Ezekiel 3
1 He said to me, "Son of man, eat that which you find. Eat this scroll, and go, speak to the house of Israel."
І сказав Він до мене: „Сину лю́дський, з'їж, що зна́йдеш! З'їж цього зво́я, і йди, говори до Ізраїлевого дому!“
2 So I opened my mouth, and he caused me to eat the scroll.
І відкрив я свої уста, і Він дав мені з'їсти цього зво́я.
3 He said to me, "Son of man, cause your belly to eat, and fill your belly with this scroll that I give you." Then I ate it; and it was as sweet as honey in my mouth.
І сказав Він до мене: „Сину лю́дський, нагодуй свого живота, і напо́вни своє нутро́ тим звоєм, що даю Я тобі!“І я з'їв. І був він в устах моїх солодкий, як мед.
4 He said to me, "Son of man, go to the house of Israel, and speak my words to them.
І сказав Він до мене: „Сину лю́дський, іди, ввійди до Ізраїлевого дому, і говори до них Моїми слова́ми.
5 For you are not sent to a people of a strange speech and of a hard language, but to the house of Israel;
Бо ти по́сланий не до наро́ду чужої мови та тяжко́го язика, але до Ізра́їлевого дому,
6 not to many peoples of a strange speech and of a hard language, whose words you can not understand. Surely, if I sent you to them, they would listen to you.
не до числе́нних наро́дів чужої мови та тяжко́го язика, що ти не розумієш їхніх слів. Та коли б і до них посла́в тебе, вони будуть слухати тебе!
7 But the house of Israel will not listen to you; for they will not listen to me: for all the house of Israel are obstinate and hard-hearted.
Але́ Ізраїлів дім не захоче слу́хатися тебе, бо вони не хо́чуть слухатися Мене, бо ввесь Ізраїлів дім — твердоло́бі та жорстокосе́рді вони!
8 Look, I have made your face hard against their faces, and your forehead hard against their foreheads.
Ось Я зробив твоє обличчя тверди́м проти їхнього обличчя, і чоло́ твоє тверди́м проти ло́ба їхнього.
9 As an adamant harder than flint have I made your forehead. Do not be afraid of them, nor be dismayed at their looks, though they are a rebellious house."
Як той діяма́нт, тверді́шим від скелі, зробив Я чоло́ твоє, — не бійся їх, і не лякайся перед ними, бо вони дім ворохо́бности!“
10 Moreover he said to me, "Son of man, all my words that I shall speak to you receive in your heart, and hear with your ears.
І сказав Він до мене: „Сину лю́дський, усі Мої слова́, які говорю́ Я до тебе, візьми в своє серце та слухай ву́хами своїми.
11 And go to the exiles, to the children of your people, and speak to them, and tell them, 'Thus says YHWH'; whether they will hear, or whether they will forbear.
І йди, піди до вигна́нців, до синів твого наро́ду, і будеш говорити до них і скажеш їм: Так говорить Господь Бог, — а вони чи послухаються, чи занеха́ють“.
12 Then the Spirit lifted me up, and I heard behind me the voice of a great rushing, saying, "Blessed be the glory of YHWH from his place."
I підійняв мене Дух, і я почув за собою гу́ркіт громово́го голосу: „Благослове́нна слава Господня!“із свого місця,
13 I heard the noise of the wings of the living creatures as they touched one another, and the noise of the wheels beside them, even the noise of a great rushing.
і шум крил живих істот, що дотика́лись одне об о́дне, і цо́кіт коліс рівноча́сно з ними, і гу́ркіт громово́го голосу!
14 So the Spirit lifted me up, and took me away; and I went in bitterness, in the anger of my spirit; and the hand of YHWH was strong on me.
І Дух підійняв мене, і взяв мене, і йшов я огі́рчений в лю́тості духа свого, а Господня рука була надо мною сильна́!
15 Then I came to them of the exiles at Tel Aviv, that lived by the river Chebar, and to where they lived; and I sat there overwhelmed among them seven days.
І прийшов я до вигна́нців в Тел-Авіві, що сидять при річці Кева́р, і там, де вони сидять, сидів і я там серед них сім день остовпі́лий.
16 It happened at the end of seven days, that the word of YHWH came to me, saying,
I сталося в кінці семи день, і було слово Господнє до мене таке:
17 "Son of man, I have made you a watchman to the house of Israel: therefore hear the word from my mouth, and give them warning from me.
„Сину лю́дський, Я настанови́в тебе вартови́м для Ізраїлевого дому, — і як почуєш ти слово з уст Моїх, то остережи́ їх від Мене.
18 When I tell the wicked, 'You shall surely die'; and you give him no warning, nor speak to warn the wicked from his wicked way, to save his life; that wicked man shall die in his iniquity; but his blood will I require at your hand.
Коли Я скажу́ безбожному: „Конче помреш“, а ти не остереже́ш його й не будеш говорити, щоб остерегти́ несправедливого від його несправедливої дороги, щоб він жив, то цей безбожний помре за свою провину, а його кров Я зажада́ю з твоєї руки!
19 Yet if you warn the wicked, and he doesn't turn from his wickedness, nor from his wicked way, he shall die in his iniquity; but you have delivered your soul.
Але ти, коли остереже́ш несправедливого, а він не ве́рнеться від своєї несправедливости та від своєї несправедливої дороги, він помре за свою провину, а ти душу свою врятува́в.
20 "Again, when a righteous man does turn from his righteousness, and commit iniquity, and I lay a stumbling block before him, he shall die: because you have not given him warning, he shall die in his sin, and his righteous deeds which he has done shall not be remembered; but his blood will I require at your hand.
А коли праведний відвернеться від своєї справедливости та зробить кривду, то я покладу́ спотика́ння перед ним, — і він помре, бо ти не остеріг його. Він за гріх свій помре, і не згадаються його праведні вчинки, які він робив, і кров його з твоєї руки Я буду жадати!
21 Nevertheless if you warn the righteous man, that the righteous not sin, and he does not sin, he shall surely live, because he took warning; and you have delivered your soul."
А ти, коли остереже́ш справедливого, щоб справедливий не грішив, і він не згрішив, то жити — буде він жити, бо був остере́жений, а ти душу свою врятував“.
22 The hand of YHWH was there on me; and he said to me, "Arise, go forth into the plain, and I will there talk with you."
І була́ там надо мною Господня рука, і сказав Він до мене: „Устань, вийди до долини, і там Я бу́ду говорити з тобою“.
23 Then I arose, and went forth into the plain: and look, the glory of YHWH stood there, as the glory which I saw by the river Chebar; and I fell on my face.
І встав я, і вийшов до долини, аж ось там стояла слава Господня, як та слава, яку я бачив над річкою Кева́р. І впав я на обличчя своє.
24 Then the Spirit entered into me, and set me on my feet; and he spoke with me, and said to me, "Go, shut yourself inside your house.
Та ввійшов у мене Дух, і звів мене на но́ги мої. І Він говорив зо мною й сказав мені: „Увійди, замкни́ся в сере́дині свого дому!
25 But you, son of man, look, they shall lay bands on you, and shall bind you with them, and you shall not go out among them:
А ти, сину лю́дський, — ось дадуть на тебе шну́ри, і зв'яжуть тебе ними, і ти не ви́йдеш з-поміж них!
26 and I will make your tongue stick to the roof of your mouth, that you shall be mute, and shall not be to them a reprover; for they are a rebellious house.
А язик твій приліплю́ до твого піднебі́ння, і ти занімієш, і не будеш їм більш докоряти, бо вони — дім ворохо́бний.
27 But when I speak with you, I will open your mouth, and you shall tell them, 'Thus says the Lord YHWH': He who hears, let him hear; and he who forbears, let him forbear: for they are a rebellious house.
А коли Я говоритиму з тобою, то відкрию твої уста, і ти скажеш до них: „Так говорить Господь Бог“. Хто хоче слухати — нехай слухає, а хто хоче занеха́ти — нехай занеха́є, бо вони дім ворохо́бний!
