2 Peter 2
1 But there were false prophets, too, among the people, just as among you also there will be false teachers. These will secretly bring in destructive sects, denying even the Master who bought them, and bringing swift ruin upon themselves.
Але як в народі були лжепророки, так і поміж вами будуть лжевчителі, які тайно вноситимуть згубні єресі й, відрікшись Володаря, Який їх викупив, наведуть на себе швидку загибель.
2 Then there will be many who will follow their immorality, because of whom the Way of the Truth will be maligned.
І багато хто піде за їхньою розпустою, а через них дорога істини буде зневажатися.
3 In their covetousness, with cunning words, they will make merchandise of you; those whose doom has not been idle from of old, and whose destruction has not been slumbering.
І в ненаситності вони будуть наживатися на вас через видумані слова. Однак вирок, [винесений] ще здавна, не затримується, а їхня загибель не дрімає.
4 For if God did not spare angels when they sinned, but cast them down to Tartarus, and committed them to chains of darkness, and reserved them for judgment; (Tartaroō g5020)
Адже якщо Бог не пощадив ангелів, які згрішили, а передав їх кайданам мороку, відправивши до Тартару, щоб зберегти для суду; (Tartaroō g5020)
5 if he did not spare the ancient world, but preserved Noah, a herald of righteousness, with seven others, when he brought a flood upon an ungodly world;
і якщо не пощадив стародавнього світу, навівши на безбожних світовий потоп, але зберіг Ноя, проповідника праведності, і з ним ще сімох;
6 if he condemned the cities of Sodom and Gomorrah and reduced them to ashes, thus holding them up as a warning to all who would live ungodly;
і якщо Він засудив міста Содома та Гоморри на руйнування, спопеливши їх і показавши приклад, що трапиться з безбожними людьми,
7 and he delivered righteous Lot who was worn out by the lascivious life of the wicked
проте врятував праведного Лота, який був пригнічений розбещеною поведінкою беззаконних
8 (for that righteous man, living among them, tormented his righteous soul in seeing and hearing, day after day, their lawless deeds),
(адже праведник, живучи між ними, день у день мучив [свою] праведну душу через беззаконні діла, які бачив і чув),
9 then be sure that the Lord knows how to deliver the godly out of temptation, and to keep the wicked (who are even now enduring punishment) for the "Day of Judgment";
[то] Господь знає, як врятувати благочестивих від випробування, а неправедних зберегти на День суду для покарання,
10 especially those who spend their lives following the flesh in the lust of defilement, and in despising all authority. Audacious and wilful, they feel no awe in railing against dignities;
особливо тих, хто ходить за тілесною зіпсованою пожадливістю й зневажає владу. [Вони] зарозумілі свавільці, які не бояться зневажати славних,
11 even where angels, though surpassing them in strength and might, do not bring a railing judgment against them before the Lord.
тоді як ангели, котрі переважають їх силою і міццю, не виносять на них зневажливого осуду перед Господом.
12 But these men, like irrational creatures, mere animals, born to be taken and destroyed, continually rail about matters of which they know nothing. In their corruption they will surely be destroyed,
Але ці [люди] зневажають те, чого не розуміють. Вони, немов нерозумні тварини, народжені для вилову й забиття, [самі] будуть забиті у своїй зіпсованості,
13 suffering wrong as the wage of wrong which they have done. These are men who count it pleasure to carouse in open daylight; they are spots and blemishes reveling in their deceit, even while they are feasting with you.
прийнявши кару як відплату за неправедність. Вони повсякденні розкоші вважають за задоволення. Брудні й мізерні, вони насолоджуються своїм обманом, бенкетуючи з вами.
14 They have eyes full of harlots, eyes that cannot stop sinning. They entice unsteady souls. Their heart is trained in greed. They are an accursed generation.
Маючи очі, повні перелюбу й безупинних гріхів, та серце, привчене до ненаситності, вони зваблюють нестійкі душі. Вони – діти прокляття.
15 They have forsaken the right way; they have lost their way, and followed the road of Balaam, the son of Beor, who loved the wages of wrong-doing.
Покинувши пряму дорогу, вони заблукали, слідуючи дорогою Валаама, [сина] Восора, який полюбив неправедну нагороду.
16 He was, however, rebuked for his own transgression; a dumb ass spoke with a man’s voice, and stopped the madness of the prophet.
Проте він отримав докір за своє беззаконня: німа під’яремна ослиця, заговоривши людським голосом, запобігла божевіллю пророка.
17 Such men are like waterless springs, or mists storm-driven; for them the blackness of darkness has been reserved.
Вони – безводні джерела й тумани, гнані бурею, для яких приготований морок темряви.
18 For speaking great swelling words of vanity, they entangle, by their lasciviousness, in the lusts of the flesh, those who are just about to escape from the men that live in misconduct.
Адже промовляючи пишномовні нісенітниці, вони зваблюють тілесною похіттю та розпустою людей, які ледве втекли від тих, хто живе в обмані.
19 They promise them liberty, while they themselves are slaves of rottenness! (For indeed a man is the slave of anything which masters him.)
Вони обіцяють їм волю, а самі є рабами тління. Адже чим хтось переможений, тим і поневолений.
20 For if, after having escaped the pollutions of the world, through the knowledge of our Lord and Saviour Jesus Christ, men are again entangled in them and overpowered, their last state is become worse than their first.
Бо якщо вони уникнули загнивання світу через пізнання нашого Господа й Спасителя Ісуса Христа, а потім виявилися оплутані та переможені ним, – то останнє для них гірше від першого.
21 Indeed it would have been better for them not to have known the Way of Righteousness, than, after knowing it, to turn back from the holy command delivered to them.
Адже краще їм було не пізнавати дороги праведності, ніж, пізнавши, відвернутися від святої заповіді, яку їм передали.
22 In their case it has happened according to the true proverb, The dog returns again to his own vomit, and The sow, after washing, to her wallowing in the mire.
Справдилося щодо них прислів’я: «Пес повертається до своєї блювотини», а також: «Помита свиня [повертається] валятися в багні».
