Mark 10
1 He arose from there and came into the borders of Judea and beyond the Jordan. Crowds came together to him again. As he usually did, he was again teaching them.
І, вийшовши звідти, Він приходить у землю Юдейську, на той бік Йорда́ну. І знову зібралися ю́рби до Нього, і знов Він навчав їх, звича́єм Своїм.
2 Pharisees came to him testing him, and asked him, "Is it lawful for a man to divorce his wife?"
І підійшли фарисеї й спитали, Його випробо́вуючи: „Чи дозволено чолові́кові дружи́ну свою відпустити?“
3 He answered, "What did Moses command you?"
А Він відповів і сказав їм: „Що Мойсей заповів вам?“
4 They said, "Moses allowed a certificate of divorce to be written, and to divorce her."
Вони ж відказали: „Мойсей заповів написати листа розводо́вого, та й відпустити“.
5 But Jesus said to them, "Because of your hardness of heart, he wrote you this commandment.
Ісус же промовив до них: „То за ваше жорстокосе́рдя він вам написав оцю заповідь.
6 But from the beginning of the creation, he made them male and female.
Бог же з поча́тку творіння „створив чоловіком і жінкою їх.
7 For this cause a man will leave his father and mother, and will join to his wife,
Покине тому́ чоловік свого ба́тька та матір,
8 and the two will become one flesh, so that they are no longer two, but one flesh.
і стануть обо́є вони одним тілом“, — тим то немає вже двох, але́ одне тіло.
9 What therefore God has joined together, let no one separate."
Тож, що Бог спарува́в, — люди́на нехай не розлу́чує!“
10 In the house, the disciples asked him again about the same matter.
А вдома про це учні знов запитали Його.
11 He said to them, "Whoever divorces his wife, and marries another, commits adultery against her.
І Він їм відказав: „Хто дружи́ну відпустить свою, та й одру́житься з іншою, той чинить пере́люб із нею.
12 If she herself divorces her husband, and marries another, she commits adultery."
І коли дружи́на покине свого чоловіка, і вийде заміж за іншого, то чинить пере́люб вона“.
13 They were bringing to him little children, that he should touch them, but the disciples rebuked them.
Тоді поприно́сили ді́ток до Нього, щоб Він доторкнувся до них, учні ж їм докоря́ли.
14 But when Jesus saw it, he was moved with indignation, and said to them, "Allow the little children to come to me. Do not forbid them, for the Kingdom of God belongs to such as these.
А коли спостеріг це Ісус, то обу́рився, та й промовив до них: „Пустіть ді́ток до Ме́не прихо́дити, і не бороніть їм, — бо таких Царство Боже!
15 Truly I tell you, whoever will not receive the Kingdom of God like a little child, he will in no way enter into it."
Попра́вді кажу вам: Хто Божого Царства не при́йме, немов те дитя, той у нього не вві́йде“.
16 And he took them in his arms, laying his hands on them, and blessed them.
І Він їх пригорну́в, і поблагословив, на них руки поклавши.
17 As he was going out into the way, one ran to him, knelt before him, and asked him, "Good Teacher, what must I do that I may inherit everlasting life?" (aiōnios g166)
І коли вирушав Він у путь, то швидко набли́зивсь один, упав перед Ним на коліна, і спитався Його: „Учителю Добрий, — що робити мені, щоб вічне життя вспадкува́ти?“ (aiōnios g166)
18 Jesus said to him, "Why do you call me good? No one is good except one—God.
Ісус же йому відказав: „Чого звеш Мене Добрим? Ніхто не є Добрий, крім Бога Самого.
19 You know the commandments: 'Do not commit adultery,' 'Do not murder,' 'Do not steal,' 'Do not give false testimony,' 'Do not defraud,' 'Honor your father and mother.'"
Знаєш заповіді: „Не вбивай, не чини пере́любу, не кради́, не свідкуй неправдиво“, не кривди́, „шануй свого ба́тька та матір“.
20 And he said to him, "Teacher, I have kept all these things from my youth."
А він відказав Йому: „Учителю, — це все виконав я ще зма́лку“.
21 Jesus looking at him loved him, and said to him, "One thing you lack. Go, sell whatever you have, and give to the poor, and you will have treasure in heaven; and come, follow me, taking up the cross."
Ісус же поглянув на нього з любов'ю, і промовив йому: „Одно́го бракує тобі: іди, розпро́дай, що маєш, та вбогим роздай, — і матимеш скарб ти на небі! Потому приходь та й іди вслід за Мною, узявши хреста“.
22 But his face fell at that saying, and he went away sorrowful, for he was one who had great possessions.
А він засмутився тим словом, і пішов, зажурившись, — бо великі маєтки він мав!
23 Jesus looked around, and said to his disciples, "How difficult it is for those who have riches to enter into the Kingdom of God."
І поглянув довко́ла Ісус, та й сказав Своїм учням: „Як тяжко отим, хто має бага́тство, увійти в Царство Боже!“
24 The disciples were amazed at his words. But Jesus answered again and said to them, "Children, how hard it is for those who trust in riches to enter the kingdom of God.
І учні жахнулись від слів Його. А Ісус знов у відповідь каже до них: „ Мої діти, як тяжко отим, хто наді́ю кладе на багатство, увійти в Царство Боже!
25 It is easier for a camel to go through a needle's eye than for a rich person to enter into the Kingdom of God."
Верблю́дові легше пройти через го́лчине ву́шко, ніж багатому в Боже Царство ввійти!“
26 They were exceedingly astonished, saying to him, "Then who can be saved?"
А вони здивувалися дуже, і казали один до одно́го: „Хто ж тоді може спастися?“
27 Jesus, looking at them, said, "With humans it is impossible, but not with God, for all things are possible with God."
Ісус же поглянув на них і промовив: „Неможливе це лю́дям, а не Богові. Бо „для Бога можливе все!“
28 Peter began to tell him, "Look, we have left everything, and have followed you."
А Петро став казати Йому: „От усе ми покинули, та й пішли за Тобою слідо́м“.
29 Jesus said, "Truly I tell you, there is no one who has left house, or brothers, or sisters, or mother, or father, or children, or land, for my sake, and for the sake of the Good News,
Ісус відказав: „Поправді кажу вам: Немає такого, щоб дім полишив, чи братів, чи сесте́р, або матір, чи ба́тька, або діти, чи поля́ ради Мене та ради Єва́нгелії,
31 But many who are first will be last; and the last first."
І багато-хто з перших стануть останніми, а останні — першими“.
32 They were on the way, going up to Jerusalem; and Jesus was going in front of them, and they were amazed; and those who followed were afraid. He again took the twelve, and began to tell them the things that were going to happen to him.
Були ж у дорозі вони, простуючи в Єрусали́м. А Ісус ішов попе́реду них, — аж дуже вони дивувались, а ті, що йшли вслід за Ним, боялись. І, взявши знов Дванадцятьо́х, почав їм розповідати, що́ з Ним статися має:
33 "Look, we are going up to Jerusalem. The Son of Man will be delivered to the chief priests and the scribes. They will condemn him to death, and will deliver him to foreigners.
„Оце в Єрусали́м ми йдемо́, і первосвященикам і книжникам ви́даний буде Син Лю́дський, і засудять на смерть Його, і поганам Його видадуть,
34 They will mock him, spit on him, scourge him, and kill him. After three days he will rise again."
і насміхатися бу́дуть із Нього, і бу́дуть плювати на Нього, і будуть Його бичува́ти, і вб'ють, — але третього дня Він воскресне!“
35 James and John, the sons of Zebedee, came near to him, and said to him, "Teacher, we want you to do for us whatever we will ask."
І підхо́дять до Нього Яків та Іван, сини Зеведе́єві, та й кажуть Йому: „Учителю, — ми хочемо, щоб Ти зробив нам, про що бу́демо просити Тебе“.
36 He said to them, "What do you want me to do for you?"
А Він їх поспитав: „Чого ж хочете, щоб Я вам зробив?“
37 They said to him, "Grant to us that we may sit, one at your right hand, and one at your left hand, in your glory."
Вони ж відказали Йому: „Дай нам, щоб у славі Твоїй ми сиділи право́руч від Тебе один, і ліво́руч один“!
38 But Jesus said to them, "You do not know what you are asking. Are you able to drink the cup that I drink, or to be baptized with the baptism that I am baptized with?"
А Ісус відказав їм: „Не знаєте, чого просите. Чи ж можете ви пити чашу, що Я її п'ю, і христитися хрищенням, що Я ним хрищуся?“
39 And they said to him, "We are able." And Jesus said to them, "You will drink the cup I drink, and you will be baptized with the baptism that I am baptized with;
Вони відказали Йому: „Можемо“. А Ісус їм сказав: „Чашу, що Я її п'ю, ви питимете, і хрищенням, що Я ним хрищусь, ви охриститеся.
40 but to sit at my right hand and at my left hand is not mine to give, but for whom it has been prepared."
А сидіти право́руч Мене та ліво́руч — не Моє це давати, а кому угото́вано“.
41 When the ten heard it, they began to be indignant towards James and John.
Як почули ж це Де́сятеро, то обурились на Якова та на Івана.
42 Jesus summoned them, and said to them, "You know that they who are recognized as rulers over the nations lord it over them, and their great ones exercise authority over them.
А Ісус їх покликав, і промовив до них: „Ви знаєте, що ті, що вважають себе за князів у народів, панують над ними, а їхні вельможі їх тиснуть.
43 But it will not be so among you, but whoever wants to become great among you must be your servant.
Не так буде між вами, але хто з вас великим бути хоче, — нехай буде він вам за слугу.
44 And whoever wants to be first among you must be slave of all.
А хто з вас бути першим бажає, — нехай буде всім за раба.
45 For the Son of Man also did not come to be served, but to serve, and to give his life as a ransom for many."
Бо Син Лю́дський прийшов не на те, щоб служили Йому, але щоб послужити, і душу Свою дати на викуп за багатьох“.
46 They came to Jericho. As he went out from Jericho, with his disciples and a large crowd, Bartimaeus, the son of Timaeus, a blind beggar, was sitting by the road.
І приходять вони в Єрихо́н. А коли з Єрихо́ну вихо́див Він ра́зом із Своїми у́чнями й з бе́зліччю люду, сидів і просив при дорозі сліпий Вартиме́й, син Тиме́їв.
47 When he heard that it was Jesus the Nazarene, he began to cry out, and say, "Jesus, Son of David, have mercy on me."
І, прочувши, що то Ісус Назаряни́н, почав кликати та говорити: „Сину Давидів, Ісусе, — змилуйся надо мною!“
48 Many rebuked him, that he should be quiet, but he shouted all the louder, "Son of David, have mercy on me."
І сварились на нього багато-хто, щоб мовча́в, а він іще більше кричав: „Сину Давидів, — змилуйся надо мною!“
49 Jesus stood still, and said, "Call him." They called the blind man, saying to him, "Cheer up. Get up. He is calling you."
І спинився Ісус та й сказав: „Покличте його!“І кличуть сліпого та й кажуть йому: „Будь бадьо́рий, устань, — Він кличе тебе“.
50 He, casting away his coat, jumped up, and came to Jesus.
А той скинув плаща свого, і скочив із місця, — і прибіг до Ісуса.
51 Jesus asked him, "What do you want me to do for you?" The blind man said to him, "Rabboni, that I may see again."
А Ісус відповів і сказав йому: „Що́ ти хочеш, щоб зробив Я тобі?“Сліпий же Йому відказав: „Учителю, — нехай я прозрю́!“
52 Jesus said to him, "Go your way. Your faith has made you well." And immediately he received his sight, and followed him on the road.
Ісус же до нього промовив: „Іди, — твоя віра спасла тебе!“І той зараз прозрі́в, і пішов за Ісусом дорогою.
