Jeremiah 26
1 In the beginning of the reign of Jehoiakim the son of Josiah, king of Judah, came this word from the LORD, saying,
На поча́тку царюва́ння Єгоякима, сина Йосіїного, царя Юдиного, було оце слово від Господа, ка́жучи:
2 "Thus says the LORD: Stand in the court of the LORD's house, and speak to all the cities of Judah, which come to worship in the LORD's house, all the words that I command you to speak to them; do not diminish a word.
„Так говорить Господь: Стань на подві́р'ї Господнього дому, і будеш говорити всім Юдиним містам, що прихо́дять на поклі́н до Господнього дому, усі ті слова, що Я наказав був тобі, щоб до них говорити, — не вбав ані сло́ва.
3 It may be they will listen, and turn every man from his evil way; that I may relent of the evil which I purpose to do to them because of the evil of their doings.
Може почують вони, і ве́рнуться кожен зо своєї злої дороги, й Я пожалую щодо зла, яке ду́маю вчинити їм через злі їхні вчи́нки!
4 You shall tell them, 'Thus says the LORD: If you will not listen to me, to walk in my law, which I have set before you,
І скажеш до них: Так говорить Господь: Якщо ви не бу́дете прислу́хуватися до Мене, щоб ходити за Зако́ном Моїм, якого Я дав вам,
5 to listen to the words of my servants the prophets, whom I send to you, even rising up early and sending them, but you have not listened;
щоб прислу́хуватися до слів Моїх рабів пророків, яких Я посилаю до вас рано та пізно, та не слу́хали ви,
6 then will I make this house like Shiloh, and will make this city a curse to all the nations of the earth.'"
то вчиню́ з оцим домом, як з Шіло́, а місто це дам на прокля́ття для всіх наро́дів землі“.
7 The priests and the prophets and all the people heard Jeremiah speaking these words in the house of the LORD.
І чули священики, і пророки, і ввесь наро́д Єремію, що говорив ці слова в Господньому домі.
8 It happened, when Jeremiah had made an end of speaking all that the LORD had commanded him to speak to all the people, that the priests and the prophets and all the people laid hold on him, saying, "You shall surely die.
І сталося, як Єремія закінчи́в говорити все, що наказав був Господь сказати до всього наро́ду, то схопи́ли його священики, і пророки, і ввесь наро́д, говорячи: „Ти конче помреш!
9 Why have you prophesied in the name of the LORD, saying, 'This house shall be like Shiloh, and this city shall be desolate, without inhabitant?'" All the people were gathered to Jeremiah in the house of the LORD.
На́що пророкував ти Господнім Ім'я́м, кажучи: Як Шіло́, буде дім цей, а місто це буде зруйно́ване, так що не буде в ньому ме́шканця?“І зібрався ввесь народ проти Єремії в Господньому домі.
10 When the officials of Judah heard these things, they came up from the king's house to the house of the LORD; and they sat in the entry of the New Gate of the LORD's house.
І почули ці слова Юдині князі, і відійшли з царсько́го дому до дому Господнього, і сіли при вході до ново́ї Господньої брами.
11 Then spoke the priests and the prophets to the officials and to all the people, saying, "This man is worthy of death; for he has prophesied against this city, as you have heard with your ears."
І сказали священики та пророки до князі́в та до всього народу, говорячи: „Присуд смерти цьому́ чоловікові, бо він пророкував проти цього міста, як ви чули своїми ву́хами!“
12 Then Jeremiah spoke to all the officials and to all the people, saying, "The LORD sent me to prophesy against this house and against this city all the words that you have heard.
І сказав Єремія до всіх князі́в і до всього наро́ду, говорячи: „Господь послав мене пророкувати проти цього дому, і проти цього міста всі ті слова́, що ви чули.
13 Now therefore amend your ways and your doings, and obey the voice of the LORD your God; and the LORD will relent of the disaster that he has pronounced against you.
А тепер поліпші́ть ваші доро́ги та ваші чи́ни, і слухайтеся голосу Господа, вашого Бога, то пожалує Господь щодо зла, яке говорив був на вас.
14 But as for me, look, I am in your hands; do with me as is good and right in your eyes.
А я — ось я в вашій руці: робіть мені як добре, і як правдиве в ваших оча́х!
15 Only know for certain that, if you put me to death, you will bring innocent blood on yourselves, and on this city, and on its inhabitants; for of a truth the LORD has sent me to you to speak all these words in your ears."
Тільки справді пізна́єте ви, якщо ви вб'єте мене, що ви невинну кров спрова́дите на себе й на це місто та на ме́шканців його, бо Господь справді послав мене до вас говорити в ваші ву́ха всі ці слова́.“
16 Then the officials and all the people said to the priests and to the prophets: "This man is not worthy of death; for he has spoken to us in the name of the LORD our God."
І сказали князі та ввесь наро́д до священиків та до пророків: „Цей чоловік не підлягає присуду смерти, бо він говорив до нас Ім'я́м Господа, нашого Бога!“
17 Then rose up certain of the elders of the land, and spoke to all the assembly of the people, saying,
І встали люди зо старши́х кра́ю, і сказали до всього збору наро́ду, гово́рячи:
18 "Micah the Morashtite prophesied in the days of Hezekiah king of Judah; and he spoke to all the people of Judah, saying, 'Thus says the LORD of hosts: "Zion shall be plowed as a field, and Jerusalem shall become heaps, and the mountain of the house as the high places of a forest."'
„Міхей з Мораші пророкував за днів Єзекії, царя Юдиного, і сказав до всьо́го юдейського наро́ду, говорячи: Так говорить Господь Саваот: Сіон, як те поле, зао́раний буде, а Єрусалим за румо́вища стане, а гора цього храму — підгі́рками лісу.
19 Did Hezekiah king of Judah and all Judah put him to death? Did he not fear the LORD, and seek the favor of the LORD, and the LORD relented of the disaster which he had pronounced against them? Thus should we commit great evil against our own souls.
Чи справді забив його Єзекія, цар Юдин, та ввесь Юда? Чи ж він не побоявся Господа, і не зла́годив Господнього лиця? І Господь пожалував щодо того зла, яке говорив був на них. А ми вчинимо таке велике зло на свої душі?
20 "There was also a man who prophesied in the name of the LORD, Uriah the son of Shemaiah of Kiriath Jearim; and he prophesied against this city and against this land according to all the words of Jeremiah.
І також пророкував був Господнім Ім'я́м один чоловік, Урі́йя, син Шемаї, з Кір'ят-Єаріму, і пророкував проти цього міста та проти цього кра́ю всі ті слова́, як Єремія.
21 And when Jehoiakim the king, with all his mighty men, and all the officials, heard his words, the king sought to put him to death; but when Uriah heard it, he was afraid, and fled, and went into Egypt.
І почув був слова́ його цар Єгояким, і всі ли́царі його та всі князі́; і шукав цар способу забити його. І почув це Урійя, і злякався, й утік, і прийшов до Єгипту.
22 And Jehoiakim the king sent men into Egypt, Elnathan the son of Achbor, and certain men with him, into Egypt;
I послав цар Єгояким людей до Єгипту, — Елнатана, Ахборового сина, і людей з ним до Єгипту.
23 and they fetched forth Uriah out of Egypt, and brought him to Jehoiakim the king, who killed him with the sword, and cast his dead body into the graves of the common people."
І вони ви́вели Урійю з Єгипту, і привели́ його до царя Єгоякима, а той ударив його мечем, а трупа його кинув до гробі́в про́стих людей“.
24 But the hand of Ahikam the son of Shaphan was with Jeremiah, that they should not give him into the hand of the people to put him to death.
Але рука Ахикама, Шаханового сина, була з Єремією, щоб не дати його в руку наро́ду забити його.
