Romans 7
1 Do you not know, brethren, (for I speak to them who know law, ) that the law has dominion over a man as long as he lives?
Хиба не знаєте, браттє (знаючим бо закон глаголю), що закон панує над чоловіком, доки він жив?
2 For the married woman is bound, by law, to her husband as long as he lives; but if the husband be dead, she is released from the law of her husband.
Бо мужня жона з живим мужем звязана законом, як же вмре муж її, тоді вона відзволена від мужа.
3 If, then, indeed, while her husband lives, she be married to another, she shall be called an adulteress: but if her husband be dead, she is free from the law; so that she is not an adulteress, though married to another husband.
Тим же оце, як жив муж, перелюбницею звати меть ся, коли буде (жінкою) иншому чоловікові; коди ж умре муж Її, вільна вона від закону, щоб не бути їй перелюбницею, хоч би була (жінкою) иншому чоловікові.
4 Thus, my brethren, you also have become dead to the law, by the body of Christ, that you may be married to another, who rose from the dead, that we may bring forth fruit to God.
Оце ж, браттє моє, і ви вмерли закону тілом Христовим, щоб бути вам иншому, що встав із мертвих, щоб принесли ми овощ Богові.
5 For when we were in the flesh, our sinful passions which were through the law, wrought effectually in our members, to bring forth fruit to death.
Як були бо ми в тїдї, страсти гріховні, що були через закон, орудували в членах наших, щоб приносити овощ смерті.
6 But now, having died with Christ, we are released from the law, by which we were held in bondage; so that we may serve God in newness of spirit, and not in oldness of the letter.
Тепер же ми відзволились од закону умершого, котрим були держані, щоб служити нам (Богові) в обновленню духа, а не у ветхости писання.
7 What shall we say, then? Is the law sin? By no means. Indeed, I had not known sin, except by the law. For I had not known even inordinate desire, unless the law had said, "You shall not lust."
Що ж скажемо? закон гріх? Нехай не буде так. Нї, я й не знав гріха, як тільки через закон, і жадоби не відав би, коли б закон не сказав: Не жадай.
8 But sin, taking occasion by the commandment, wrought in me all manner of inordinate desire: for without the law sin is dead.
Гріх же, взявшись через заповідь, підняв у менї всяку жадобу. Без закону бо гріх мертвий.
9 For I was alive, once, without the law: but when the commandment came, sin revived, but I died.
Я ж колись жив окреме закому; як же настала заповідь, гріх ожив, а я вмер.
10 Yes, the commandment which was for live, the very same was found to be death to me.
І знайшов я, що заповідь, котра на життє, ся на смерть.
11 For sin, taking occasion by the commandment, deceived me, and by it slew me.
Гріх бо, узявшись через заповідь, обманив мене, і нею вбив мене.
12 Wherefore, the law is holy, and the commandment holy, just, and good.
Тим же оце закон сьвят, і заповідь сьвята, і праведна і добра.
13 Has, then, that which is good become death to me? By no means. But sin becomes death, in order that it might manifest itself, causing death to me by that which is good: so that sin, (through the commandment, ) might be an exceedingly great sinner.
Хиба ж добро принесло мені смерть? Нехай не буде так. Нї, гріх, щоб явив ся гріхом, добрим завдав менї смерть, щоб гріх був без міри грішен через заповідь.
14 Besides, we know that the law is spiritual: but I am carnal, sold under sin.
Знаємо бо, що закон духовний, я ж тілесний, проданий під гріх.
15 For that which I do, I do not approve; since it is not what I desire that I do: but I do that which I hate.
Що бо роблю, не розумію; не що бо хочу, роблю, а що ненавиджу, те роблю.
16 If, now, I do that which I do not desire, I consent to the law that it is good.
Коли ж, чого не хочу, те роблю, то хвалю закон, що добрий.
17 But now it is no longer I myself who do this; but sin which dwells in me.
Тепер же вже не я роблю се, а гріх, що домує в мені.
18 For I know that in me, that is, in my flesh, there dwells no good thing: for to desire what is good, is easy for me; but to do it, I find difficult.
Знаю бо, що не живе в мені (се єсть в тїлї моїм), добре; бо хотіннє є в мене, зробити ж що добре, не знаходжу (способу).
19 For the good which I desire, that I do not: but the evil which I desire not, that I do.
Бо доброго, що хочу, не роблю, а чого не хочу, лихого, те роблю.
20 Now, if I do that which I do not desire, it is no longer I who do it; but sin, which dwells in me.
Коли ж, чого не хочу, те роблю, то вже. не я те роблю, а гріх, що домує в мені.
21 I find, then, that it is a law to me, when desirous to do good, that evil is near me.
Оце ж знаходжу закон, що, коли хочу робити добре, передо мною лежить лихе.
22 For I take pleasure in the law of God, as to the inner man:
Бо я кохаюсь у законі Божому по нутряному чоловікові,
23 but I perceive another law, in my members, warring against the law of my mind, and making me a captive to the law of sin, which is in my members.
бачу ж иншій закон у членах моїх, що воює проти закону ума мого і иідневолюе мене законові гріха, що в членах моїх.
24 Wretched man that I am! who shall deliver me from this body of death?
Окаянний я чоловік! хто мене збавить од тіла смерти сієї?
25 I thank God, through Jesus Christ our Lord! Wherefore, then, indeed, I myself serve, with my mind, the law of God; but with the flesh, the law of sin.
Дякую Богові через Ісуса Христа, Господа нашого. Оце ж умом сам я служу закону Божому, тілом же закону гріховному.
