< Deuteronomy 5 >
1 Moses called to all Israel, and said to them, Hear, Israel, the statutes and the ordinances which I speak in your ears this day, that you may learn them, and observe to do them.
І скликав Мойсей усього Ізраїля, та й сказав до ньо́го: „Слухай, Ізраїлю, постанови й зако́ни, які я говорю́ сьогодні в ваші уші, і навчіться їх, і будете пильнувати виконувати їх.
2 YHWH our God made a covenant with us in Horeb.
Господь, Бог наш, склав з нами заповіта на Хориві.
3 YHWH did not make this covenant with our fathers, but with us, even us, who are all of us here alive this day.
Не з батьками нашими склав Господь заповіта того, але з нами самими, що ми тут сьогодні всі живі.
4 YHWH spoke with you face to face on the mountain out of the midst of the fire,
Обличчям в обличчя говорив Господь із вами на горі з сере́дини огню.
5 (I stood between YHWH and you at that time, to show you the words of YHWH: for you were afraid because of the fire, and did not go up onto the mountain; ) saying,
Я того ча́су стояв між Господом та між вами, щоб передавати вам Господні слова, бо ви боялися огню, і ви не зійшли на го́ру, коли Він говорив:
6 "I am YHWH your God, who brought you out of the land of Egypt, out of the house of bondage.
„Я Господь, Бог твій, що вивів тебе з єгипетського кра́ю, з дому ра́бства.
7 "Do not have no other gods before me.
Хай не буде тобі інших богів при Мені!
8 "Do not make an engraved image for yourself, or any likeness of what is in heaven above, or on the earth below, or that is in the waters below the earth.
Не роби собі різьби й усякої подо́би з того, що на небі вгорі, і що на землі до́лі, і що в воді під землею.
9 You must not bow down yourself to them, nor serve them; for I, YHWH, your God, am a jealous God, visiting the iniquity of the fathers on the children, upon the third and upon the fourth [generation] of those who hate me;
Не вклоняйся їм, і не служи їм, бо Я — Господь, Бог твій, Бог ревнивий, що карає провину батьків на синах, на третіх і на четвертих поколіннях тих, що нена́видять Мене,
10 and showing loving kindness to thousands of those who love me and keep my commandments.
і що чинить милість тисячам поколінь тих, хто любить Мене, і хто виконує Мої заповіді.
11 "Do not take the name of YHWH your God in vain: for YHWH will not hold him guiltless who takes his name in vain.
Не присягай Іменем Господа, Бога твого, надаре́мно, бо не помилує Господь того, хто присягає Його Ім'я́м надаре́мно.
12 "Observe the Sabbath day, to keep it holy, as YHWH your God commanded you.
Пильнуй дня суботнього, щоб святити його, як наказав тобі Господь, Бог твій.
13 Six days you may labor, and do all your work;
Шість день працюй, і роби всю працю свою,
14 but the seventh day is a Sabbath to YHWH your God. On it you must not do any work, you, your son, your daughter, your male servant, nor your female servant, your ox, nor your donkey, nor your livestock, your stranger who is within your gates; that your male servant and your female servant may rest as well as you.
а день сьо́мий — субота для Господа, Бога твого: не роби жодної праці ти й син твій та дочка́ твоя, і раб твій та невільниця твоя, і віл твій, і осел твій, і всяка худоба твоя, і прихо́дько твій, що в брамах твоїх, — щоб відпочив раб твій і невільниця твоя, як і ти.
15 Remember that you were a slave in the land of Egypt, and YHWH your God brought you out of there by a mighty hand and by an outstretched arm: therefore YHWH your God commanded you to keep the Sabbath day.
І будеш пам'ята́ти, що був ти рабом в єгипетському кра́ї, і вивів тебе Господь, Бог твій, звідти сильною рукою та витягненим раме́ном, тому наказав тобі Господь, Бог твій, святкувати суботній день.
16 "Honor your father and your mother, as YHWH your God commanded you; that your days may be long, and that it may go well with you, in the land which YHWH your God gives you.
Шануй свого ба́тька та матір свою, як наказав був тобі Господь, Бог твій, щоб довгі були твої дні, і щоб було тобі добре на землі, яку Господь, Бог твій, дає тобі.
17 "Do not commit adultery.
Не вбивай!
20 "Do not give false testimony against your neighbor.
Не свідчи́ неправдиво проти ближнього свого!
21 "Do not covet your neighbor's wife. Do not crave your neighbor's house, his field, or his male servant, or his female servant, his ox, or his donkey, or anything that is your neighbor's."
І не бажай жони бли́жнього свого, і не бажай дому ближнього свого, ані поля його, ані раба його, ані невільниці його, ані вола його, ані осла його, ані всього, що є в ближнього твого!
22 These words YHWH spoke to all your assembly on the mountain out of the midst of the fire, of the cloud, and of the thick darkness, with a great voice; and he added no more. And he wrote them on two tablets of stone, and gave them to me.
Слова ці Господь промовляв до всього вашого зібра́ння, на горі з сере́дини огню, хмари та мряки, сильним голосом. І більш не говорив, і написав їх на двох камінних табли́цях, і дав їх мені.
23 It happened, when you heard the voice out of the midst of the darkness, while the mountain was burning with fire, that you came near to me, even all the heads of your tribes, and your elders;
І сталося, коли ви слухали той голос з-посеред те́мряви, а гора горіла огнем, то прийшли до мене всі го́лови ваших племе́н та ваші старші́,
24 and you said, "Look, YHWH our God has shown us his glory and his greatness, and we have heard his voice out of the midst of the fire: we have seen this day that God does speak with man, and he lives.
та й сказали: „Тож Господь, Бог наш, показав нам славу Свою та ве́лич Свою, і голос Його чули ми з сере́дини огню. Цього дня ми бачили, що говорить Бог з люди́ною, — і вона жива!
25 Now therefore why should we die? For this great fire will consume us: if we hear the voice of YHWH our God any more, then we shall die.
А тепер на́що маємо вмирати? Бо спалить нас той великий огонь! Якщо ми бу́демо ще далі слухати голосу Господа Бога нашого, то помре́мо.
26 For who is there of all flesh, that has heard the voice of the living God speaking out of the midst of the fire, as we have, and lived?
Бо чи є таке тіло, щоб чуло, як ми, голос Бога Живого, що промовляє з сере́дини огню, і жило б?
27 Go near, and hear all that YHWH our God shall say to you, and tell us all that YHWH our God speaks to you; and we will hear it, and do it."
Приступи сам, і слухай усе, що́ скаже Господь, Бог наш, і ти будеш говорити нам усе, що промовля́тиме Господь, Бог наш, до тебе, а ми будемо слухати й виконаємо“.
28 YHWH heard the voice of your words, when you spoke to me; and YHWH said to me, "I have heard the voice of the words of this people, which they have spoken to you: they have well said all that they have spoken.
І почув Господь голос ваших слів, коли ви промовляли до мене. І сказав до мене Господь: „Чув Я голос цього наро́ду, що промовляли до тебе. Добре все, що вони промовляли.
29 Oh that there were such a heart in them, that they would fear me, and keep my commandments always, that it might be well with them, and with their children forever.
О, коли б їхнє серце було їм на те, щоб боялись Мене й пильнували всіх Моїх заповідей по всі дні, щоб було добре їм та синам їхнім навіки!
30 "Go tell them, Return to your tents.
Іди, скажи їм: Вертайтесь собі до наметів своїх!
31 But as for you, stand here by me, and I will tell you all the commandment, and the statutes, and the ordinances, which you shall teach them, that they may do them in the land which I give them to possess it."
А ти стій тут зо Мною, і Я буду промовляти до тебе кожну заповідь, і постано́ви, і зако́ни, що будеш навчати їх, щоб вони виконували їх у кра́ї, що Я даю їм на спа́дщину його“.
32 You shall observe to do therefore as YHWH your God has commanded you: you shall not turn aside to the right hand or to the left.
І будеш пильнувати виконувати їх, як наказав вам Господь, Бог ваш, — не збочите ні право́руч, ні ліво́руч.
33 You shall walk in all the way which YHWH your God has commanded you, that you may live, and that it may be well with you, and that you may prolong your days in the land which you shall possess.
Усією тією дорогою, що наказав вам Господь, Бог ваш, будете ходити, щоб жили ви й було вам добре, і щоб довгі були ваші дні в кра́ї, що ви оволодієте ним.