John 13
1 Now before the feast of the Passover, Jesus, knowing that his time had come that he would depart from this world to the Father, having loved his own who were in the world, he loved them to the end.
Перед святом же Пасхи Ісус, знавши, що настала годи́на Йому́ перейти до Отця з цього світу, полюбивши Своїх, що на світі були́, до кінця полюбив їх.
2 And during the meal, the devil had already put into the heart of Judas Iscariot, Simon's son, to betray him.
Під час же вече́рі, як диявол уже був укинув у серце синові Си́мона — Юді Іскаріотському, щоб він видав Його́,
3 Because he knew that the Father had given all things into his hands, and that he came forth from God, and was going to God,
то Ісус, знавши те, що Отець віддав все Йому в руки, і що від Бога прийшов Він, і до Бога відходить,
4 arose from the meal, and removed his outer garments. He took a towel, and wrapped a towel around his waist.
устає від вечері, і здіймає одежу, бере рушника́ й підпері́зується.
5 Then he poured water into the basin, and began to wash the disciples' feet, and to wipe them with the towel that was wrapped around him.
Пото́му налив Він води до вмива́льниці, та й зачав обмивати ноги учням, і витирати рушнико́м, що ним був підпере́заний.
6 Then he came to Simon Peter. He said to him, "Lord, do you wash my feet?"
І підходить до Си́мона Петра, а той каже Йому: „Ти, Господи, ми́тимеш но́ги мені?“
7 Jesus answered him, "You do not know what I am doing now, but you will understand later."
Ісус відказав і промовив йому: „Що́ Я роблю́, ти не знаєш тепер, але опісля́ зрозумієш“.
8 Peter said to him, "You will never wash my feet." Jesus answered him, "If I do not wash you, you have no part with me." (aiōn g165)
Говорить до Нього Петро: „Ти повік мені ніг не обмиєш!“Ісус відповів йому: „Коли́ Я не вмию тебе, — ти не матимеш частки зо Мною“. (aiōn g165)
9 Simon Peter said to him, "Lord, not my feet only, but also my hands and my head."
До Нього проказує Си́мон Петро: „Господи, — не самі мої но́ги, а й руки та го́лову!“
10 Jesus said to him, "Someone who has bathed only needs to have his feet washed, but is completely clean. You are clean, but not all of you."
Ісус каже йому: „Хто обмитий, тільки но́ги обмити потребу́є, бо він чистий увесь. І ви чисті, — та не всі“.
11 For he knew him who would betray him, therefore he said, "You are not all clean."
Бо Він знав Свого зра́дника, тому то сказав: „Ви чисті не всі“.
12 So when he had washed their feet, put his outer garment back on, and sat down again, he said to them, "Do you know what I have done to you?
Коли ж пообмива́в їхні но́ги, і одежу Свою Він надів, засів зно́ву за стіл і промовив до них: „Чи знаєте ви, що́ Я зробив вам?
13 You call me, 'Teacher' and 'Lord.' You say so correctly, for so I am.
Ви Мене називаєте: Учитель і Госпо́дь, — і добре ви кажете, бо Я є.
14 If I then, the Lord and the Teacher, have washed your feet, you also ought to wash one another's feet.
А коли обмив ноги вам Я, Госпо́дь і Вчитель, то повинні й ви один о́дному ноги вмивати.
15 For I have given you an example, that you also should do as I have done to you.
Бо то Я вам при́клада дав, щоб і ви те чинили, як Я вам учинив.
16 Truly, truly, I tell you, a servant is not greater than his master, neither one who is sent greater than he who sent him.
Поправді, поправді кажу́ вам: Раб не більший за пана свого́, послане́ць же не більший від того, хто вислав його.
17 If you know these things, blessed are you if you do them.
Коли знаєте це, то блаженні ви, якщо таке чините!
18 I do not speak concerning all of you. I know whom I have chosen. But that the Scripture may be fulfilled, 'He who ate my bread has lifted up his heel against me.'
Не про всіх вас кажу́. Знаю Я, кого вибрав, але щоб збуло́ся Писа́ння: „Хто хліб споживає зо Мною, підняв той на Мене п'яту́ свою!“
19 I am telling you this now before it happens, so that when it does happen you may believe that I am he.
Уже тепер вам кажу́, перше ніж те настане, щоб як станеться, ви ввірували, що то Я.
20 Truly, truly, I tell you, he who receives whomever I send, receives me; and he who receives me, receives him who sent me."
Поправді, поправді кажу́ вам: Хто приймає Мого посланця́, той приймає Мене; хто ж приймає Мене, той приймає Того, Хто послав Мене!“
21 When Jesus had said this, he was troubled in spirit, and testified, "Truly, truly, I tell you that one of you will betray me."
Промовивши це, затривожився духом Ісус, і осві́дчив, говорячи: „Поправді, поправді кажу́ вам, що один із вас видасть Мене!“
22 The disciples looked at one another, perplexed about whom he spoke.
І озиралися учні один на одно́го, непевними бувши, про кого Він каже.
23 One of his disciples, whom Jesus loved, was reclining against Jesus' chest.
При столі, при Ісусовім лоні, був один з Його учнів, якого любив Ісус.
24 Simon Peter therefore motioned to him to inquire who it was he was talking about.
От цьому кивну́в Си́мон Петро та й шепну́в: „Запитай, — хто б то був, що про нього Він каже?“
25 He, leaning back, as he was, on Jesus' chest, asked him, "Lord, who is it?"
І, пригорну́вшись до ло́ня Ісусового, той говорить до Нього: „Хто́ це, Господи?“
26 Jesus therefore answered, "It is he to whom I will give this piece of bread when I have dipped it." So when he had dipped the piece of bread, he gave it to Judas, the son of Simon Iscariot.
Ісус же відказує: „Це той, кому, умочивши, подам Я куска́“. І, вмочивши куска́, подав синові Си́мона, — Юді Іскаріо́тському!
27 After the piece of bread, then Satan entered into him. Then Jesus said to him, "What you do, do quickly."
За тим же куско́м тоді в нього ввійшов сатана́. А Ісус йому каже: „Що́ ти робиш — роби швидше“.
28 Now none of those reclining knew why he said this to him.
Але жоден із тих, хто був при столі, того не зрозумів, до чо́го сказав Він йому.
29 For some thought, because Judas had the money box, that Jesus said to him, "Buy what things we need for the feast," or that he should give something to the poor.
А тому́, що тримав Юда скриньку на гроші, то деякі ду́мали, ніби каже до нього Ісус: „Купи, що потрібно на свято для нас“, або щоб убогим подав що.
30 Therefore, having received the piece of bread, he went out immediately; and it was night.
А той, узявши кусок хліба, зараз вийшов. Була ж ніч.
31 When he had gone out, Jesus said, "Now the Son of Man has been glorified, and God has been glorified in him.
Тоді, як він вийшов, промовляє Ісус: „Тепер ось просла́вивсь Син Лю́дський, і в Ньому просла́вився Бог.
32 If God has been glorified in him, God will also glorify him in himself, and he will glorify him at once.
Коли в Ньому прославився Бог, то і Його Бог просла́вить у Собі, і зараз прославить Його!
33 Little children, I will be with you a little while longer. You will seek me, and as I said to the Jewish leaders, 'Where I am going, you cannot come,' so now I tell you.
Мої дітоньки, не довго вже бути Мені з вами! Ви шукати Мене будете, але́ — як сказав Я юдеям: „Куди Я йду, туди ви прибути не можете“, — те й вам говорю́ Я тепер.
34 A new commandment I give to you, that you love one another. Just as I have loved you, you also must love one another.
Нову́ заповідь Я вам даю: Любіть один о́дного! Як Я вас полюбив, так любіть один о́дного й ви!
35 By this everyone will know that you are my disciples, if you have love for one another."
По то́му пізнають усі, що ви учні Мої, як бу́дете мати любов між собою“.
36 Simon Peter said to him, "Lord, where are you going?" Jesus answered, "Where I am going, you cannot follow now, but you will follow afterwards."
А Симон Петро Йому каже: „Куди, Господи, ідеш Ти?“Ісус відповів: „Куди Я йду, туди ти́ тепер іти за Мною не можеш, але по́тім ти підеш за Мною“.
37 Peter said to him, "Lord, why can I not follow you now? I will lay down my life for you."
Говорить до Нього Петро: „Чому, Господи, іти за Тобою тепер я не мо́жу? За Те́бе я душу свою́ покладу́!“
38 Jesus answered him, "Will you lay down your life for me? Truly, truly, I tell you, the rooster won't crow until you have denied me three times.
Ісус відповідає: За Ме́не покладе́ш ти душу свою́? Поправді, поправді кажу́ Я тобі: Півень не заспіває, як ти тричі зречешся Мене́.
