Luke 14
1 And it happened, when he went into the house of one of the rulers of the Pharisees on a Sabbath to eat bread, that they were watching him.
І сталось, що Він у суботу ввійшов був до дому одно́го з фарисейських старши́н, щоб хліба спожити, а вони назира́ли за Ним.
2 And look, a certain man who had dropsy was in front of him.
І ото перед Ним був один чоловік, слабий на водя́нку.
3 Jesus, answering, spoke to the Law scholars and Pharisees, saying, "Is it lawful to heal on the Sabbath or not?"
Ісус же озвався й сказав до зако́нників та фарисеїв: „Чи вздоровляти в суботу годи́ться чи ні?“
4 But they were silent. He took him, and healed him, and let him go.
Вони ж мовчали. А Він, доторкну́вшись, уздоровив його та відпустив.
5 He answered them, "Which of you, if your son or an ox fell into a well, would not immediately pull him out on a Sabbath day?"
І сказав Він до них: „Коли осел або віл котро́гось із вас упаде́ до крини́ці, то хіба він не витягне зараз його дня суботнього?“
6 But they could make no reply to this.
І вони не могли відповісти на це.
7 He spoke a parable to those who were invited, when he noticed how they chose the best seats, and said to them,
А як Він спостері́г, як вони собі перші місця вибирали, то сказав до запро́шених притчу:
8 "When you are invited by anyone to a marriage feast, do not sit in the best seat, since perhaps someone more honorable than you might be invited by him,
„Коли́ хто покличе тебе на весі́лля, не сідай на першому місці, щоб не трапився хто поважні́ший за тебе з покли́каних,
9 and he who invited both of you would come and tell you, 'Make room for this person.' Then you would begin, with shame, to take the lowest place.
і щоб той, хто покликав тебе та його, не прийшов і тобі не сказав: „Поступи́ся цьому місцем!“І тоді ти із соромом станеш займати місце останнє.
10 But when you are invited, go and sit in the lowest place, so that when he who invited you comes, he may tell you, 'Friend, move up higher.' Then you will be honored in the presence of all who sit at the table with you.
Але як ти будеш запро́шений, то приходь, і сідай на останньому місці, щоб той, хто покликав тебе, підійшов і сказав тобі: „При́ятелю, — сідай вище!“Тоді буде честь тобі перед покли́каними з тобою.
11 For everyone who exalts himself will be humbled, and whoever humbles himself will be exalted."
Хто́ бо підно́ситься — буде впоко́рений, а хто впокоря́ється — той піднесе́ться“.
12 He also said to the one who had invited him, "When you make a dinner or a supper, do not call your friends, nor your brothers, nor your kinsmen, nor rich neighbors, or perhaps they might also return the favor, and pay you back.
А тому́, хто Його був покликав, сказав Він: „Коли ти справляєш обід чи вече́рю, не клич дру́зів своїх, ні братів своїх, ані своїх ро́дичів, ні сусідів багатих, щоб так само й вони коли не запросили тебе, — і буде взає́мна ві́дплата тобі.
13 But when you make a feast, ask the poor, the maimed, the lame, or the blind;
Але, як справляєш гости́ну, клич убогих, калік, кривих та сліпих,
14 and you will be blessed, because they do not have the resources to repay you. For you will be repaid in the resurrection of the righteous."
і бу́деш блаженний, бо не мають вони чим віддати тобі, — віддасться ж тобі за воскресі́ння праведних!“
15 Now when one of those who were reclining with him heard these things, he said to him, "Blessed is he who will eat bread in the Kingdom of God."
Як почув це один із отих, що сиділи з Ним при столі, то до Нього сказав: „Блаженний, хто хліб споживатиме в Божому Царстві!“
16 But he said to him, "A certain man made a great supper, and he invited many people.
Він же промовив до нього: „Один чоловік споряди́в був велику вече́рю, і запросив багатьох.
17 And he sent his servant at the hour for supper to tell those who were invited, 'Come, for everything is ready now.'
І послав він свого раба ча́су вече́рі сказати запро́шеним: „Ідіть, бо вже все нагото́вано“.
18 They all as one began to make excuses. "The first said to him, 'I have bought a field, and I must go and see it. Please have me excused.'
І зараз усі почали́ відмовлятися. Перший сказав йому: „Поле купив я, і маю потребу піти та оглянути його. Прошу́ тебе, — вибач мені!“
19 "Another said, 'I have bought five yoke of oxen, and I must go try them out. Please have me excused.'
А другий сказав: „Я купив собі п'ять пар волів, — і йду спро́бувати їх. Прошу́ тебе, — вибач мені!“
20 "Another said, 'I have married a wife, and therefore I cannot come.'
І знов інший сказав: „Одружився ось я, і через те я не мо́жу прибути“.
21 "That servant came, and told his lord these things. Then the master of the house, being angry, said to his servant, 'Go out quickly into the streets and lanes of the city, and bring in the poor, maimed, blind, and lame.'
І вернувся той раб і па́нові своєму про все розпо́вів. Розгнівавсь госпо́дар тоді, та й сказав до свого раба: „Піди швидко на вулиці та на завулки міські́, і приведи́ сюди вбогих, і калік, і сліпих, і кривих“.
22 "The servant said, 'Lord, it is done as you commanded, and there is still room.'
І згодом раб повідо́мив: „Пане, сталося так, як звелів ти, та мі́сця є ще“.
23 "The lord said to the servant, 'Go out into the highways and hedges, and compel them to come in, that my house may be filled.
І сказав пан рабові: „Піди на дороги й на за́городи, та й си́луй прийти, щоб напо́внився дім мій.
24 For I tell you that none of those individuals who were invited will taste of my supper.'"
Кажу́ бо я вам, що жоден із запрошених му́жів тих не покушту́є моєї вечері. Бо багато покли́каних, та ви́браних мало!“
25 Now large crowds were going with him. He turned and said to them,
Ішло ж з Ним багато людей. І, звернувшись, сказав Він до них:
26 "If anyone comes to me, and does not hate his own father, mother, wife, children, brothers, and sisters, yes, and his own life also, he cannot be my disciple.
„Коли хто прихо́дить до Мене, і не знена́видить свого батька та матері, і дружи́ни й дітей, і братів і сесте́р, а до того й своє́ї душі́, — той не може буть учнем Моїм!
27 Whoever does not bear his own cross, and come after me, cannot be my disciple.
І хто свого хреста не несе, і не йде вслід за Мною, — той не може бути учнем Моїм!
28 For which of you, desiring to build a tower, does not first sit down and count the cost, to see if he has enough to complete it?
Хто бо з вас, коли башту поставити хоче, перше не сяде й вида́тків не ви́рахує, — чи має потрібне на ви́конання,
29 Or perhaps, when he has laid a foundation, and is not able to finish, everyone who sees begins to mock him,
щоб, коли покладе він основу, але докінчи́ти не зможе, усі, хто побачить, не стали б сміятися з нього,
30 saying, 'This man began to build, and was not able to finish.'
говорячи: „Чоловік цей почав будувати, але докінчи́ти не міг“.
31 Or what king, as he goes to encounter another king in war, will not sit down first and consider whether he is able with ten thousand to meet him who comes against him with twenty thousand?
Або який цар, ідучи́ на війну супроти царя іншого, перше не сяде порадитися, чи спромо́жен він із десятьма́ тисячами стріти того, хто йде з двадцятьма́ тисячами проти нього?
32 Or else, while the other is yet a great way off, he sends an envoy, and asks for conditions of peace.
Коли ж ні, то, як той ще дале́ко, шле посольство до нього та й просить про мир.
33 So therefore whoever of you who does not renounce all that he has, he cannot be my disciple.
Так ото й кожен із вас, який не зречеться усьо́го, що має, не може бути учнем Моїм.
34 Salt is good, but if the salt becomes flat and tasteless, with what do you season it?
Сіль — добра річ. Коли ж сіль несолоною стане, чим приправити її?
35 It is fit neither for the soil nor for the manure pile. It is thrown out. He who has ears to hear, let him hear."
Ні на землю, ні на гній не потрібна вона, — її геть викидають. Хто має ву́ха, щоб слухати, — нехай слу́хає!“
