Romans 15
1 Now we who are strong ought to bear the weaknesses of the weak, and not to please ourselves.
Ми, сильні, повинні нести немочі слабких, а не собі [лише] догоджати.
2 Let each one of us please his neighbor for that which is good, to be building him up.
Кожен із нас нехай догоджає ближньому на добро, для [духовного] збудування.
3 For even Christ did not please himself. But, as it is written, "The insults of those who insult you fell on me."
Бо і Христос не догоджав Собі, але, як написано: «Зневага тих, хто ганьбить Тебе, впала на Мене».
4 For whatever things were written before were written for our instruction, that through patience and through encouragement of the Scriptures we might have hope.
Усе, що було написано в минулому, написано для нашого навчання, щоб через терпіння та підбадьорення, яке дає Писання, ми мали надію.
5 Now the God of patience and of encouragement grant you to be of the same mind one with another according to Christ Jesus,
Нехай Бог, Який дарує терпіння та підбадьорення, дарує вам бути однодумними між собою, за прикладом Ісуса Христа,
6 that with one accord you may with one mouth glorify the God and Father of our Lord Jesus Christ.
щоб ви однією думкою й одним голосом прославили Бога й Отця Господа нашого Ісуса Христа.
7 Therefore accept one another, even as Christ also accepted you, to the glory of God.
Тож приймайте одне одного так само, як Христос прийняв вас до слави Божої.
8 Now I say that Christ has been made a servant of the circumcision for the truth of God, that he might confirm the promises given to the fathers,
Бо я кажу вам: Христос став слугою обрізання для Божої істини, щоб підтвердити обітниці, дані патріархам,
9 and that the non-Jews might glorify God for his mercy. As it is written, "therefore I will give praise to you among the non-Jews, and sing to your name."
і щоб язичники прославили Бога за Його милість. Як написано: «За це я славитиму Тебе серед народів, Господи, та імені Твоєму співатиму [хвалу]».
10 Again he says, "Rejoice, you nations, with his people."
І ще сказано: «Радійте, язичники, з Його народом!»
11 Again, "Praise the Lord, all you nations. Let all the peoples praise him."
І знов: «Славте Господа, усі народи! Хваліть Його, усі племена!»
12 Again, Isaiah says, "There will be the root of Jesse, he who arises to rule over the peoples; in him will the nations hope."
І знов Ісая каже: «Прийде Корінь Єссея і стане панувати над народами, на Нього народи покладуть усю надію».
13 Now may the God of hope fill you with all joy and peace in believing, that you may abound in hope, in the power of the Holy Spirit.
Нехай Бог надії наповнить вас усією радістю й миром у вірі, щоб ви силою Святого Духа були наповнені надією.
14 I myself am also persuaded about you, my brothers, that you yourselves are full of goodness, filled with all knowledge, able also to admonish others.
Я переконаний, брати мої, що ви самі сповнені добра, наповнені всяким знанням і можете навчити одне одного.
15 But I write the more boldly to you in part, as reminding you, because of the grace that was given to me by God,
І все ж я написав вам, подекуди сміливіше, щоб нагадати вам про деякі речі через дану мені Богом благодать
16 that I should be a servant of Christ Jesus to the non-Jews, serving as a priest the Good News of God, that the offering up of the non-Jews might be made acceptable, sanctified by the Holy Spirit.
бути служителем Ісуса Христа для язичників, виконувати священницьке служіння й проголошувати Добру Звістку Божу, щоб язичники стали приношенням жертовним, приємним та освяченим Святим Духом.
17 I have therefore my boasting in Christ Jesus in things pertaining to God.
Отже, я маю, чим похвалитися в Ісусі Христі щодо служіння Богові.
18 For I will not dare to speak of any things except those which Christ worked through me, for the obedience of the non-Jews, by word and deed,
Я б не наважився говорити ні про що, крім того, що Христос зробив через мене, – словом і ділом, – щоб привести язичників до послуху перед Богом через мої слова та вчинки,
19 in the power of signs and wonders, in the power of the Spirit of God; so that from Jerusalem, and around as far as to Illyricum, I have fully preached the Good News of Christ.
а також силою ознак та чудес і силою Божого Духа. Отже, з Єрусалима й повсюди аж до Іллірика я повністю проголосив Добру Звістку Христа.
20 And in this way I desire to preach the Good News where Christ was not known, that I might not build on another's foundation.
Моєю метою завжди було проповідувати Добру Звістку там, де Христос не був відомий, щоб не будувати на основі, закладеній кимось іншим,
21 But, as it is written, "Those who were not told about him, they will see, and those who have not heard, they will understand."
як і написано: «Ті, кому про Нього не казали, побачать, і ті, хто не чув, зрозуміють».
22 Therefore also I was hindered these many times from coming to you,
Тому я неодноразово стикався з перешкодами на шляху до вас.
23 but now, no longer having any place in these regions, and having these many years a longing to come to you,
Але тепер, не маючи більше [такого] місця в цих землях, я вже кілька років прагну відвідати вас.
24 whenever I journey to Spain I will come to you. For I hope to see you on my journey, and to be helped on my way there by you, if first I may enjoy your company for a while.
Я планую зробити це, коли вирушу до Іспанії, і сподіваюся побачити вас під час проїзду, щоб ви допомогли мені в моїй подорожі туди, після того, як я деякий час насолоджуватимусь вашим товариством.
25 But now, I say, I am going to Jerusalem, serving the saints.
Однак тепер я їду до Єрусалима, щоб послужити там святим,
26 For it has been the good pleasure of Macedonia and Achaia to make a certain contribution for the poor among the saints who are at Jerusalem.
бо Македонія та Ахая були раді зібрати деяку пожертву для бідних серед святих в Єрусалимі.
27 Yes, it has been their good pleasure, and they are their debtors. For if the non-Jewish people have been made partakers of their spiritual things, they owe it to them also to serve them in fleshly things.
Вони були раді це зробити, адже були їхніми боржниками. Як юдеї поділилися духовними благами з язичниками, так і язичники зобов’язані послужити їм матеріально.
28 When therefore I have accomplished this, and have sealed to them this fruit, I will go on by way of you to Spain.
Отже, коли я це владнаю й переконаюся, що вони отримали цей дар, то вирушу в Іспанію й дорогою відвідаю вас.
29 I know that, when I come to you, I will come in the fullness of the blessing of Christ.
Я знаю, що коли я прийду до вас, то прийду в повноті благословення Христа.
30 Now I appeal to you, brothers, by our Lord Jesus Christ, and by the love of the Spirit, that you strive together with me in your prayers to God for me,
Я закликаю вас, брати, через Господа нашого Ісуса Христа й через любов Духа, щоб ви разом зі мною молилися за мене до Бога,
31 that I may be delivered from those who are disobedient in Judea, and that my service which I have for Jerusalem may be acceptable to the saints;
щоб я був врятований від невіруючих в Юдеї і щоб моє служіння в Єрусалимі було до вподоби святим;
32 that I may come to you in joy through the will of God, and together with you, find rest.
щоб я з радістю прийшов до вас, якщо на те воля Божа, і відпочив разом із вами.
33 Now the God of peace be with you all. Amen.
Нехай Бог миру буде з усіма вами. Амінь.
