Psalms 17
1 [A Prayer by David.] Hear, LORD, my righteous plea; Give ear to my prayer, that doesn't go out of deceitful lips.
Молитва Дави́дова.
2 Let my sentence come forth from your presence. Let your eyes look on equity.
Від Твого лиця нехай вирок мій ви́йде, а очі Твої нехай бачать мою правоту́!
3 You have proved my heart. You have visited me in the night. You have tried me, and found nothing. I have resolved that my mouth shall not disobey.
Ти ви́пробував моє серце, навісти́в уночі, перетопи́в Ти мене, — й не знайшов чогось злого. І розду́мував я, щоб лихе з моїх уст не вихо́дило,
4 As for the works of men, by the word of your lips, I have kept myself from the ways of the violent.
а в лю́дських діла́х, за словом уст Твоїх, я стерігся доріг гнобителя.
5 My steps have held fast to your paths. My feet have not slipped.
Зміцняй сто́пи мої на доро́гах Твоїх, щоб кро́ки мої не хита́лися!
6 I have called on you, for you will answer me, God. Turn your ear to me. Hear my speech.
Я кли́чу до Тебе, бо відповіси́ мені, Боже, — нахили Своє ухо до мене, вислухай мову мою,
7 Show your marvelous loving kindness, you who save those who take refuge by your right hand from their enemies.
покажи дивну милість Свою, Спасителю тих, хто вдає́ться до Тебе від заколо́тників проти прави́ці Твоєї.
8 Keep me as the apple of your eye. Hide me under the shadow of your wings,
Хорони Ти мене, як зіни́цю Свою, дочку ока, у тіні Своїх крил заховай Ти мене
9 from the wicked who oppress me, my deadly enemies, who surround me.
від безбожних, що гублять мене, — смертельні мої вороги оточили мене!
10 They close up their callous hearts. With their mouth they speak proudly.
То́вщем замкнули вони своє серце, уста їхні говорять бундю́чно.
11 They have tracked me down; suddenly they surround me. They watch closely, crouching down to the ground.
Вороги оточили тепер наші кро́ки, наставили очі свої, щоб мене повалити на землю.
12 He is like a lion that is greedy of his prey, as it were a young lion lurking in secret places.
Із них кожен подібний до лева, що ша́рпати прагне, й як левчук, що сидить в укритті́.
13 Arise, LORD, confront him. Cast him down. Deliver my soul from the wicked by your sword;
Устань же, о Господи, — його попере́дь, кинь його на коліна! Мечем Своїм душу мою збережи від безбожного,
14 from men with your hand, LORD, from men of the world, whose portion is in this life. You fill their womb with treasure. They are satisfied with children, and they leave their wealth to their little ones.
від людей рукою Своєю, Господи, від людей цього світу, що частка їхня в цьому житті, що Ти скарбом Своїм наповня́єш їхнє че́рево! Ситі їхні сини, останок же свій для дітей вони ли́шать.
15 As for me, I shall see your face in righteousness. I shall be satisfied, when I awake, with seeing your form.
А я в правді побачу обли́ччя Твоє, і, збудившись, наси́чусь Твоєю подо́бою!
