Job 39
1 "Do you know the time when the mountain goats give birth? Do you watch when the doe bears fawns?
Хіба́ ти пізнав час наро́дження ске́льних кози́ць? Хіба ти пильнував час мук по́роду ла́ні?
2 Can you number the months that they fulfill? Or do you know the time when they give birth?
Чи на місяці лічиш, що спо́внитись мусять, і ві́даєш час їх наро́дження,
3 They bow themselves, they bring forth their young, they end their labor pains.
коли прикляка́ють вони, випускають дітей своїх, і звільняються від болів по́роду?
4 Their young ones become strong. They grow up in the open field. They go forth, and do not return again.
Набираються сил їхні діти, на полі зростають, відхо́дять і більше до них не вертаються.
5 "Who has set the wild donkey free? Or who has loosened the bonds of the swift donkey,
Хто пусти́в осла дикого вільним, і хто розв'язав ослу дикому пу́та,
6 Whose home I have made the wilderness, and the salt land his dwelling place?
якому призначив Я степ його домом, а місцем його пробува́ння — соло́ну пустиню?
7 He scorns the tumult of the city, neither does he hear the shouting of the driver.
Він сміється із га́ласу міста, не чує він крику пого́нича.
8 The range of the mountains is his pasture, He searches after every green thing.
Що знахо́дить по го́рах, то паша його, і шукає він усього зеленого.
9 "Will the wild ox be content to serve you? Or will he stay by your feeding trough?
Чи захоче служити тобі однорі́г? Чи при я́слах твоїх ночуватиме він?
10 Can you hold the wild ox in the furrow with his harness? Or will he till the valleys after you?
Чи ти одноро́га прив'я́жеш до його борозни́ поворо́ззям? Чи буде він боронува́ти за тобою долини?
11 Will you trust him, because his strength is great? Or will you leave to him your labor?
Чи повіриш йому через те, що має він силу велику, — і свою працю на нього попу́стиш?
12 Will you have faith in him, that he will bring in your grain, and gather it to your threshing floor?
Чи повіриш йому, що він ве́рне насіння твоє, і збере тобі тік?
13 "The wings of the ostrich wave proudly; but are they the feathers and plumage of love?
Крило стру́севе радісно б'ється, чи ж крило це й пір'ї́на леле́ки?
14 For she leaves her eggs on the earth, warms them in the dust,
Бо я́йця свої він на землю кладе́ та в поросі їх вигріва́є,
15 and forgets that the foot may crush them, or that the wild animal may trample them.
і забува́, що нога може їх розчави́ти, а звір польови́й може їх розтопта́ти.
16 She deals harshly with her young ones, as if they were not hers. Though her labor is in vain, she is without fear,
Він жорстокий відно́сно дітей своїх, ніби вони не його, а що праця його може бути надаре́мна, того не боїться,
17 because God has deprived her of wisdom, neither has he imparted to her understanding.
бо Бог учинив, щоб забув він про мудрість, і не наділив його розумом.
18 When she lifts up herself on high, she scorns the horse and his rider.
А за ча́су надхо́ду стрільців ударяє він кри́льми повітря, — і сміється з коня та з його верхівця́!
19 "Have you given the horse might? Have you clothed his neck with a quivering mane?
Чи ти силу коне́ві даси, чи шию його ти зодя́гнеш у гриву?
20 Have you made him to leap as a locust? The glory of his snorting is awesome.
Чи ти зробиш, що буде скакати він, мов сарана́? Величне іржа́ння його страшеле́зне!
21 He paws in the valley, and rejoices in his strength. He goes out to meet the armed men.
Б'є ногою в долині та ті́шиться силою, іде він насупроти зброї,
22 He mocks at fear, and is not dismayed, neither does he turn back from the sword.
— сміється з страху́ й не жахається, і не верта́ється з-перед меча,
23 The quiver rattles against him, the flashing spear and the javelin.
хоч дзво́нить над ним сагайда́к, ві́стря списо́ве та ра́тище!
24 He eats up the ground with fierceness and rage, neither does he stand still at the sound of the trumpet.
Він із шале́ністю та лютістю землю ковтає, і не вірить, що чути гук рогу.
25 As often as the trumpet sounds he snorts, 'Aha.' He smells the battle afar off, the thunder of the captains, and the shouting.
При кожному розі кричить він: „І-га!“і винюхує зда́лека бій, грім гетьма́нів та крик.
26 "Is it by your wisdom that the hawk soars, and stretches her wings toward the south?
Чи я́струб літає твоєю премудрістю, на пі́вдень простягує кри́ла свої?
27 Is it at your command that the eagle mounts up, and makes his nest on high?
Чи з твойо́го нака́зу орел підіймається, і мо́стить кубло́ своє на висоті?
28 On the cliff he dwells, and makes his home, on the point of the cliff, and the stronghold.
На скелі заме́шкує він та ночує, на ске́льнім вершку́ та тверди́ні, —
29 From there he spies out the prey. His eyes see it afar off.
ізвідти визо́рює ї́жу, дале́ко вдивляються очі його,
30 His young ones also suck up blood. Where the slain are, there he is."
а його пташеня́та п'ють кров. Де ж забиті, там він“.
