Luke 2
1 Now it happened in those days, that a decree went out from Caesar Augustus that the whole empire should be enrolled.
І трапилося тими днями, — вийшов нака́з царя А́вгуста переписати всю землю.
2 This was the first enrollment made when Quirinius was governor of Syria.
Цей пе́репис перший відбувся тоді, коли вла́ду над Си́рією мав Квірі́ній.
3 All went to enroll themselves, everyone to his own city.
І всі йшли записатися, кожен у місто своє.
4 Joseph also went up from Galilee, out of the city of Nazareth, into Judea, to the city of David, which is called Bethlehem, because he was of the house and family of David;
Пішов теж і Йо́сип із Галілеї, із міста Назарету, до Юдеї, до міста Давидового, що зветься Вифлеє́м, бо похо́див із дому та з роду Давидового,
5 to enroll himself with Mary, who was pledged to be married to him, being pregnant.
щоб йому записатись із Марією, із ним зару́ченою, що була́ вагітна́.
6 It happened, while they were there, that the day had come that she should give birth.
І сталось, як були́ вони там, то настав їй день породити.
7 And she gave birth to her firstborn son, and wrapped him with pieces of cloth, and placed him in a feeding trough, because there was no guest room available for them.
І породила вона свого Пе́рвенця Сина, і Його сповила́, і до я́сел поклала Його́, — бо в за́їзді місця не стало для них.
8 There were shepherds in the same country staying in the field, and keeping watch by night over their flock.
А в тій стороні були́ пастухи, які пильнували на полі, і нічно́ї пори вартували отару свою.
9 And look, an angel of the Lord stood by them, and the glory of the Lord shone around them, and they were terrified.
Аж ось а́нгол Господній з'явивсь коло них, і слава Господня ося́яла їх. І вони перестра́шились стра́хом великим,
10 The angel said to them, "Do not be afraid, for see, I bring you good news of great joy which will be to all the people.
Та а́нгол промовив до них: „Не лякайтесь, бо я ось благовіщу́ вам радість велику, що станеться лю́дям усім.
11 For there is born to you, this day, in the city of David, a Savior, who is Christ, the Lord.
Бо сьогодні в Давидовім місті народився для вас Спаситель, Який є Христос Господь.
12 This is the sign to you: you will find a baby wrapped in strips of cloth, lying in a feeding trough."
А ось вам ознака: Дитину сповиту ви зна́йдете, що в я́слах лежатиме“.
13 Suddenly, there was with the angel a multitude of the heavenly army praising God, and saying,
І ось ра́птом з'явилася з а́нголом сила велика небесного війська, що Бога хвалили й казали:
14 "Glory to God in the highest, and on earth peace, good will toward humankind."
„Слава Богу на висоті, і на землі спокій, у людях добра воля!“
15 And it happened that when the angels went away from them into the sky, the shepherds said one to another, "Let us go to Bethlehem, now, and see this thing that has happened, which the Lord has made known to us."
І сталось, коли анголи́ відійшли від них в небо, пастухи зачали́ говори́ти один о́дному: „Ходім до Вифлеєму й побачмо, що́ сталося там, про що́ сповістив нас Господь“.
16 They came with haste, and found both Mary and Joseph, and the baby was lying in the feeding trough.
І прийшли, поспішаючи, і знайшли там Марію та Йо́сипа, та Дитинку, що в я́слах лежала.
17 When they saw it, they made known the saying which was spoken to them about this child.
А побачивши, розповіли́ про все те, що́ про Цю Дитину було́ їм зві́щено.
18 All who heard it wondered at the things which were spoken to them by the shepherds.
І всі, хто почув, дивувались тому, що́ їм пастухи говорили.
19 But Mary kept all these sayings, pondering them in her heart.
А Марія оці всі слова́ зберігала, розважаючи, у серці своїм.
20 The shepherds returned, glorifying and praising God for all the things that they had heard and seen, just as it was told them.
Пастухи ж повернулись, прославляючи й хвалячи Бога за все, що почули й побачили, так як їм було сказано.
21 When eight days were fulfilled to circumcise him, his name was called Jesus, which was given by the angel before he was conceived in the womb.
Коли ж ви́повнились вісім день, щоб обрізати Його, то Ісусом назвали Його, як був а́нгол назвав, перше ніж Він в утро́бі зачався.
22 When the days of their purification according to the Law of Moses were fulfilled, they brought him up to Jerusalem, to present him to the Lord
А коли — за Зако́ном Мойсея — минулися дні їхнього очи́щення, то до Єрусалиму прине́сли Його, щоб поставити Його перед Господом,
23 (as it is written in the Law of the Lord, "Every male who opens the womb will be called holy to the Lord"),
як у Зако́ні Господнім написано: „Кожне дитя чоловічої ста́ті, що розкриває утро́бу, має бути посвя́чене Господу“,
24 and to offer a sacrifice according to that which is said in the Law of the Lord, "A pair of turtledoves, or two young pigeons."
і щоб жертву скла́сти, як у Зако́ні Господньому сказано, — „пару горлича́т або двоє голубеня́т“.
25 And look, there was a man in Jerusalem whose name was Simeon. This man was righteous and devout, looking for the consolation of Israel, and the Holy Spirit was on him.
І ото був в Єрусалимі один чоловік, йому ймення Семе́н, — люди́на праведна та благочести́ва, — що потіхи чекав для Ізраїля. І Святий Дух був на ньому.
26 It had been revealed to him by the Holy Spirit that he should not see death before he had seen the Lord's Christ.
І від Духа Святого йому було зві́щено смерти не бачити, перше ніж побачить Христа Господнього.
27 He came in the Spirit into the temple. When the parents brought in the child, Jesus, that they might do concerning him according to the requirement of the Law,
І Дух у храм припрова́див його. І як внесли Дитину Ісуса батьки́, щоб за Нього вчинити звича́єм зако́нним,
28 then he received him into his arms, and blessed God, and said,
тоді взяв він на руки Його, хвалу Богу віддав та й промовив:
29 "Now you are releasing your servant, Lord, according to your word, in peace;
„Нині відпускаєш раба Свого́, Владико, за словом Твоїм із ми́ром,
30 for my eyes have seen your salvation,
бо побачили очі мої Спасі́ння Твоє,
31 which you have prepared before the face of all peoples;
яке Ти приготува́в перед всіма наро́дами,
32 a light for revelation to the nations, and the glory of your people Israel."
Світло на просвіту поганам і на славу наро́ду Твого Ізраїля!“
33 And his father and his mother were marveling at the things which were spoken concerning him,
І дивувалися ба́тько Його й мати тим, що про Нього було́ розповіджене.
34 and Simeon blessed them, and said to Mary, his mother, "Look, this child is set for the falling and the rising of many in Israel, and for a sign which is spoken against.
А Семен їх поблагословив та й прорік до Марії, Його матері: „Ось призначений Цей багатьо́м на падіння й устава́ння в Ізраїлі, і на знак спереча́ння, —
35 Yes, a sword will pierce through your own soul, that the thoughts of many hearts may be revealed."
і меч душу проши́є самій же тобі, — щоб відкрились думки́ сердець багатьох!“
36 There was one Anna, a prophetess, the daughter of Penuel, of the tribe of Asher (she was of a great age, having lived with a husband seven years from her virginity,
Була й Анна пророчиця, дочка́ Фануїлова з племени Аси́рового, — вона дожила́ до глибокої старости, живши з мужем сім ро́ків від свого дівува́ння,
37 and she had been a widow for about eighty-four years), who did not depart from the temple, worshipping with fastings and petitions night and day.
удова ро́ків вісімдесяти й чотирьох, що не відлучалась від храму, служачи Богові вдень і вночі поста́ми й моли́твами.
38 Coming up at that very hour, she gave thanks to God, and spoke of him to all those who were looking for the redemption of Jerusalem.
І години тієї вона надійшла, Бога сла́вила та говорила про Нього всім, хто визво́лення Єрусалиму чекав.
39 When they had accomplished all things that were according to the Law of the Lord, they returned into Galilee, to their own city, Nazareth.
А як виконали за Зако́ном Господнім усе, то вернулись вони в Галілею, до міста свого Назарету.
40 The child was growing, and was becoming strong, being filled with wisdom, and the favor of God was upon him.
А Дитина росла та зміцнялася духом, набираючись мудрости. І благодать Божа на Ній пробува́ла.
41 His parents went every year to Jerusalem at the feast of the Passover.
А батьки́ Його щорічно ходили до Єрусалиму на свято Пасхи.
42 When he was twelve years old, they went up according to the custom of the feast,
І коли мав Він дванадцять ро́ків, вони за звича́єм на свято пішли.
43 and when they had fulfilled the days, as they were returning, the boy Jesus stayed behind in Jerusalem. His parents did not know it,
Як дні ж свята скінчи́лись були, і вертались вони, молодий Ісус в Єрусалимі лиши́вся, а Йо́сип та мати Його не знали того.
44 but supposing him to be in the company, they went a day's journey, and they looked for him among their relatives and acquaintances.
Вони ду́мали, що Він із подорожніми йде; пройшли день дороги, та й стали шукати Його поміж ро́дичами та знайо́мими.
45 When they did not find him, they returned to Jerusalem, looking for him.
Але, не знайшовши, вернулися в Єрусалим, та й шукали Його.
46 It happened after three days they found him in the temple, sitting in the midst of the teachers, both listening to them, and asking them questions.
І сталось, що третього дня відшукали у храмі Його, як сидів серед учителів, і вислу́хував їх, і запитував їх.
47 All who heard him were amazed at his understanding and his answers.
Усі ж, хто слухав Його, дивувалися розумові та Його відповідям.
48 When they saw him, they were astonished, and his mother said to him, "Son, why have you treated us this way? Look, your father and I were anxiously looking for you."
І як вони Його вгледіли, то здивувались, а мати сказала до Нього: „Дитино, — чому так Ти зробив нам? Ось Твій батько та я із журбо́ю шукали Тебе“.
49 He said to them, "Why were you looking for me? Did you not know that I must be doing the works of my Father?"
А Він їм відказав: „Чого ж ви шукали Мене? Хіба ви не знали, що повинно Мені бути в тому, що належить Моєму Отцеві?“
50 They did not understand the saying which he spoke to them.
Та не зрозуміли вони того сло́ва, що Він їм говорив.
51 And he went down with them, and came to Nazareth. He was subject to them, and his mother kept all these sayings in her heart.
І пішов Він із ними, і прибув у Назарет, і був їм слухня́ний. А мати Його зберігала оці всі слова́ в своїм серці.
52 And Jesus increased in wisdom and stature, and in favor with God and people.
А Ісус зростав мудрістю, і віком та благодаттю, у Бога й людей.
