< Psalms 102 >

1 [A Prayer of the afflicted, when he is overwhelmed and pours out his complaint before the LORD.] Hear my prayer, LORD. Let my cry come to you.
Молитва страдника, коли він знемагає й виливає перед Господом свій жаль. Господи, почуй мою молитву, і нехай дійде до Тебе мій зойк.
2 Do not hide your face from me in the day of my distress. Turn your ear to me. Answer me quickly in the day when I call.
Не ховай від мене Твого обличчя у день, коли мені тісно, нахили до мене вухо Твоє. Того дня, коли я кличу, дай мені відповідь негайно.
3 For my days consume away like smoke. My bones are burned like a hearth.
Бо дні мої щезли, мов дим, і кості мої обгоріли, наче купа золи.
4 My heart is blighted like grass, and withered, for I forget to eat my bread.
Немов витоптана трава, висохло серце моє, так що я забуваю їсти свій хліб.
5 By reason of the voice of my groaning, my bones stick to my skin.
Від голосу мого зітхання прилипли кості мої до тіла.
6 I am like a pelican of the wilderness. I have become as an owl of the waste places.
Я уподібнився до сича в пустелі, став немов пугач на руїнах.
7 I watch, and have become like a sparrow that is alone on the housetop.
Не сплю, став наче птах, що самотньо [сидить] на даху.
8 My enemies reproach me all day. Those who are mad at me use my name as a curse.
Щодня вороги мої ганьблять мене, неславлять мене, промовляють ім’я моє, як прокляття.
9 For I have eaten ashes like bread, and mixed my drink with tears,
Я їм попіл замість хліба й питво моє зі сльозами змішую
10 Because of your indignation and your wrath, for you have taken me up, and thrown me away.
через гнів Твій і лють, бо Ти підняв мене й кинув додолу.
11 My days are like a long shadow. I have withered like grass.
Дні мої – немов нахилена тінь, я сохну, наче трава.
12 But you, LORD, will abide forever; your renown endures to all generations.
А Ти, Господи, житимеш повіки, і пам’ять про Тебе – із роду в рід.
13 You will arise and have mercy on Zion; for it is time to have pity on her. Yes, the set time has come.
Ти встанеш, змилуєшся над Сіоном, бо настав час помилувати його, бо прийшла пора.
14 For your servants take pleasure in her stones, and have pity on her dust.
Адже слуги Твої уподобали [навіть] каміння його, і милим став для них його пил.
15 So the nations will fear the name of the LORD; all the kings of the earth your glory.
Тоді будуть боятися народи імені Господа, і всі царі землі – слави Твоєї.
16 For the LORD has built up Zion. He has appeared in his glory.
Бо відбудує Господь Сіон, з’явиться Він у славі Своїй.
17 He has responded to the prayer of the destitute, and has not despised their prayer.
Зглянеться на молитву нужденних і не знехтує благаннями їхніми.
18 This will be written for the generation to come, that a people yet to be created may praise the LORD.
Нехай записано це буде для прийдешнього покоління, і народ майбутнього прославлятиме Господа.
19 For he has looked down from the height of his sanctuary. From heaven, the LORD looked at the earth;
Бо Він поглянув із висот святині Своєї, Господь із небес подивився на землю,
20 to hear the groans of the prisoner; to free those who are condemned to death;
щоб почути стогони в’язня й звільнити приречених на смерть,
21 that men may declare the name of the LORD in Zion, and his praise in Jerusalem;
щоб сповістити на Сіоні ім’я Господа й хвалу Його – в Єрусалимі,
22 when the peoples are gathered together, the kingdoms, to serve the LORD.
коли зберуться народи й царства разом, щоб служити Господеві.
23 He weakened my strength along the course. He shortened my days.
Він виснажив силу мою в дорозі, скоротив мої дні.
24 I said, "My God, do not take me away in the midst of my days. Your years are throughout all generations.
Я сказав: «Боже мій, не забирай мене в середині днів моїх, Той, Чиї роки – із роду в рід.
25 In the beginning, LORD, you established the foundation of the earth. The heavens are the works of your hands.
На початку Ти заклав основи землі, і небеса – діяння рук Твоїх.
26 They will perish, but you remain; and they will all wear out like a garment. You will change them like a cloak, and they will be changed.
Вони згинуть, а Ти існуватимеш завжди; усі вони, як одяг, зносяться, і Ти поміняєш їх, немов [старі] шати, і вони зміняться.
27 But you are the same. Your years will have no end.
Але Ти – Той самий, і роки Твої нескінченні.
28 The children of your servants will continue, and their descendants will be established before you."
Сини рабів Твоїх житимуть, і нащадки їхні міцно стоятимуть перед Твоїм обличчям».

< Psalms 102 >