, що можеш Ти все, і не спиня́ється за́дум у Тебе!
3 You asked, 'Who is this who hides counsel without knowledge?' therefore I have uttered that which I did not understand, things too wonderful for me, which I did not know.
Хто́ ж то такий, що ховає пора́ду немудру? Тому я говорив, але не розумів. Це чудніше від мене, й не знаю його:
4 You said, 'Listen, now, and I will speak; I will question you, and you will answer me.'
„Слухай же ти, а Я буду казати, запитаю тебе, — ти ж Мені поясни́“.
5 I had heard of you by the hearing of the ear, but now my eye sees you.
Тільки по́слухом уха я чув був про Тебе, а тепер моє око ось бачить Тебе.
6 Therefore I abhor myself, and repent in dust and ashes."
Тому́ я зрікаюсь гово́реного, і каюсь у по́росі й по́пелі!“
7 It was so, that after YHWH had spoken these words to Job, YHWH said to Eliphaz the Temanite, "My wrath is kindled against you, and against your two friends; for you have not spoken of me the thing that is right, as my servant Job has.
І сталося по то́му, як Госпо́дь промовив ці слова́ до Йова, сказав Господь теманянину Еліфазові: „Запалився Мій гнів на тебе та на двох твоїх при́ятелів, бо ви не говорили слу́шного про Мене, як раб Мій Йов.
8 Now therefore, take to yourselves seven bulls and seven rams, and go to my servant Job, and offer up for yourselves a burnt offering; and my servant Job shall pray for you, for I will accept him, that I not deal with you according to your folly. For you have not spoken of me the thing that is right, as my servant Job has."
А тепер візьміть собі сім бичків та сім барані́в, і йдіть до Мого раба Йова, і принесе́те цілопа́лення за себе, а Мій раб Йов помо́литься за вас, бо тільки з ним Я буду рахува́тися, щоб не вчинити вам злої речі, — бо ви не говорили слу́шного про Мене, як раб Мій Йов“.
9 So Eliphaz the Temanite and Bildad the Shuhite and Zophar the Naamathite went, and did what YHWH commanded them, and YHWH accepted Job.
І пішли теманянин Еліфа́з, і шух'янин Білда́д, та нааматянин Цофа́р, і зробили, як говорив їм Госпо́дь. І споглянув Господь на Йова.
10 YHWH turned the captivity of Job, when he prayed for his friends. YHWH gave Job twice as much as he had before.
І Господь приверну́в Йова до першого ста́ну, коли він помолився за своїх при́ятелів. І помно́жив Господь усе, що Йов мав, удвоє.
11 Then came there to him all his brothers, and all his sisters, and all those who had been of his acquaintance before, and ate bread with him in his house. They comforted him, and consoled him concerning all the evil that YHWH had permitted on him. And each of them gave him a kesitah and a gold ring.
І поприхо́дили до нього всі брати його, і всі се́стри його та всі попере́дні знайо́мі його, і їли з ним хліб у його домі. І вони головою хита́ли над ним, та потішали його за все зле, що Господь був спрова́див на нього. І дали вони йому кожен по одній кеси́ті, і кожен по одній золотій обручці.
12 So YHWH blessed the latter end of Job more than his beginning. He had fourteen thousand sheep, six thousand camels, one thousand yoke of oxen, and a thousand female donkeys.
А Господь поблагослови́в останок днів Йова більше від поча́тку його, і було́ в нього чотирна́дцять тисяч дрібно́ї худоби, і шість тисяч верблю́дів, тисяча пар худоби великої та тисяча ослиць.
13 He had also seven sons and three daughters.
І було́ в нього се́меро синів та три дочки́.
14 He called the name of the first, Jemimah; and the name of the second, Keziah; and the name of the third, Keren Happuch.
І назвав він ім'я́ першій: Єміма, і ім'я́ другій: Кеція, а ім'я́ третій: Керен-Гаппух.
15 In all the land were no women found so beautiful as the daughters of Job. Their father gave them an inheritance among their brothers.
I таких вродли́вих жінок, як Йовові до́чки, не знайшлося по всій землі. І дав їм їх батько спа́дщину поміж їхніми братами.
16 After this Job lived one hundred forty years, and saw his sons, and his sons' sons, to four generations.
А Йов жив по то́му сотню й сорок років, і побачив синів своїх та синів синів своїх, чотири поколі́нні.
17 So Job died, being old and full of days.
І впоко́ївся Йов старим та насиченим днями.

< Job 42 >