Matthew 14
1 At that time, Herod the tetrarch heard the report concerning Jesus,
Того ча́су прочув Ірод чотиривла́сник чутки́ про Ісуса,
2 and said to his servants, "This is John the Baptist. He is risen from the dead. That is why these powers work in him."
і сказав своїм слу́гам: „Це Іван Христитель, — він із мертвих воскрес, і тому́ чуда тво́ряться ним“.
3 For Herod had arrested John, and bound him, and put him in prison for the sake of Herodias, his brother Philip's wife.
Бо Ірод схопи́в був Івана, і зв'язав його, і посадив у в'язни́цю через Іродія́ду, дружи́ну брата свого Пилипа.
4 For John said to him, "It is not lawful for you to have her."
Бо до нього Іван говорив: „Не годи́ться тобі її мати! “
5 And though he wanted to kill him, he feared the crowd because they regarded him as a prophet.
І хотів Ірод смерть заподі́яти йому, та боявся наро́ду, бо того за пророка вважали.
6 But when Herod's birthday came, the daughter of Herodias danced among them and pleased Herod.
А як був день наро́дження Ірода, танцювала посеред гостей дочка Іродія́дина, та й Іродові догоди́ла.
7 Whereupon he promised with an oath to give her whatever she should ask.
Тому́ під прися́гою він обіцявся їй дати, чого тільки попросить вона.
8 And she, being prompted by her mother, said, "Give me here on a platter the head of John the Baptist."
А вона, за намовою матері своєї: „Дай мені — проказала — отут на полу́миску голову Івана Христителя!“
9 And the king was grieved, but for the sake of his oaths, and of those who sat at the table with him, he commanded it to be given,
І цар засмутився, але́ через клятву та тих, хто сидів при столі з ним, звелів дати.
10 and he sent and beheaded John in the prison.
І послав стяти Івана в в'язни́ці.
11 And his head was brought on a platter, and given to the young woman: and she brought it to her mother.
І прине́сли на полу́мискові його голову, та й дали́ дівчині, а та відне́сла її своїй матері.
12 Then his disciples came, and took the dead body, and buried him; and they went and told Jesus.
А учні його прибули́, взяли тіло, і поховали його, та прийшли й сповістили Ісуса.
13 Now when Jesus heard this, he withdrew from there in a boat, to a secluded place to be alone. When the crowds heard it, they followed him on foot from the cities.
Як Ісус те почув, Він відплив звідти чо́вном у місце пустинне й самотнє. І, прочувши, наро́д із міст пішов пі́шки за Ним.
14 And he went out, and he saw a large crowd, and he had compassion on them, and healed their sick.
І, як вийшов Ісус, Він побачив багато наро́ду, — і змилосе́рдивсь над ними, і їхніх слаби́х уздоро́вив.
15 Now when evening had come, the disciples came to him, saying, "This place is desolate, and the hour is already late. Send the crowds away, that they may go into the villages, and buy themselves food."
А коли настав вечір, підійшли Його учні до Нього й сказали: „ Тут місце пустинне, і година вже пі́зня; відпусти наро́д, — хай по селах розі́йдуться, і куплять пожи́ви собі“.
16 But Jesus said to them, "They do not need to go away. You give them something to eat."
А Ісус їм сказав: „Непотрібно відхо́дити їм, — нагодуйте їх ви!“
17 And they told him, "We only have here five loaves and two fish."
Вони ж кажуть Йому: „Не маємо чим тут, — тільки п'я́теро хліба й дві рибі“.
18 So he said, "Bring them here to me."
А Він відказав: „Принесіть Мені їх сюди“.
19 Then he commanded the crowds to sit down on the grass; and he took the five loaves and the two fish, and looking up to heaven, he blessed, broke and gave the loaves to the disciples, and the disciples gave to the crowds.
І, звелівши на́товпові посідати на траві, Він узяв п'ятеро хліба й дві рибі, спогля́нув на небо, поблагословив й поламав ті хліби́, і дав учням, а учні наро́дові.
20 And they all ate and were filled, and they took up twelve baskets full of that which remained left over from the broken pieces.
І всі їли й наси́тились, а з кусків позосталих назбирали двана́дцятеро повних кошів.
21 Now those who ate were about five thousand men, besides women and children.
Їдців же було мужа тисяч із п'ять, крім жіно́к і дітей.
22 And immediately he made the disciples get into the boat and to go ahead of him to the other side, while he sent the crowds away.
І зараз звелів Ісус учням до чо́вна сідати, і перепли́сти на той бік раніше Його, аж поки наро́д Він відпу́стить.
23 And after he had sent the crowds away, he went up into the mountain by himself to pray. When evening had come, he was there alone.
Відпусти́вши ж народ, Він на го́ру пішов помолитися насамоті́; і як вечір настав, був там Сам.
24 But the boat was now in the middle of the sea, battered by the waves, for the wind was against it.
А чо́вен вже був на сере́дині моря, і кидали хвилі його, бо вітер зірвавсь супроти́вний.
25 And in the watch between three and six in the morning, he came to them, walking on the sea.
А о четвертій сторо́жі нічній Ісус підійшов до них, іду́чи по морю.
26 And when the disciples saw him walking on the sea, they were troubled, saying, "It's a ghost." and they screamed with fear.
Як побачили ж учні, що йде Він по морю, то настра́шилися та й казали: „Мара́!“І від стра́ху вони закричали...
27 But immediately Jesus spoke to them, saying "Cheer up. It is I. Do not be afraid."
А Ісус до них зараз озвався й сказав: „Заспокойтесь, — це Я, не лякайтесь!“
28 Peter answered him and said, "Lord, if it is you, command me to come to you on the waters."
Петро ж відповів і сказав: „Коли, Господи, Ти́ це, то звели, щоб прийшов я до Тебе по воді“.
29 He said, "Come." Peter stepped down from the boat, and walked on the water and went toward Jesus.
А Він відказав йому: „Іди“. І, вилізши з чо́вна, Петро став іти по воді, і пішов до Ісуса.
30 But when he saw the strong wind, he was afraid, and beginning to sink, he yelled, saying, "Lord, save me."
Але, бачачи велику бурю, злякався, і зачав потопа́ти, і скричав: „Рятуй мене, Господи!“
31 Immediately Jesus stretched out his hand, took hold of him, and said to him, "You of little faith, why did you doubt?"
І зараз Ісус простяг руку й схопи́в його, і каже до нього: „Маловірний, чого́ усумни́вся?“
32 When they got up into the boat, the wind ceased.
Як до чо́вна ж вони ввійшли, буря вщу́хнула.
33 Those who were in the boat worshiped him, saying, "You are truly the Son of God."
А приявні в чо́вні вклонились Йому та сказали: „Ти справді Син Божий!“
34 When they had crossed over, they came to the land of Gennesaret.
Перепливши ж вони, прибули́ в землю Генісаре́тську.
35 When the people of that place recognized him, they sent into all that surrounding region, and brought to him all who were sick,
А люди тієї місцевости, пізнавши Його, сповістили по всій тій око́лиці, і до Нього прине́сли всіх хворих.
36 and they begged him that they might just touch the fringe of his garment. And all who touched it were healed.
І благали Його, щоб бодай доторкнутися кра́ю одежі Його. А хто доторкавсь, — уздоро́влений був.
