< Psalms 129 >
1 [A Song of Ascents.] Many times they have afflicted me from my youth up. Let Israel now say,
Пісня сходження. Досить пригнічували мене ще з юності, – нехай скаже Ізраїль, –
2 many times they have afflicted me from my youth up, yet they have not prevailed against me.
досить пригнічували мене ще з юності, та не здолали мене!
3 The plowers plowed on my back. They made their furrows long.
На спині моїй орали орачі, протягнули свої довгі борозни.
4 The LORD is righteous. He has cut apart the cords of the wicked.
Господь праведний: Він розсік пута нечестивців.
5 Let them be disappointed and turned backward, all those who hate Zion.
Нехай осоромляться й назад відсахнуться всі, хто ненавидить Сіон.
6 Let them be as the grass on the housetops, which withers before it grows up;
Нехай стануть вони, як трава на даху, що засихає, перш ніж виросте,
7 with which the reaper doesn't fill his hand, nor he who binds sheaves, his bosom.
якою жнець не наповнить долоні своєї, і той, хто снопи в’яже, не візьме її оберемком.
8 Neither do those who go by say, "The blessing of the LORD be on you. We bless you in the name of the LORD."
І не скажуть перехожі: «Благословення Господнього вам! Благословляємо вас іменем Господа!»