Mark 7
1 Then the Pharisees, and some of the scribes gathered together to him, having come from Jerusalem.
І зібрались до Нього фарисеї та деякі з книжників, які прибули́ із Єрусалиму,
2 Now when they saw some of his talmidim eating bread with defiled, that is, unwashed, hands, they found fault.
і побачили, що деякі з учнів Його їли хліб руками „нечистими“, цебто невмитими.
3 (For the Pharisees, and all Jewish people, do not eat unless they wash their hands and forearms, holding to the Tradition of the Elders.
Бо фарисеї й усі юдеї, зберігаючи переда́ння старших, не їдять, як старанно не вимиють рук;
4 They do not eat when they come from the marketplace unless they wash. And there are many other things which they have received and hold to, the washing of cups and pitchers and copper vessels and dining couches.)
а вернувшися з ринку, вони не їдять, поки не вмиються. Багато є й іншого, що вони прийняли́, щоб доде́ржувати: миття чаш, і глеків, і мідяно́го по́суду.
5 The Pharisees and the scribes asked him, "Why do your talmidim not walk according to the Tradition of the Elders, but eat their bread with unwashed hands?"
І запитали Його фарисеї та книжники: „Чому учні Твої не живуть за переда́нням старших, але хліб споживають руками нечистими?“
6 He said to them, "Well did Isaiah prophesy of you hypocrites, as it is written, 'This people honors me with their lips, but their heart is far from me.
А Він їм відказав: „Добре пророкував про вас, лицемірів, Ісая, як написано: „Оці люди устами шанують Мене, серце ж їхнє далеко від Мене.
7 And in vain do they worship me, teaching instructions that are the commandments of humans.'
Та однак надаре́мне шанують Мене, бо навчають наук — лю́дських за́повідей“.
8 "For you set aside the commandment of God, and hold tightly to human tradition."
Занеха́явши заповідь Божу, передань людськи́х ви трима́єтесь: обмиваєте глеки та чаші, і багато такого подібного й іншого робите ви“.
9 He said to them, "Full well do you reject the commandment of God, that you may establish your tradition.
І сказав Він до них: „Спритно відкидаєте ви заповідь Божу, аби зберегти своє переда́ння.
10 For Moses said, 'Honor your father and your mother;' and, 'Anyone who speaks evil of father or mother, let him be put to death.'
Бо Мойсей наказав: „Шануй батька свого та матір свою“, та: „Хто злорічить на батька чи матір, нехай смертю помре“.
11 But you say, 'If anyone tells his father or mother, "Whatever profit you might have received from me is Corban, that is to say, given to God;"'
А ви кажете: „Коли скаже хто батьку чи матері: Корва́н, чи дар Богові те, чим би ти скориста́тись від мене хотів,
12 then you no longer allow him to do anything for his father or his mother,
то вже вільно йому не робити нічого для батька чи матері,
13 making void the word of God by your tradition, which you have handed down. You do many things like this."
порушуючи Боже Слово вашим переда́нням, що його ви самі встановили. І багато такого ви іншого робите“.
14 And he called the crowd to himself again, and said to them, "Hear me, all of you, and understand.
І Він зно́ву покликав наро́д і промовив до нього: „Послухайте Мене всі, і зрозумійте!
15 There is nothing from outside of the person, that going into him can defile him; but the things which proceed out of the person are what defile the person."
Немає нічого назо́вні люди́ни, що, увіходячи в неї, могло б опога́нити її; що ж із неї виходить, — те люди́ну опога́нює.
Коли має хто ву́ха, щоб слухати, — нехай слу́хає!“
17 When he had entered into a house away from the crowd, his talmidim asked him about the parable.
А коли від наро́ду ввійшов Він до дому, тоді учні Його запиталися в Нього про при́тчу.
18 He said to them, "Are you thus without understanding also? Do you not perceive that whatever goes into the person from outside cannot defile him,
І Він їм відказав: „Чи ж і ви розумі́ння не маєте? Хіба ж не розумієте ви, що все те, що входить іззо́вні в люди́ну, — не може опога́нити її?
19 because it does not go into his heart, but into his stomach, then into the latrine, cleansing all the foods?"
Бо не входить до серця йому, але до живота́, і виходить назо́вні, очищуючи всяку ї́жу“.
20 He said, "That which proceeds out of the man, that defiles the man.
А далі сказав Він: „Що з люди́ни виходить, — те́ люди́ну опога́нює.
21 For from within, out of a person's heart, proceed evil thoughts, adulteries, sexual sins, murders, thefts,
Бо зсере́дини, із лю́дського серця виходять лихі думки́, розпуста, краді́ж, душогу́бства,
22 covetings, wickedness, deceit, lustful desires, an evil eye, blasphemy, pride, and foolishness.
пере́люби, зди́рства, лукавства, пі́дступ, безстидства, завидю́щеє око, богозневага, го́рдощі, бе́зум.
23 All these evil things come from within, and defile the man."
Усе зле це виходить зсере́дини, — і люди́ну опога́нює!“
24 From there he arose, and went away into the region of Tyre and Sidon. He entered into a house, and did not want anyone to know it, but he could not escape notice.
І встав Він, і звідти пішов у землю ти́рську й сидонську. І, ввійшовши до дому, Він хотів, щоб ніхто не довідавсь, та не міг утаїтись.
25 But immediately a woman whose young daughter had an unclean spirit heard of him and came and fell at his feet.
Негайно бо жінка одна, якої дочка мала духа нечистого, прочула про Нього, і прийшла, та й припала до ніг Йому.
26 Now the woman was a Greek, a Syrophoenician by race. She begged him that he would cast the demon out of her daughter.
А ця жінка греки́ня була́, родом сирофінікі́янка. Вона стала благати Його, щоб із дочки́ її де́мона вигнав.
27 But he said to her, "Let the children be filled first, for it is not appropriate to take the children's bread and throw it to the dogs."
А Він їй сказав: „Дай, щоб перше наїлися діти, — не годиться бо хліб забирати в дітей, і кинути щеня́там!“
28 But she answered him, "Yes, Sir. Yet even the dogs under the table eat the children's crumbs."
А вона Йому в відповідь каже: „Так, Господи! Але навіть щеня́та їдять під столом від дитячих кришо́к“.
29 He said to her, "For this saying, go your way. The demon has gone out of your daughter."
І Він їй сказав: „За слово оце йди собі, — де́мон вийшов із твоєї дочки́!“
30 And when she went away to her house, she found the child lying on the bed, the demon having left.
А коли вона в дім свій верну́лась, то знайшла, що дочка́ на постелі лежала, а демон вийшов із неї.
31 Again he departed from the borders of Tyre, and came through Sidon to the Lake of Galil, through the midst of the region of Decapolis.
І вийшов Він знов із країв ти́рських і сидо́нських, і́ подався шляхом на Сидо́н над море Галілейське, через око́лиці Десятимі́стя.
32 They brought to him one who was deaf and had a speech difficulty, and they begged Yeshua to lay his hand on him.
І приводять до Нього глухого немову, і благають Його, щоб руку на нього поклав.
33 He took him aside from the crowd, privately, and put his fingers into his ears, and he spat, and touched his tongue.
І взяв Він його від наро́ду само́го, і вклав пальці Свої йому в ву́ха, і, сплюнувши, доторкнувся його язика́.
34 Looking up to heaven, he sighed, and said to him, "Ephphatha." that is, "Be opened."
І, на небо спогля́нувши, Він зідхнув і промовив до нього: „Еффата́“; цебто: „Відкрийся!“
35 And his ears were opened, and the impediment of his tongue was released, and he spoke clearly.
І відкрилися ву́ха йому, і путо його язика розв'яза́лось негайно, — і він став говорити вира́зно!
36 He commanded them that they should tell no one, but the more he commanded them, so much the more widely they proclaimed it.
А Він їм звелів, щоб нікому цього не розповіда́ли. Та що більше наказував їм, то ще більш розголо́шували.
37 They were astonished beyond measure, saying, "He has done all things well. He makes even the deaf hear, and the mute speak."
І ду́же всі дивувалися та говорили: „Він добре все робить: глухим дає чути, а німим — говорити!“
