Psalms 109
1 [For the Chief Musician. A Psalm by David.] God of my praise, do not remain silent,
Керівнику хору. Псалом Давидів. Боже моєї хвали, не мовчи,
2 for they have opened the mouth of the wicked and the mouth of deceit against me. They have spoken to me with a lying tongue.
адже нечестиві й підступні люди відкрили на мене вуста свої, говорять зі мною брехливим язиком.
3 They have also surrounded me with words of hatred, and fought against me without a cause.
Оточили мене словами ненависті й даремно воюють зі мною.
4 In return for my love, they are my adversaries; but I am in prayer.
За любов мою ворогують зі мною, а я [заглиблюся] в молитву.
5 They have rewarded me evil for good, and hatred for my love.
Вони віддячують мені злом за добро й ненавистю – за мою любов.
6 Set a wicked man over him. Let an adversary stand at his right hand.
Постав над ним нечестивця, і обвинувач нехай стане по його правиці.
7 When he is judged, let him come forth guilty. Let his prayer be turned into sin.
Коли постане він перед судом, нехай виявиться винним і молитва його нехай вважається гріхом.
8 Let his days be few. Let another take his office.
Нехай дні його будуть нечисленними, нехай інший займе його становище.
9 Let his children be fatherless, and his wife a widow.
Нехай діти його стануть сиротами, а дружина його – вдовою.
10 Let his children be wandering beggars. Let them be sought from their ruins.
Нехай нащадки його тиняються й жебрають, нехай просять на руїнах своїх [домівок].
11 Let the creditor seize all that he has. Let strangers plunder the fruit of his labor.
Нехай захопить лихвар усе, що є в нього, і чужі пограбують плоди його праці.
12 Let there be none to extend kindness to him, neither let there be any to have pity on his fatherless children.
Нехай не буде нікого, хто виявив би йому співчуття, і над сиротами його нехай ніхто не змилується.
13 Let his posterity be cut off. In the generation following let their name be blotted out.
Нехай будуть викорінені його нащадки й зітреться ім’я його в наступному поколінні.
14 Let the iniquity of his fathers be remembered by the LORD. Do not let the sin of his mother be blotted out.
Нехай згадаються перед Господом беззаконня його предків і гріх матері його не буде стертий.
15 Let them be before the LORD continually, that he may cut off the memory of them from the earth;
Нехай [гріхи його] будуть завжди перед Господом і нехай викорінена буде з землі пам’ять його
16 because he did not remember to show kindness, but persecuted the poor and needy man, the broken in heart, to kill them.
за те, що він не пам’ятав виявляти [іншим] милість, але переслідував пригніченого, бідного й зламаного серцем, щоб умертвити його.
17 Yes, he loved cursing, and it came to him. He did not delight in blessing, and it was far from him.
Він любив прокляття – воно прийде до нього; йому не подобалося благословення – воно від нього віддалиться.
18 He clothed himself also with cursing as with his garment. It came into his inward parts like water, like oil into his bones.
Оскільки він вдягався в прокляття, мов у шати, воно просякло, як вода, в його нутро, і, немов олія, – у його кістки.
19 Let it be to him as the clothing with which he covers himself, for the belt that is always around him.
Нехай стане воно для нього одягом, у який він огортається, і поясом, яким він завжди підперізується.
20 This is the reward of my adversaries from the LORD, of those who speak evil against my soul.
Така відплата від Господа тому, хто ворогує проти мене, і тим, хто зле говорить на душу мою.
21 But deal with me, LORD, for your name's sake, because your loving kindness is good, deliver me;
Ти ж, Господи, Володарю, вступися за мене заради імені Твого; через доброту милосердя Твого визволи мене.
22 for I am poor and needy. My heart is wounded within me.
Адже я пригнічений і бідний і серце моє зранене в нутрі моєму.
23 I fade away like an evening shadow. I am shaken off like a locust.
Я сную, немов похилена тінь, як сарану, струшують мене.
24 My knees are weak through fasting. My body is thin and lacks fat.
Мої коліна ослабли від посту, і тіло моє геть виснажилося без олії.
25 I have also become a reproach to them. When they see me, they shake their head.
Я став посміховищем для них: ті, що бачать мене, похитують [глузливо] головами своїми.
26 Help me, LORD, my God. Save me according to your loving kindness;
Допоможи мені, Господи, Боже мій, врятуй мене за милістю Твоєю.
27 that they may know that this is your hand; that you, LORD, have done it.
Нехай же знають, що це рука Твоя, що це Ти зробив, Господи.
28 They may curse, but you bless. When they arise, they will be shamed, but your servant shall rejoice.
Нехай вони проклинають, а Ти благослови; вони повстануть, але посоромляться, а слуга Твій радітиме.
29 Let my adversaries be clothed with dishonor. Let them cover themselves with their own shame as with a robe.
Нехай вдягнуться в безчестя ті, хто проти мене ворогує, і огорнуться ганьбою, немов шатами.
30 I will give great thanks to the LORD with my mouth. Yes, I will praise him among the multitude.
Я буду славити вустами моїми Господа завзято й серед велелюддя хвалитиму Його.
31 For he will stand at the right hand of the needy, to save him from those who judge his soul.
Бо Він стоїть по правиці від бідняка, щоб врятувати його від тих, хто судить його душу.
