Romans 7
1 Or do you not know, brothers (for I speak to those who know the law), that the law has authority over a person for as long as he lives?
Хиба не знаєте, браттє (знаючим бо закон глаголю), що закон панує над чоловіком, доки він жив?
2 For the married woman is bound by law to her husband as long as he lives. But if her husband dies, she is released from the law concerning the husband.
Бо мужня жона з живим мужем звязана законом, як же вмре муж її, тоді вона відзволена від мужа.
3 So then if, while the husband lives, she is joined to another man, she is called an adulteress. But if the husband dies, she is free from the law, so that she is not an adulteress, though she is joined to another man.
Тим же оце, як жив муж, перелюбницею звати меть ся, коли буде (жінкою) иншому чоловікові; коди ж умре муж Її, вільна вона від закону, щоб не бути їй перелюбницею, хоч би була (жінкою) иншому чоловікові.
4 Therefore, my brothers, you also were made dead to the law through the body of Christ, that you would be joined to another, to him who was raised from the dead, that we may bear fruit to God.
Оце ж, браттє моє, і ви вмерли закону тілом Христовим, щоб бути вам иншому, що встав із мертвих, щоб принесли ми овощ Богові.
5 For when we were in the flesh, the sinful passions which were through the law, worked in our members to bring forth fruit for death.
Як були бо ми в тїдї, страсти гріховні, що були через закон, орудували в членах наших, щоб приносити овощ смерті.
6 But now we have been released from the law, having died to that which held us captive, so that we serve in newness of the Spirit, and not in oldness of the letter.
Тепер же ми відзволились од закону умершого, котрим були держані, щоб служити нам (Богові) в обновленню духа, а не у ветхости писання.
7 What should we say then? Is the law sin? Absolutely not. However, I would not have known sin, except through the law. For I would not have known covetousness, unless the law had said, "Do not covet."
Що ж скажемо? закон гріх? Нехай не буде так. Нї, я й не знав гріха, як тільки через закон, і жадоби не відав би, коли б закон не сказав: Не жадай.
8 But sin, taking opportunity through the commandment, produced in me all kinds of covetousness. For apart from the law, sin is dead.
Гріх же, взявшись через заповідь, підняв у менї всяку жадобу. Без закону бо гріх мертвий.
9 I was alive apart from the law once, but when the commandment came, sin became alive, and I died.
Я ж колись жив окреме закому; як же настала заповідь, гріх ожив, а я вмер.
10 The commandment, which was for life, this I found to be for death;
І знайшов я, що заповідь, котра на життє, ся на смерть.
11 for sin, taking the opportunity through the commandment, deceived me, and through it killed me.
Гріх бо, узявшись через заповідь, обманив мене, і нею вбив мене.
12 Therefore the law indeed is holy, and the commandment holy, and righteous, and good.
Тим же оце закон сьвят, і заповідь сьвята, і праведна і добра.
13 Did that which is good, then, become death to me? Absolutely not. But sin, that it might be shown to be sin, by working death to me through that which is good; that through the commandment sin might become exceeding sinful.
Хиба ж добро принесло мені смерть? Нехай не буде так. Нї, гріх, щоб явив ся гріхом, добрим завдав менї смерть, щоб гріх був без міри грішен через заповідь.
14 For we know that the law is spiritual, but I am fleshly, sold under sin.
Знаємо бо, що закон духовний, я ж тілесний, проданий під гріх.
15 For I do not know what I am doing. For I do not practice what I desire to do; but what I hate, that I do.
Що бо роблю, не розумію; не що бо хочу, роблю, а що ненавиджу, те роблю.
16 But if I do what I do not want to do, I agree with the law that it is good.
Коли ж, чого не хочу, те роблю, то хвалю закон, що добрий.
17 So now it is no more I that do it, but sin which dwells in me.
Тепер же вже не я роблю се, а гріх, що домує в мені.
18 For I know that in me, that is, in my flesh, dwells no good thing. For the desire is present in me, but the doing of the good is not.
Знаю бо, що не живе в мені (се єсть в тїлї моїм), добре; бо хотіннє є в мене, зробити ж що добре, не знаходжу (способу).
19 For the good which I desire, I do not do; but the evil which I do not desire, that I practice.
Бо доброго, що хочу, не роблю, а чого не хочу, лихого, те роблю.
20 But if what I do not desire, that I do, it is no more I that do it, but sin which dwells in me.
Коли ж, чого не хочу, те роблю, то вже. не я те роблю, а гріх, що домує в мені.
21 I find then the law, that, to me, while I desire to do good, evil is present.
Оце ж знаходжу закон, що, коли хочу робити добре, передо мною лежить лихе.
22 For I delight in God's law in my inner being,
Бо я кохаюсь у законі Божому по нутряному чоловікові,
23 but I see a different law in my members, warring against the law of my mind, and bringing me into captivity under the law of sin which is in my members.
бачу ж иншій закон у членах моїх, що воює проти закону ума мого і иідневолюе мене законові гріха, що в членах моїх.
24 What a wretched man I am. Who will deliver me out of the body of this death?
Окаянний я чоловік! хто мене збавить од тіла смерти сієї?
25 Thanks be to God through Jesus Christ, our Lord. So then with the mind, I myself serve God's law, but with the flesh, the sin's law.
Дякую Богові через Ісуса Христа, Господа нашого. Оце ж умом сам я служу закону Божому, тілом же закону гріховному.
