Mark 3
1 And he entered again into the synagogue, and there was a man there who had his hand withered.
І ввійшов ізнов у школу; й був там чоловік, що мав суху руку.
2 And They watched him, whether he would heal him on the Sabbath day, that they might accuse him.
І назирали Його, чи сцїлить його в суботу, щоб обвинуватити Його.
3 And he said to the man with the withered hand, "Stand up in the middle."
І рече до сухорукого чоловіка: Стань посередині.
4 And he said to them, "Is it lawful on the Sabbath day to do good, or to do harm? To save a life, or to kill?" But they were silent.
І рече до них: Чи годить ся в суботу добро робити, чи зло робити? життє спасати, чи погубляти? Вони ж мовчали.
5 And when he had looked around at them with anger, being grieved at the hardening of their hearts, he said to the man, "Stretch out your hand." He stretched it out, and his hand was restored.
І, позирнувши на них кругом гнівно, жалкуючи над скаменїлостю сердець їх, рехе чоловікові: Простягни руку твою. І простяг, і стала рука його здорова, як і друга.
6 And the Pharisees went out, and immediately conspired with the Herodians against him, how they might destroy him.
І вийшовши Фарисеї, зараз з Iродиянами зробили раду на Него, як Його погубити.
7 And Jesus withdrew to the sea with his disciples, and a large crowd followed from Galilee, and from Judea,
Ісус же відійшов з учениками своїми до моря; а великий натовп із Галилеї йшов за Ним, і з Юдеї,
8 and from Jerusalem, and from Idumea, and beyond the Jordan, and those from around Tyre and Sidon. A large crowd, when they heard what great things he did, came to him.
і з Єрусалиму, й з Ідумеї, і зза Йордану; й ті, що кругом Тира та Сидона, натовп великий, прочувши, скільки Він робив, поприходили до Него.
9 And he told his disciples that a small boat should stay near him because of the crowd, so that they would not press on him.
І сказав Він ученикам своїм наготовити Йому човна задля народу щоб не тиснулись до Него.
10 For he had healed many, so that as many as had diseases pressed on him that they might touch him.
Многих бо сцїлив, так що видались на Него, щоб приторкнутись до Него, хто з них мав недуги.
11 And the unclean spirits, whenever they saw him, fell down before him, and shouted, saying, "You are the Son of God."
А духи нечисті, як бачили Його то падали ниць перед Ним, і кричали, говорячи: Ти єси Син Божий.
12 And he sternly warned them that they should not make him known.
І остро грозив їм, щоб Його не виявляли.
13 And he went up into the mountain, and called to himself those whom he wanted, and they went to him.
І вийшов Він на гору, й покликав, кого схотів сам, і поприходили до Него.
14 And he appointed twelve, that they might be with him, and that he might send them out to preach,
І настановив дванайцятьох, щоб були з Ним, і щоб посилати їх проповідувати,
15 to have authority to heal sicknesses and to cast out demons.
і щоб мали силу сцїляти недуги, й виганяти біси.
16 And he appointed the twelve. And to Simon he gave the name Peter;
І дав Симонові імя Петр;
17 and James the son of Zebedee; and John the brother of James (and he gave them the names Boanerges, which is to say, Sons of Thunder);
та Якова Зеведеєвого, та Йоана, брата Якового, й дав їм імена Воанер-гес, що єсть: Сини громові;
18 and Andrew, and Philip, and Bartholomew, and Matthew, and Thomas, and James the son of Alphaeus, and Thaddaeus, and Simon the Zealot;
та Андрея, та Филипа, та Вартоломея, та Маттея, та Тому, та Якова Алфєєвого, та Тадея, та Симона Хананця,
19 and Judas Iscariot, who also betrayed him.
та Юду Іскариодького, що зрадив Його.
20 And he came into a house, and the crowd came together again, so that they could not so much as eat bread.
Входять вони в господу, і знов сходить ся народ, так що не могли анї хлїба з'їсти.
21 And when his family heard it, they went out to take charge of him: for they said, "He is out of his mind."
І прочувши свояки Його, вийшли взяти Його; казали бо, що Він не при собі.
22 And the scribes who came down from Jerusalem said, "He has Beelzebul," and, "By the prince of the demons he casts out the demons."
А письменники, поприходивши з Єрусалиму, казали, що Вельзевула має, і що бісовським князем виганяє біси.
23 And so he summoned them, and said to them in parables, "How can Satan cast out Satan?
І, покликавши їх, говорив до них приповістями: Як може сатана сатану виганяти?
24 And if a kingdom is divided against itself, that kingdom cannot stand.
І коли царство проти себе роздїлить ся, не може стояти царство те.
25 And if a house is divided against itself, that house will not be able to stand.
І коли господа проти себе роздїлить ся, не може стояти господа тая.
26 And if Satan has risen up against himself, and is divided, he will not be able to stand, but has an end.
І коли сатана устав проти себе, й розділив ся, не може стояти, а копець йому.
27 But no one can enter into the house of the strong man to plunder, unless he first binds the strong man; and then he will plunder his house.
Не може нїхто надоби сильного, ввійшовши в господу його, пожакувати, як перше сильного не звяже; аж тодї господу його пограбить.
28 Truly I tell you, all human sins will be forgiven, including their blasphemies with which they may blaspheme;
Істино глаголю вам: Що всї гріхи відпустять ся синам чоловічим, і хули, якими б вони нї хулили;
30 because they said, "He has an unclean spirit."
бо казали: Духа нечистого має.
31 And then his mother and his brothers came, and standing outside, they sent to him, calling him.
Приходять тодї брати й мати його, й стоячи на дворі, послали до Него, кличучи Його.
32 And a crowd was sitting around him, and they told him, "Look, your mother and your brothers are outside looking for you."
І сидїв народ круг Него; кажуть же Йому: Ось мати Твоя і брати Твої на дворі шукають Тебе.
33 And he answered them, saying, "Who are my mother and my brothers?"
І, озвавшись до них, рече: Хто се мати моя, або брати мої?
34 And looking around at those who sat around him, he said, "Look, my mother and my brothers.
І, позирнувши кругом по тих, що сидїли коло Него, рече: Оце мати моя, і брати мої!
35 For whoever does the will of God, the same is my brother, and my sister, and mother."
Хто бо чинити ме волю Божу, той брат менї, й сестра моя, і мати.
