Mark 4
1 And again he began to teach by the seaside. And a large crowd was gathered to him, so that he entered into a boat in the sea, and sat down. And the whole crowd was on the land by the sea.
І почав знов навчати над морем; і назбиралось багато народу, так що Він увійшов у човен, щоб сидїти на і морі; а ввесь народ був на землї при морю.
2 And then he taught them many things in parables, and told them in his teaching,
І навчав їх багато приповістями, й глаголав до них у науцї своїй:
3 "Listen. Look, the sower who went out to sow.
Слухайте: Ось вийшов сїяч сіяти:
4 And it happened, as he sowed, some seed fell by the road, and the birds came and devoured it.
і сталось, як сїяв, одно впало над шляхом, і налетїло птаство небесне, й пожерло його.
5 And others fell on the rocky ground, where it had little soil, and immediately it sprang up, because it had no depth of soil.
Инше ж упало на каменистому, де не мало доволї землї, і зараз посходило, бо не мало глибокої землї.
6 And when the sun came up, it was scorched; and because it had no root, it withered away.
Як же зійшло сонце, повяло, й, не маючи кореня, посохло.
7 And others fell among the thorns, and the thorns grew up, and choked it, and it yielded no fruit.
А инше попадало між тернину, й тернина, розвившись, поглушила його, і овощу не дало.
8 And others fell into the good ground, and yielded fruit, growing up and increasing; and brought forth thirty times, and sixty times, and one hundred times."
А инше впало на землю добру, й дало плід, що сходив і ріс, і вродило одно в трийцятеро, а одно в шістьдесятеро а одно в сотеро.
9 And he said, "Whoever has ears to hear, let him hear."
І рече до них: Хто має уші слухати, нехай слухає.
10 And when he was alone, those who were around him with the twelve asked him about the parables.
Як же був на самоті, питались у Него ті, що з Ним, разом з дванайцятьма, про приповість.
11 And he said to them, "To you has been given the mystery of the Kingdom of God, but to those who are outside, all things are done in parables,
І рече до них: Вам дано знати тайну царства Божого; тим же, що осторонь, у приповістях усе стаєть ся,
12 that 'seeing they may see, and not perceive; and hearing they may hear, and not understand; lest perhaps they should turn and be forgiven.'"
щоб дивлячись дивились, та й не бачили, й слухаючи слухали, та й не розуміли, щоб инколй не навернулись, і не простились їм гріхи.
13 And he said to them, "Do you not understand this parable? And how will you understand all of the parables?
І рече до них: Хиба не знаєте приповістї сієї? як же всі приповістї зрозумієте?
14 The farmer sows the word.
Сїяч слово сіє.
15 And these are the ones by the road where the word is sown; and when they have heard, immediately Satan comes, and takes away the word which has been sown in them.
Що ж над шляхом, се ті, де сіється слово, й, як почують, зараз приходить сатана, й забирає слово, посіяне в серцях їх.
16 And these in a similar way are those who are sown on the rocky places, who, when they have heard the word, immediately receive it with joy.
Подібно ж і ті, що на каменистому посіяні, котрі, як почують слово, зараз із радостю приймають його,
17 And they have no root in themselves, but are short-lived. Then, when oppression or persecution arises because of the word, immediately they stumble.
та не мають кореня в собі, а тільки до часу вони; опісля ж, як настане горе або гоненнє за слово, зараз блазнять ся.
18 And others are those who are sown among the thorns; these are the ones who have heard the word,
А ті, що посіяні між терниною, се ті, що слухали слово,
19 and the cares of the age, and the deceitfulness of riches, and the lusts of other things entering in choke the word, and it becomes unfruitful. (aiōn g165)
та журба сьвіта сього, й омана багацтва, і инші жадоби входять, і глушять слово, й безовочним робить ся воно. (aiōn g165)
20 And those which were sown on the good ground are those who hear the word, and accept it, and bear fruit, some thirty times, some sixty times, and some one hundred times."
А на землю добру посіяні, се ті, що чують слово й приймають, і приносять овощ, одно в трийцятеро, друге в шістьдесятеро, а инше в сотеро.
21 And he said to them, "Is the lamp brought to be put under a basket or under a bed? Is it not put on a stand?
І рече до них: Чи нате приносять сьвітло, щоб ставити його під посудину, або під ліжко, а не щоб на сьвічнику ставити?
22 For there is nothing hidden, except that it should be made known; neither was anything made secret, but that it should come to light.
Нема бо нічого схованого, щоб не обявилось; і не втаєно, а щоб на яв вийшло.
23 If anyone has ears to hear, let him hear."
Коли хто має уші слухати, нехай слухає.
24 And he said to them, "Consider carefully what you hear. With whatever measure you measure, it will be measured to you, and more will be given to you.
І рече їм: Вважайте, що чуете: Якою мірою міряєте, відміряється вам, і прибавить ся вам, що слухаєте.
25 For whoever has, more will be given, and he who does not have, even that which he has will be taken away from him."
Хто бо має, дасть ся йому; а хто не має, і що має, візьметь ся від него.
26 And he said, "The Kingdom of God is like someone who scatters seed on the earth,
І рече: Так єсть царство Боже, як коли чоловік, що вкине зерно у землю,
27 and he sleeps and rises night and day, and the seed springs up and grows; he doesn't know how.
та й спить, і встає в ночі і в день, а зерно сходить і росте, як він не знає.
28 The earth bears fruit, first the blade, then the ear, then the full grain in the ear.
Від себе бо земля родить: спершу траву, потім колос, а далїй повну пшеницю в колосї.
29 But when the fruit is ripe, immediately he puts forth the sickle, because the harvest has come."
Як же доспіє овощ, зараз посилає серпа, бо настали жнива.
30 And he said, "To what will we liken the Kingdom of God? Or with what parable will we use for it?
І рече: Кому уподобимо царство Боже? або до якої приповісти приложимо його?
31 It's like a mustard seed, which, when it is sown upon the soil, though it is less than all the seeds that are upon the soil,
Воно мов зерно горчицї, що, як сієш його в землю, то воно дрібніше від усїх зерен, які є на землї;
32 And when it is sown, grows up, and becomes greater than all the garden plants, and puts out large branches, so that the birds of the sky can lodge under its shadow."
а як посієть ся, сходить, і робить ся більшим над усї зілля, і ширить велике віттє, так що під тінню його кублитись може птаство небесне.
33 And with many such parables he spoke the word to them, as they were able to hear it.
І многими такими приповістями глаголав їм слово, скільки могли слухати.
34 And he did not speak to them without a parable; but privately to his own disciples he explained everything.
Без приповістї ж не говорив їм; на самоті ж ученикам своїм вияснював усе.
35 And on that day, when evening had come, he said to them, "Let us go over to the other side."
І рече їм того дня, як настав вечір: Перевезімось на той бік.
36 And leaving the crowd, they took him with them, even as he was, in the boat. And other boats were with him.
І, відпустивши народ, узяли Його, яв був в човні. І инші ж човни були з Ним.
37 And a big wind storm arose, and the waves beat into the boat, so much that the boat was already filled.
І схопилась велика вітряна буря, а филї заливали човен, так що вже тонув.
38 And he himself was in the stern, asleep on the cushion, and they woke him up, and told him, "Teacher, do you not care that we are dying?"
А був Він на кермі, сплючи на подусцї. І розбудили Його, й кажуть Йому: Учителю, чи Тобі байдуже, що погибаємо?
39 And he awoke, and rebuked the wind, and said to the sea, "Peace. Be still." And the wind ceased, and there was a great calm.
І вставши, погрозив вітрові, і рече до моря: Мовчи, перестань! І втих вітер, і настала тишина велика.
40 And he said to them, "Why are you so afraid? Do you still have no faith?"
І рече їм: Чого ви такі полохливі? Як се? нема в вас віри?
41 And they were greatly afraid, and said to one another, "Who then is this, that even the wind and the sea obey him?"
І полякались страхом великим, і казали один до одного: Хто оце Сей, що й вітер і море слухає Його?
