Galatians 1
1 Paul, an apostle (not from humans, nor through humans, but through Jesus Christ, and God the Father, who raised him from the dead),
Павел апостол (не від людей і не через чоловіка, а через Ісуса Христа й Бога Отця, що воскресив Його з мертвих),
2 and all the brothers who are with me, to the churches of Galatia:
і все браттє, що зо мною, церквам Галацьким:
3 Grace to you and peace from God our Father, and the Lord Jesus Christ,
Благодать вам і мир од Бога Отця і від Господа вашого Ісуса Христа,
4 who gave himself for our sins, that he might deliver us out of this present evil age, according to the will of our God and Father— (aiōn g165)
що віддав себе за гріхи наші, щоб збавити нас від сього віку лукавого, по волї Бога й Отця нашого, (aiōn g165)
котрому слава на віки вічні. Амінь. (aiōn g165)
6 I am astonished that you are so quickly deserting him who called you by the grace of Christ to a different "good news";
Дивуюсь, що так скоро одвернулись від покликавшого вас благодаттю Христовою на друге благовістє.
7 and there is not another "good news." Only there are some who trouble you, and want to pervert the Good News of Christ.
Воно то не друге, та в такі, що вами колотять, і хочуть перевернути благовістє Христове.
8 But even though we, or an angel from heaven, should preach to you a "good news" other than that which we preached to you, let him be cursed.
Та, коли б і ми або ангел з неба проповідував вам більш того, що ми проповідували вам, нехай буде анатема.
9 As we have said before, so I now say again: if anyone preaches to you a "good news" other than that which you received, let him be cursed.
Як перше рекли ми, так і тепер глаголю: коли хто благовіствує вам більш того, що ви прийняли, нехай буде анатема.
10 For am I now seeking the favor of people, or of God? Or am I striving to please people? For if I were still pleasing people, I would not be a servant of Christ.
Бо чи людей я тепер впевняю (шукаю), чи Бога? чи людям шукаю вгодити? Бо коли б я ще людям угождав, то не був би слугою Христовим.
11 But I make known to you, brothers, concerning the Good News which was preached by me, that it is not of human origin.
Звіщаю ж вам, браттє, що благовістє, благовіщене від мене, не єсть по чоловіку.
12 For neither did I receive it from a human, nor was I taught it, but it came to me through revelation of Jesus Christ.
Анї бо від чоловіка не прийняв я його, анї не навчивсь, а через одкриттє Ісуса Христа.
13 For you have heard of my former way of life in Judaism, how I severely persecuted the church of God, and tried to destroy it.
Чували бо про життє мов колись у Жидівстві, що без міри гонив я церкву Божу, та руйнував її,
14 I advanced in Judaism beyond many of my own age among my countrymen, being more exceedingly zealous for the traditions of my fathers.
і передував я в Жидівстві перед многими ровесниками народу мого, будучи аж надто ревнителем отцївських моїх переказів.
15 But when God, who had set me apart from my mother's womb and called me through his grace, was pleased
Як же зводив Бог, що вибрав мене від утроби матери моєї, і покликав мене благодаттю своєю,
16 to reveal his Son to me, that I might preach him among those who are not Jewish, I did not immediately confer with flesh and blood,
відкрити в менї Сина свого, щоб я благовіствував Його між поганами, то зараз не радивсь я з тїлом і кровю,
17 nor did I go up to Jerusalem to those who were apostles before me, but I went away into Arabia. Then I returned to Damascus.
анї не вийшов у Єрусалим до тих, що були апостолами перш мене, а пійшов у Аравию, та й знов вернувсь у Дамаск.
18 Then after three years I went up to Jerusalem to see Cephas and get information from him, and stayed with him fifteen days.
Потім через три роки пійшов я в Єрусалим, щоб побачитись із Петром, і пробув у нього пятнайцять день.
19 But of the other apostles I saw no one, except James, the Lord's brother.
Инших же апостолів я не видїв, тільки Якова, брата Господнього.
20 Now about the things which I write to you, look, before God, I'm not lying.
Що ж пишу до вас, ось вам перед Богом, що не обманюю.
21 Then I came to the regions of Syria and Cilicia.
Потім ходив я в сторони Сирські і Киликийські,
22 I was still unknown by face to the churches of Judea which were in Christ,
був же незнаний лицем церквам Жидівським у Христї,
23 but they only heard: "He who once persecuted us now preaches the faith that he once tried to destroy."
а тільки чували, що гонивший нас колись тепер благовіствуе віру, що колись руйнував,
24 And they glorified God because of me.
і прославляли у мені Бога.
