Romans 10
1 Brothers, my heart's desire and my prayer to God is for them, that they may be saved.
Браття, бажа́ння мого серця й молитва до Бога за Ізраїля на спасі́ння.
2 For I testify about them that they have a zeal for God, but not according to knowledge.
Бо я свідчу їм, що вони мають ре́вність про Бога, але не за розумом.
3 For being ignorant of God's righteousness, and seeking to establish their own righteousness, they did not subject themselves to the righteousness of God.
Вони бо, не розуміючи праведности Божої, і силкуючись поставити власну праведність, не покорились праведності Божій.
4 For Messiah is the end of the law for righteousness to everyone who believes.
Бо кінець Зако́ну — Христос на праведність кожному, хто вірує.
5 For Moses writes about the righteousness of the law, "The one who does them will live by them."
Мойсей бо пише про праведність, що від Закону, що „люди́на, яка його виконує, буде ним жити“.
6 But the righteousness which is of faith says this, "Do not say in your heart, 'Who will go up into heaven?' (that is, to bring Messiah down);
А про праведність, що від віри, говорить так: „Не кажи в своїм серці: Хто вийде на небо?“цебто зве́сти додолу Христа,
7 or, 'Who will go down into the deep?' (that is, to bring Messiah up from the dead.)" (Abyssos g12)
або: „Хто зі́йде в безодню?“цебто ви́вести з мертвих Христа. (Abyssos g12)
8 But what does it say? "The word is near you, in your mouth, and in your heart;" that is, the message of faith that we proclaim;
Але що каже ще? „Бли́зько тебе слово, — в устах твоїх і в серці твоїм“, цебто слово віри, що його проповідуємо.
9 because, if you acknowledge with your mouth that Yeshua is Lord and believe in your heart that God raised him from the dead, you will be saved.
Бо коли ти уста́ми своїми визнаватимеш Ісуса за Господа, і будеш вірувати в своїм серці, що Бог воскресив Його з мертвих, то спасешся,
10 For with the heart one believes, resulting in righteousness, and with the mouth acknowledgment is made, resulting in salvation.
бо серцем віруємо для праведности, а устами іспові́дуємо для спасі́ння.
11 For the Scripture says, "Whoever believes in him will not be put to shame."
Каже бо Писа́ння: „Кожен, хто вірує в Нього, не буде засоро́млений“.
12 For there is no distinction between Jew and Greek; for the same Lord of all is rich to all who call on him.
Бо нема різниці поміж юдеєм та ге́лленом, бо той же Госпо́дь є Господом усіх, багатий для всіх, хто кличе Його.
13 For, "Whoever will call on the name of the Lord will be saved."
Бо „кожен, хто покличе Господнє Ім'я, буде спасе́ний“.
14 How then will they call on him in whom they have not believed? How will they believe in him whom they have not heard? How will they hear without a proclaimer?
Але як покличуть Того, в Кого не ввірували? А як увірують у Того, що про Нього не чули? А як почують без проповідника?
15 And how will they preach unless they are sent? As it is written: "How beautiful are the feet of those who bring good news of peace, who bring good news of good things."
І як будуть проповідувати, коли не будуть по́слані? Як написано: „Які гарні ноги благовісників миру, благовісників добра́“.
16 But they did not all listen to the Good News. For Isaiah says, "Lord, who has believed our report?"
Але не всі послухались Єва́нгелії. Бо Ісая каже: „Господи, хто повірив тому, що почув був від нас?“
17 So faith comes by hearing, and hearing by the word of Messiah.
Тож віра від слу́хання, а слу́хання через Слово Христо́ве.
18 But I ask, isn't it rather that they did not hear? On the contrary, "Their voice has gone out to all the earth, their words to the farthest parts of the world."
Та кажу́: Чи не чули вони? Отож: „По всій землі їхній голос пішов, і їхні слова́ в кінці світу!“
19 But I ask, did not Israel know? First Moses says, "I will provoke you to jealousy with that which is not a people. I will make you angry with a foolish nation."
Але кажу́: Чи Ізраїль не знав? Перший Мойсей говорить: „Я викличу заздрість у вас ненаро́дом, — роздражню́ вас нерозумним народом“.
20 Isaiah is very bold, and says, "I was found by those who did not seek me. I was revealed to those who did not ask for me."
А Ісая сміли́во говорить: „Знайшли Мене ті, хто Мене не шукав, відкрився Я тим, хто не питався про Мене!“
21 But as to Israel he says, "All day long I have stretched out my hands to a disobedient and obstinate people."
А про Ізраїля каже: „Я руки Свої цілий день простягав до людей неслухня́них і суперечних!“
