Luke 23
1 The whole company of them rose up and brought him before Pilate.
І зняли́ся всі їхні збори, і повели до Пилата Його.
2 They began to accuse him, saying, "We found this man subverting our nation, forbidding paying taxes to Caesar, and saying that he himself is the Messiah, a king."
І зачали оскаржа́ти Його й говорити: „Ми стверди́ли, що Цей ворохо́бить народ наш, і забороняє податок давати кесареві, та й говорить, що Він, — Христос Цар“.
3 Pilate asked him, "Are you the King of the Jews?" He answered him, "You say so."
І Пила́т запитав Його, кажучи: „Чи Ти Цар Юдейський?“А Він відказав йому в відповідь: „Сам ти кажеш“...
4 Pilate said to the chief cohanim and the crowds, "I find no basis for a charge against this man."
І Пилат сказав первосвященикам та до народу: „Я не знахо́джу жо́дної провини в Цій Люди́ні“.
5 But they insisted, saying, "He stirs up the people, teaching throughout all Judea, beginning from Galil even to this place."
А вони намагались, говорячи: „Він бунтує наро́д, навчаючи в усій Юдеї, від Галілеї почавши аж посі“.
6 But when Pilate heard it, he asked if the man was a Galilean.
А Пилат, вчувши про Галілею, спитав: „Хіба Він галіле́янин?“
7 When he found out that he was in Herod's jurisdiction, he sent him to Herod, who was also in Jerusalem during those days.
І, дізнавшись, що Він із влади Ірода, відіслав Його Іродові, бо той в Єрусалимі також перебува́в тими днями.
8 Now when Herod saw Yeshua, he was exceedingly glad, for he had wanted to see him for a long time, because he had heard about him. He hoped to see some miracle done by him.
Коли ж Ірод побачив Ісуса, то дуже зрадів, бо він від давнього ча́су бажав Його бачити, — багато за Нього чував, і сподівався побачити чудо яке, що буває від Нього.
9 He questioned him with many words, but he gave no answers.
І багато питався Його, та нічого не відповідав Він йому.
10 The chief cohanim and the scribes stood, vehemently accusing him.
І стояли тут первосвященики й книжники, та завзя́то Його оскаржували.
11 Herod with his soldiers treated him with contempt and mocked him. Dressing him in luxurious clothing, they sent him back to Pilate.
Тоді Ірод із ві́йськом своїм ізневажив Його й насміявся, зодягнувши Його в яснобі́лу одіж, і відіслав до Пилата Його.
12 Herod and Pilate became friends with each other that very day, for before that they were enemies with each other.
І того дня стали Ірод із Пилатом за при́ятелів між собою, бо давніш ворожне́ча між ними була́.
13 Pilate called together the chief cohanim and the rulers and the people,
А Пилат скликав первосвящеників, і старшин, і наро́д,
14 and said to them, "You brought this man to me as one that subverts the people, and see, I have examined him before you, and found no basis for a charge against this man concerning those things of which you accuse him.
і промовив до них: „Привели́ ви мені Чоловіка Цього́, як того́, що бунтує наро́д. А ось я перед вами розвідав, — і не знахо́джу в Люди́ні Оцій ані однієї провини такої, про що ви оскаржуєте.
15 Neither has Herod, for he sent him back to us, and see, nothing worthy of death has been done by him.
Також Ірод, бо він відіслав Його нам. І ось нічого, що на смерть заслуго́вувало б, Він не вчинив.
16 I will therefore chastise him and release him."
Отже я покараю Його й відпущу́“.
17 (Now he had to release one prisoner to them at the feast.)
Бо пови́нен був їм відпустити одно́го на свято.
18 But they all shouted out together, saying, "Away with this man. Release to us Barabbas"
А наро́д став кричати й казати: Візьми Цього́, — відпусти ж нам Вара́вву!“
19 (one who was thrown into prison for a certain revolt in the city, and for murder.)
А той за повста́ння одне, яке сталося в місті, і за вбивство посаджений був до в'язни́ці.
20 Then Pilate spoke to them again, wanting to release Yeshua,
І зно́ву сказав їм Пилат, хотячи́ відпустити Ісуса.
21 but they shouted, saying, "Crucify. Crucify him."
Та кричали вони й говорили: „Розіпни, розіпни Його!“
22 He said to them the third time, "Why? What evil has this man done? I have found no capital crime in him. I will therefore chastise him and release him."
Він же втретє промовив до них: „Яке ж зло вчинив Він? Я нічого, що на смерть заслуго́вувало б, на Нім не знайшов. Отже я покараю Його й відпущу́“.
23 But they were urgent with loud voices, asking that he might be crucified. And their voices, and those of the chief cohanim, prevailed.
А вони сильним криком свого домага́лися, та вимагали розп'я́сти Його. І взяв го́ру крик їхній та первосвящеників.
24 Pilate decreed that what they asked for should be done.
І Пилат присудив, щоб було́, як просили вони:
25 He released him who had been thrown into prison for insurrection and murder, for whom they asked, but he delivered Yeshua up to their will.
відпустив їм Вара́вву, поса́дженого за повста́ння та вбивство в в'язницю, за якого просили вони, а Ісуса віддав їхній волі...
26 When they led him away, they grabbed one Shim'on of Cyrene, coming from the country, and placed on him the cross, to carry it after Yeshua.
І як Його повели́, то схопи́ли якогось Си́мона із Кіріне́ї, що з поля вертався, і поклали на нього хреста, щоб він ніс за Ісусом!
27 A large crowd of the people followed him, including women who also mourned and lamented him.
А за Ним ішов на́товп великий людей і жінок, які плакали та голосили за Ним.
28 But Yeshua, turning to them, said, "Daughters of Jerusalem, do not weep for me, but weep for yourselves and for your children.
А Ісус обернувся до них та й промовив: „Дочки єрусалимські, не ридайте за Мною, — за собою ридайте й за ді́тьми своїми!
29 For look, the days are coming in which they will say, 'Blessed are the barren, the wombs that never bore, and the breasts that never nursed.'
Бо ось дні настають, коли скажуть: „Блаженні неплідні, та утро́би, які не родили, і груди, що не годували“.
30 Then they will begin to say to the mountains, 'Fall on us,' and to the hills, 'Cover us.'
Тоді стануть казати гора́м: „Поспадайте на нас“, а узгі́р'ям: „Покрийте нас!“
31 For if they do these things in the green tree, what will be done in the dry?"
Бо коли таке роблять зеленому дереву, то що́ буде сухому?“
32 There were also others, two criminals, led with him to be put to death.
І вели́ з Ним також двох злочинників інших, щоб убити.
33 When they came to the place that is called The Skull, they crucified him there with the criminals, one on the right and the other on the left.
А коли прибули́ на те місце, що звуть „Черепо́вище“, розп'яли́ тут Його та злочинників, — одно́го право́руч, а одного ліво́руч.
34 And Yeshua said, "Father, forgive them, for they do not know what they are doing." Dividing his garments among them, they cast lots.
Ісус же промовив: „Отче, відпусти їм, — бо не знають, що чинять вони!“А як Його одіж ділили, то кидали же́реба.
35 The people stood watching. The rulers also scoffed at him, saying, "He saved others. Let him save himself, if this is the Messiah of God, his Chosen One."
А люди стояли й дивились... Насміхалися з ними й старши́ни, говорячи: „Він інших спасав, — нехай Сам Себе ви́зволить, коли Він Христос, Божий Обра́нець!“
36 The soldiers also mocked him, coming to him and offering him vinegar,
І вояки́ глузували з Нього: приступаючи, о́цет Йому подавали,
37 and saying, "If you are the King of the Jews, save yourself."
і казали: „Коли Цар Ти Юдейський, — спаси Себе Сам!“
38 An inscription was also written above him: "THIS IS THE KING OF THE JEWS."
Був же й напис над Ним письмом грецьким, латинським і гебрейським написаний: „Це — Цар Юдейський“.
39 One of the criminals who hung there insulted him, saying, "Are you not the Messiah? Save yourself and us."
А один із розп'я́тих злочинників став зневажати Його й говорити: „Чи Ти не Христос? То спаси Себе й нас!“
40 But the other answered, and rebuking him said, "Do you not even fear God, seeing you are under the same condemnation?
Обізвався ж той другий, і докоряв йому, кажучи: „Чи не боїшся ти Бога, коли й сам на те саме засуджений?
41 And we indeed justly, for we receive the due reward for our deeds; but this man has done nothing wrong."
Але ми справедливо засу́джені, і належну заплату за вчинки свої беремо́, — Цей же жодного зла не вчинив“.
42 And he said, "Yeshua, remember me when you come into your Kingdom."
І сказав до Ісуса: „Спогада́й мене, Господи, коли при́йдеш у Царство Своє!“
43 And he said to him, "Assuredly I tell you, today you will be with me in Paradise."
І промовив до нього Ісус: „Попра́вді кажу́ тобі: ти бу́деш зо Мною сьогодні в раю́!“
44 And it was now about noon, and darkness came over the whole land until three in the afternoon,
Наближалася шоста година, — і те́мрява стала по ці́лій землі аж до години дев'ятої.
45 for the sun's light failed. And the veil of the temple was torn in two.
І сонце затьми́лось, і в храмі завіса роздерлась надво́є.
46 And Yeshua, crying with a loud voice, said, "Father, into your hands I commit my spirit." Having said this, he breathed his last.
І, скрикнувши голосом гучним, промовив Ісус: „Отче, у руки Твої віддаю Свого духа!“І це прорікши, Він духа віддав.
47 When the centurion saw what was done, he glorified God, saying, "Certainly this was a righteous man."
Коли ж сотник побачив, що́ сталось, він Бога просла́вив, говорячи: „Дійсно праведний був Чоловік Цей!“
48 All the crowds that came together to see this, when they saw the things that were done, returned home beating their breasts.
І ввесь на́товп, який зійшовсь на видо́вище це, як побачив, що́ сталось, — бив у гру́ди себе та вертався.
49 All his acquaintances, and the women who followed with him from Galil, stood at a distance, watching these things.
Усі ж знайо́мі Його й ті жінки́, що прийшли були з Ним із Галілеї, здалека стояли й дивились на це.
50 And look, a man named Joseph, who was a member of the council, a good and righteous man
І ось муж, на ім'я́ йому Йо́сип, що був радником синедріону, люди́на шановна і праведна, —
51 (he had not consented to their counsel and deed), from Arimateh, a city of the Judeans, who was also waiting for the Kingdom of God:
не пристав він до ради та чину їх, — із Аримате́ї, юдейського міста, що й сам сподівався Божого Царства, —
52 this man went to Pilate, and asked for the body of Yeshua.
цей прийшов до Пилата, і тіла Ісусового став просити.
53 He took it down, and wrapped it in a linen cloth, and placed him in a tomb that was cut in stone, where no one had ever been placed.
І Йо́сип, знявши Його, обгорнув у полотно, і покла́в Його в гро́бі, що в скелі був ви́січений, і що в ньому ніко́ли ніхто не лежав.
54 It was the day of the Preparation, and the Sabbath was drawing near.
День той був Приготува́ння, і наставала субота.
55 The women, who had come with him out of Galil, followed after, and saw the tomb, and how his body was placed.
А жінки́, що прийшли були з Ним із Галілеї, ішли слідо́м, і вони бачили гро́ба, і як покладене тіло Його.
56 They returned, and prepared spices and ointments. On the Sabbath they rested according to the commandment.
Повернувшись, вони наготува́ли па́хощів і мира, а в суботу, за заповіддю, спочивали.
