< Mark 5 >
1 And they came to the other side of the sea, into the territory of the Gerasenes.
І перевезлись на той бік моря, у землю Гадаринську.
2 And when he had come out of the boat, immediately a man with an unclean spirit met him out of the tombs.
І скоро вийшов Він із човна, зараз зустрів Його чоловік із гробів у дусї нечистому,
3 He lived in the tombs, and no one could bind him any more, not even with a chain.
що домував між гробами, і навіть залїзами ніхто не міг його звязяти:
4 For he had been often bound with fetters and chains, and the chains had been torn apart by him, and the fetters broken in pieces. No one had the strength to tame him.
часто бо заковувано його в кайдани й заліза, й розривав залїза на собі, й ламав кайдани, й ніхто його не здолїв угамувати.
5 And always, night and day, in the tombs and in the mountains, he was crying out, and cutting himself with stones.
І по всяк час у ночі і в день пробував він у горах та гробах, кричавши, та бивши себе каміннєм.
6 And when he saw Jesus from afar, he ran and bowed down to him,
Побачивши ж Ісуса оддалеки, прибіг та й уклонив ся Йому,
7 and crying out with a loud voice, he said, "What have I to do with you, Jesus, you Son of the Most High God? I adjure you by God, do not torment me."
і, закричавши голосом великим, каже: Що мені й Тобі, Ісусе, Сину Бога Вишнього? Заклинаю Тебе Богом, не муч мене.
8 For he had been saying to him, "Come out of the man, you unclean spirit."
(Рече бо йому: Вийди, душе нечистий, з чоловіка. )
9 And then he asked him, "What is your name?" And he replied, "My name is Legion, for we are many."
І спитав його: Яке імя твоє? І відповів, кажучи: Імя моє Легион, бо нас багато.
10 And he pleaded with Jesus repeatedly not to send them away out of the region.
І благав Його вельми, щоб не висилав їх геть із тієї сторони.
11 Now on the mountainside there was a great herd of pigs feeding.
Пас ся ж там поблизу гір великий гурт свиней.
12 And they begged him, saying, "Send us into the pigs, that we may enter into them."
І благали Його всї біси, кажучи: Пішли нас у свинї, щоб ми ввійшли в них.
13 And he gave them permission. The unclean spirits came out and entered into the pigs; and the herd of about two thousand rushed down the steep bank into the sea, and they were drowned in the sea.
І зараз дозволив їм Ісус. І вийшовши нечисті духи, увійшли в свині; і кинув ся гурт із кручі в море, (було ж їх тисяч зо дві, ) та й потонули в морі.
14 And those who fed them fled, and told it in the city and in the country. And the people went to see what it was that had happened.
А ті, що пасли свинї, побігли, та й розказали в городі і в селах. І повиходили дивитись, що се сталось.
15 And they came to Jesus, and saw him who had been possessed by demons sitting, clothed and in his right mind, even him who had the legion; and they were afraid.
І приходять до Ісуса, й бачять біснуватого; сидить одягнений і при розумі, того, що мав Легиона, та й полякались.
16 And those who saw it declared to them how it happened to him who was possessed by demons, and about the pigs.
І розказували їм ті, що бачили, що сталось біснуватому, й про свині.
17 And then they began to plead with Jesus to leave their region.
І почали вони просити Його вийти з їх гряниць.
18 As he was entering into the boat, he who had been possessed by demons pleaded with him that he might be with him.
І як увійшов Він у човен, просив Його той, що був біснуватий, щоб бути з Ним.
19 However, Jesus did not allow him, but said to him, "Go to your house, to your own, and tell them what great things the Lord has done for you, and how he had mercy on you."
Ісус же не дозволив йому, а рече до него: Йди до дому твого до твоїх, і розкажи їм, що тобі Господь зробив, і як помилував тебе.
20 So he went his way, and began to proclaim in Decapolis how Jesus had done great things for him, and everyone was amazed.
І пійшов і почав проповідувати в Десятиградї, що зробив йому Ісус; і всі дивувались.
21 And when Jesus had crossed back over in the boat to the other side, a large crowd was gathered to him; and he was by the sea.
А як переплив Ісус човном ізнов на той бік, зібралось багато народу до Него; а був Він над морем.
22 One of the rulers of the synagogue, Jairus by name, came; and seeing him, he fell at his feet,
І ось приходить один із школьних старшин, на ймя Яір, і, побачивши Його, упав у ноги Йому,
23 and pleaded with him repeatedly, saying, "My little daughter is at the point of death. Please come and lay your hands on her, that she may be made healthy, and live."
і вельми благав Його, говорячи: Дочка моя кінчить ся, прийди й положи на неї руки, нехай одужає і буде жива.
24 And he went with him, and a large crowd followed him, and they pressed upon him on all sides.
І пійшов із ним, і слїдом за Ним пійшло багато народу, й тиснулись до Него.
25 Now a woman, who had an issue of blood for twelve years,
Жінка ж одна, що була в кровотічі років дванайцять,
26 and had suffered many things by many physicians, and had spent all that she had, and was no better, but rather grew worse,
і багато витерпіла від многих лїкарів, і витратила все, що мала, й нїякої пільги не дїзнала, а ще більш їй погіршало,
27 having heard the things concerning Jesus, came up behind him in the crowd, and touched his clothes.
почувши про Ісуса, приступила між народом іззаду, та й приторкнулась до одежі Його.
28 For she said, "If I just touch his clothes, I will be made well."
Казала бо: Що, коли до одежі Його приторкнусь, спасу ся.
29 And immediately the flow of her blood was dried up, and she felt in her body that she was healed of her affliction.
І зараз висохло жерело крові її і почула вона в тїлї, що спїлилась од недуги.
30 And immediately Jesus, perceiving in himself that the power had gone out from him, turned around in the crowd, and asked, "Who touched my clothes?"
І зараз Ісус, почувши в собі, що сила вийшла з Него, обернувшись між народом, рече: Хто приторкнувсь до одежі моєї?
31 And his disciples said to him, "You see the crowd pressing against you, and you say, 'Who touched me?'"
І казали Йому ученики Його: Ти бачиш, як народ товпить ся до Тебе, та й питаєш: Хто приторкнув ся до мене?
32 He looked around to see her who had done this thing.
І позирнув Він кругом, щоб побачити ту, що се зробила.
33 But the woman, fearing and trembling, knowing what had been done to her, came and fell down before him, and told him the whole truth.
Жінка ж, злякавшись і затрусившись, знаючи, що сталось із нею, приступила, та й упала перед Ним, та й сказала Йому всю правду.
34 And he said to her, "Daughter, your faith has made you well. Go in peace, and be cured of your disease."
Він же рече їй: Дочко, віра твоя спасла тебе. Йди з упокоєм, і будь здорова від недуги твоєї.
35 While he was still speaking, people came from the synagogue ruler's house saying, "Your daughter is dead. Why bother the Teacher any more?"
Ще говорив Він, приходять від школьного старшини, кажучи: Що дочка твоя вмерла; на що ще трудиш учителя?
36 But Jesus, overhearing the message spoken, said to the ruler of the synagogue, "Do not be afraid, only believe."
Ісус же, почувши сказане слово, рече зараз школьному старшинї: Не лякайсь, тільки віруй.
37 And he allowed no one to follow him, except Peter, James, and John the brother of James.
І не дозволив нікому йти з собою, тільки Петрові, та Якову, та Йоанові, брату Якова.
38 And they came to the synagogue ruler's house, and he saw an uproar, weeping, and great wailing.
І приходить у господу до школьного старшини, й бачить трівогу, й плачущих, і голосячих вельми.
39 And when he had entered in, he said to them, "Why do you make an uproar and weep? The child is not dead, but is asleep."
І, ввійшовши, рече їм: Чого трівожетесь та голосите? Дївча не вмерло, а спить.
40 And they ridiculed him. But he, having put them all out, took the father of the child, her mother, and those who were with him, and went in where the child was.
І насьміхали ся з Него. Він же, виславши всїх, бере батька та матір дівчинки, й тих, що з Ним, і ввіходить, де дівча лежало.
41 And taking the child by the hand, he said to her, "Talitha koum," which translated means, "Little girl, I tell you, get up."
Ї, взявши дівча за руку, рече їй: Талита куми, що єсть перекладом: Дівчинко, тобі глаголю: встань.
42 And immediately the girl rose up and walked, for she was twelve years old. And immediately they were overcome with amazement.
І зараз устало дівча, й ходило, бо було дванайцяти років. І дивувались дивом великим.
43 And he strictly ordered them that no one should know this, and commanded that something should be given to her to eat.
І пильно наказав їм, щоб ніхто не довідав ся про се; й казав дати їй їсти.