Mark 11
1 When they drew near to Jerusalem, to Bethphage and Bethany, at the Mount of Olives, he sent two of his disciples,
І як наближились до Єрусалиму, до Витфагиї й Витаниї, до гори Оливної, посилає двох учеників своїх,
2 and said to them, "Go your way into the village that is opposite you. Immediately as you enter into it, you will find a young donkey tied, on which no one has yet sat. Untie him, and bring him.
і рече їм: Ійдїть у село, що перед вами, і зараз, увійшовши в него, знайдете осля привязане, на котре ніхто в людей не сідав, одвязавши його, приведіть.
3 If anyone asks you, 'Why are you doing this?' say, 'Because the Lord needs it,' and he will send it back here at once."
І, коли хто вам скаже: Що се робите? скажіть: Що Господові його треба; й зараз його відошле сюди.
4 They went away, and found a colt tied at the door outside in the open street, and they untied him.
Пійшли ж вони, й знайшли осля лривязане коло дверей знадвору, на роздоріжжю, та й одвязали його.
5 Some of those who stood there asked them, "What are you doing, untying the young donkey?"
І деякі, що там стояли, казали їм: Що ви робите, одвязуючи осля?
6 They said to them just as Jesus had said, and they let them go.
Вони ж сказали їм, як звелїв Ісус; і пустили їх.
7 They brought the young donkey to Jesus, and threw their garments on it, and Jesus sat on it.
І привели осля до Ісуса, й накинули на него одежу свою, і посадили на него.
8 Many spread their garments on the way, and others spread branches which they had cut from the fields.
Многі ж одежу свою розстилали по дорозі, инші ж гіллє різали з дерев, і встилали дорогу.
9 Those who went in front, and those who followed, shouted, "Hosanna. Blessed is he who comes in the name of the Lord.
Инші, що попереду йшли, і що слїдом за Ним ійшли, покликували, кажучи: Осанна! Благословен грядущий в імя Господнє;
10 Blessed is the kingdom of our father David. Hosanna in the highest."
благословенне грядуще в імя Господа царство отця нашого Давида. Осанна на вишинах!
11 And he entered into the temple in Jerusalem. When he had looked around at everything, it being now evening, he went out to Bethany with the twelve.
І ввійшов Ісус в Єрусалим і в церкву, й, оглянувши все, як пізня вже була година, вийшов у Витанню з дванайцятьма.
12 The next day, when they had come out from Bethany, he was hungry.
І назавтра, як вийшли вони з Витаниї, зголоднїв,
13 Seeing a fig tree afar off having leaves, he came to see if perhaps he might find anything on it. When he came to it, he found nothing but leaves, for it was not the season for figs.
і, загледївши смоківницю оддалеки, що мала листе, прийшов, чи не знайде чого на ній. І, прийшовши до неї, нїчого не знайшов, тільки листє; не була бо ще пора на смокви.
14 Jesus told it, "May no one ever eat fruit from you again." and his disciples heard it. (aiōn g165)
І, озвавшись Ісус, рече до неї: Щоб нїколи з тебе по вік нїхто овощу не їв. І чули ученики Його. (aiōn g165)
15 They came to Jerusalem, and he entered into the temple, and began to throw out those who sold and those who bought in the temple, and overthrew the tables of the money changers, and the seats of those who sold the doves.
І приходять у Єрусалим, і ввійшовши Ісус у церкву, почав виганяти продаючих і купуючих у церкві, і столи міняльників, і ослони продаючих голуби поперевертав,
16 He would not allow anyone to carry a container through the temple.
і не давав, щоб хто носив посуд через церкву.
17 He taught, saying to them, "Is it not written, 'My house will be called a house of prayer for all the nations?' But you have made it a den of robbers."
І навчав, глаголючи їм: Хиба не писано: Що дом мій дом молитви звати меть ся у всіх народів? ви ж зробили його вертепом розбійників.
18 The chief priests and the scribes heard it, and sought how they might destroy him. For they feared him, because all the crowd was astonished at his teaching.
І чули письменники та архиєреї й шукали, як би Його погубити: боялись бо Його, бо ввесь народ дивував ся наукою Його.
19 When evening came, they went out of the city.
І, як вечір, настав, вийшов Вів осторонь із города.
20 As they passed by in the morning, they saw the fig tree withered away from the roots.
А вранці, мимо йдучи, побачили смоківницю всохлу від коріння.
21 Peter, remembering, said to him, "Teacher, look. The fig tree which you cursed has withered away."
І споглянувши Петр, рече Йому; Учителю, дивись, смоківниця, що прокляв єси, всохла.
22 Jesus answered them, "Have faith in God.
І озвавшись Ісус, рече їм: Майте віру Божу.
23 Truly I tell you, whoever may tell this mountain, 'Be taken up and cast into the sea,' and does not doubt in his heart, but believes that what he says will happen, it will be done for him.
Істино глаголю вам: Що хто скаже горі сїй: Двигнись і кинь ся в море, та й не сумнити меть ся в серпЇ своїм, а вірувати ме, що, що каже, станеть ся, буде йому, що скаже.
24 Therefore I tell you, whatever you ask for in prayer, believe that you have received it, and it will be yours.
Тим глаголю вам: Усе, чого молячись просите, віруйте, що одержите, й буде вам.
25 Whenever you stand praying, forgive, if you have anything against anyone; so that your Father, who is in heaven, may also forgive you your wrongdoing.
І як стоїте молячись, прощайте, коли що маєте проти кого, щоб і Отець ваш, що на небі, відпустив вам провини ваші.
26 But if you do not forgive, neither will your Father in heaven forgive your wrongdoing."
Коли ж ви не прощаєте, то й Отець ваш, що на небі, не простить вам провин ваших.
27 They came again to Jerusalem, and as he was walking in the temple, the chief priests, and the scribes, and the elders came to him,
І приходять знов у Єрусалим; і, як по церкві ходив Він, приступають до Вето архиєреї, та письменники, та старші,
28 and they began saying to him, "By what authority do you do these things? And who gave you this authority to do these things?"
і кажуть Йому: Якою властю Ти і се робиш? і хто Тобі власть таку дав, щоб се робити?
29 Jesus said to them, "I will also ask you one question. Answer me, and I will tell you by what authority I do these things.
Ісус же, озвавшись, рече їм: Спитаю вас і я про одну річ; відкажіть менї, то й я скажу вам, якою властю се роблю.
30 The baptism of John—was it from heaven, or from people? Answer me."
Хрещеннє Йоанове чи з неба було, чи від людей? Відкажіть мені.
31 They reasoned with themselves, saying, "If we should say, 'From heaven;' he will say, 'Why then did you not believe him?'
І міркували між собою, говорячи: Коди скажемо: З неба, то скаже: Чом же не поняли віри йому?
32 If we should say, 'From people'"—they feared the crowd, for all held John to really be a prophet.
Коли ж скажемо: Від людей, то боялись людей: всі бо мали Йоана, що він справді пророк був.
33 They answered and said to Jesus, "We do not know." Jesus said to them, "Neither do I tell you by what authority I do these things."
І, озвавшись, кажуть Ісусові: Не знаємо. Ісус, озвавшись, рече їм: То й я не кажу вам, якою властю се роблю.
