Mark 14
1 After two days was the feast of the passover, and of unleavened bread. And the chief priests and the scribes were contriving how they might take Jesus by surprise, and kill him.
Була ж пасха й опрісноки по двох днях; і шукали архиєреї, та письменники, як би Його, підступом узявши, вбити.
2 They said, however, Not during the festival, for fear of an insurrection among the people.
Та казали: Тільки не в сьвято, щоб бучі не було в народі.
3 Now being at table in Bethany, in the house of Simon, formerly a leper, there came a woman with an alabaster box of the balsam of spikenard, which was very costly; and she broken open the box, and poured the liquor upon his head.
А як був Він у Витаниї, в господї Симона прокаженного, та сидїв за столом, прийшла жінка, маючи любастровий збаночок мира нардового, правдивого, предорогого, й розбивши посудинку, злила Йому на голову.
4 There were some present, who said with indignation, Why this profusion of the balsam?
Були ж деякі, що сердились у собі, кажучи: На що ся втрата мира?
5 For it could have been sold for more than three hundred denarii, which might have been given to the poor. And they murmured against her.
Можна бо було се продати більш нїж за триста денариїв, та дати вбогим. І дорекали їй.
6 But Jesus said, Let her alone. Why do you molest her? She has done me a good office.
Ісус же рече: Оставте її. На що завдаєте їй жалю? добре діло вчинила на мені.
7 For you will have the poor always amongst you, and can do them good whenever you please; but me you will not always have.
Всякого бо часу вбогих маєте з собою, і коли схочете, можете їм добро робити; мене ж не всякого часу маєте.
8 She has done what she could. She has beforehand embalmed my body for the funeral.
Що змогла ся, зробила: попередила намастити тіло мов на погребеннє.
9 Indeed, I say to you, in whatsoever corner of the world the glad tidings shall be proclaimed, what this woman has now done, shall be mentioned to her honor.
Істино глаголю вам: Де б нї проповідувалась євангелия ся по всьому сьвіту, казати меть ся й те, що зробила оця, на спомин її.
10 Then Judas Iscariot, one of the twelve, repaired to the chief priests, to betray Jesus to them.
А Юда Іскариоцький, один з дванайцятьох, пійшов до архиєреїв, щоб їм зрадити Його.
11 And they listened to him with joy, and promised to give him money. Afterward he sought a favorable opportunity to deliver him up.
Вони ж почувши, зраділи, й обіцяли йому срібняків дати. І шукав, як би у добру годину Його зрадити.
12 Now the first day of unleavened bread, when the passover is sacrificed, his disciples said to him, Whither shall we go to prepare for your eating the passover?
І первого дня опрісночного, як пасхове ягня кололи, кажуть Йому ученики Його: Де хочеш, щоб пійшовши, наготовили Тобі їсти пасху?
13 Then he sent two of his disciples, saying to them, Go into the city, where you will meet a man carrying a pitcher of water; follow him;
І посилає двох з учеників своїх, і рече їм: Ідіть у город, і зустріне вас чоловік, несучи глек води; йдіть за ним,
14 and wherever he shall enter, say to the master of the house, The Teacher says, Where is the guest chamber, in which I may eat the passover with my disciples?
і куди ввійде він, скажіть господареві: Що учитель каже: Де сьвітлиця, щоб пасху з учениками моїми менї їсти?
15 And he will show you a large upper room ready furnished. There prepare for us.
І він вам покаже гірницю простору, прибрану й готову; там приготовте нам.
16 Accordingly, his disciples went away, and being come into the city, found everything as he had told them, and prepared the passover.
І вийшли ученики Його, й прийшли в город, й знайшли, як Він сказав їм, і приготовили пасху.
17 In the evening he went thither with the twelve.
І, як настав вечір, приходить з дванайдятьма.
18 As they were at table eating, Jesus said, Indeed, I say to you, that one of you who eats with me, will betray me.
І, як сидїли вони за столом та їли, рече Ісус: Істино глаголю вам: Що один з вас зрадить мене, котрий їсть зо мною.
19 Upon this they became very sorrowful; and asked him, all of them, one after another, Is it I?
Вони ж почали смутити ся і казати до Него один по одному: Ажеж не я? і другий: Аже ж не я?
20 He answering, said to them, It is one of the twelve; he who dips his morsel in the dish with me.
Він же, озвавшись, рече їм: Один з дванайцяти, що вмочає зо мною руку в миску.
21 The Son of Man departs in the manner foretold in the scripture concerning him; but alas for that man! by whom the Son of Man is betrayed: it had been better for that man never to have been born.
Син чоловічий іде, як писано про Него; горе ж чоловікові тому, що Сина чоловічого зрадить! Добре було б йому, коли б не родив ся чоловік той.
22 While they were at supper, Jesus took bread, and after blessing, broke it, and gave it to them, saying, Take; this is my body.
Як же їли вони, взявши Ісус хлїб і поблагословивши, ламав і давав їм, і рече: Прийміть їжте: се єсть гїло моє.
23 Then he took the cup, and having given thanks, gave it to them; and they all drank of it.
І, взявши чашу, й оддавши хвалу, подав їм, і пили з неї всі.
24 And he said to them, This is my blood, the blood of the new institution, shed for many.
І рече їм: Се єсть кров моя нового завіту, що за многих проливаєть ся.
25 Indeed, I say to you, that I will drink no more of the product of the vine, till that day when I shall drink it new in the kingdom of God.
Істино глаголю вам: Що більше не пити му від плоду винограднього, аж до дня того, коли його пити му новим у царстві Божому.
26 And after the hymn, they went to the Mount of Olives.
І засьпівавши вони, вийшли на гору Оливну.
27 And Jesus said to them, This night I shall prove a stumbling stone to you all; for it is written, "I will smite the Shepherd, and the sheep shall be dispersed."
І рече їм Ісус: Що всї поблазнитесь мною ночи сієї, бо писано: Поражу пастиря і розсиплють ся вівці.
28 Nevertheless, after I am raised again, I will go before you to Galilee.
Тільки ж по воскресенню моїм попереджу вас у Галилею.
29 Peter then said to him, Though they all should stumble, I never will.
Петр же рече Йому: Хоч і всі поблазнять ся, тільки не я.
30 Jesus answered him, Indeed, I say to you, that to-day, this very night, before the cock crow twice, even you will disown me thrice.
І рече йому Ісус: Істино глаголю тобі: Що сьогодні, ночи сієї, перш ніж двічи півень запїє, тричі відречеш ся мене.
31 But Peter insisted on it, adding, Although I should die with you, I will never disown you. And all the rest said the same.
Він же ще більш говорив: Хоч-би мені і вмерти з Тобою, не відречусь Тебе. Так само ж і всі казали.
32 Then they came to a place named Gethsemane, where he said to his disciples, Stay here while I pray.
І приходять на врочище Гетсиман; і рече ученикам своїм: Сидіть тут, поки молити мусь.
33 And he took with him Peter, and James, and John, and being seized with grief and horror,
І бере Петра, та Якова, та Йоана з собою, і почав скорбіти та вдаватись у тугу;
34 said to them, My soul is overwhelmed with a deadly anguish; tarry here and watch.
і рече їм: Тяжко сумна душа моя аж до смерти. Підождіть тут і пильнуйте.
35 And going a little before, he threw himself on the ground, and prayed that, if it were possible, he might be delivered from that hour,
І, пройшовши трохи далїй, припав до землі, і молив ся, щоб, коли можна, мимо йшла від Него ся година.
36 and said, Abba, (that is, Father, ) all things are possible to thee; take this cup away from me; yet not what I would, but what thou wilt.
І рече: Авва, Отче, все можливе Тобі: мимо неси від мене чащу сю - тільки ж не що я хочу, а що Ти.
37 Then he returned, and finding them asleep, said to Peter, Simon, do you sleep? Could you not keep awake a single hour?
І приходить і знаходить їх сплячих, і рече до Петра: Симоне, ти спиш? не міг ти однієї години попильнувати?
38 Watch and pray, that you be not overcome by temptation: the spirit indeed is willing, but the flesh is weak.
Пильнуйте та молїть ся, щоб не ввійшли у спокусу. Дух-то охочий, тіло ж немошне.
39 Again, he retired and prayed, using the same words.
І знов пійшовши, молив ся, те ж саме слово промовляючи.
40 When he returned, he again found them sleeping; for their eyes were overpowered, and they knew not what to answer him.
І вернувшись знайшов їх знов сплячих: були бо їх очі важкі; і не знали вони, що Йому відказати.
41 A third time he came, and said to them, Do you now sleep, and take your rest? All is over: the hour is come: and the Son of Man is delivered into the hands of sinners.
І приходить утретє, і рече їм: Спіть уже й спочивайте. Годі, пристигла година; ось виданий буде Сиа чоловічий у руки грішникам.
42 Arise. Let us be going. Lo! he who betrays me is drawing near.
Вставайте, ходімо: ось зрадник мій наближуєть ся.
43 Immediately, before he had done speaking, appeared Judas, one of the twelve, with a great multitude armed with swords and clubs, who were sent by the chief priests, the scribes, and the elders.
І зараз, як ще Він промовляв, приходить Юда, один з дванадцяти, й з ним багато народу з мечами й киями, від архиєреїв, та письменників, та старших.
44 Now the betrayer had given them this signal: The man whom I shall kiss, is he; seize him, and lead him away safely.
Дав же зрадник Його знак їм, говорячи: кого поцілую, той і єсть Він; беріть Його, та й ведіть осторожно.
45 He was no sooner come, than accosting Jesus, he said, Rabbi, Rabbi, and kissed him.
І прийшовши, зараз приступив до Него, й каже; Учителю, учителю, та й поцілував Його.
46 Then they laid hands on him and seized him.
Вони ж наложили на Него руки свої, і взяли Його.
47 But one of those who were present, drew his sword, and smiting the high priest's servant, cut off his ear.
Один же хтось із тих, що стояли, вихопивши меча, вдарив слугу архиєрейського, й відтяв йому ухо.
48 Then Jesus addressing them, said, Do you come with swords and clubs to apprehend me, like people in pursuit of a robber?
І озвавшись Ісус, рече їм: Чи се як на розбійника вийшли ви з мечами та киями брати мене?
49 I was daily amongst you, teaching in the temple, and you did not arrest me. But in this the scriptures are accomplished.
Що-дня був я з вами в церкві навчаючи, й не брали ви мене; та щоб справдились писання.
50 Then they all forsook him and fled.
І, покинувши Його, всі повтікали.
51 Now there followed him a youth, who had only a linen cloth wrapped about his body; the soldiers having laid hold of him,
А один якийся молодець ійшов за ним, одягнений полотном по нагому, й хапають його молодці (воїни);
52 he left the cloth, and fled from them naked.
він же, зоставивши полотно, нагий утік од них.
53 Then they took Jesus away to the high priest, with whom all the chief priests, the elders, and the scribes, were convened.
І поведи Ісуса до архиєрея; сходять ся до него всї архиєреї, і старші й письменники.
54 And Peter followed him at a distance, as far as the court of the high priest's house, and sat there with the officers, warming himself at the fire.
А Петр оддалеки йшов за ними, аж у середину в двір архиєреиський і сидів із слугами, та й грівсь коло багаття.
55 Meanwhile, the chief priests, and all the Sanhedrin, sought for evidence against Jesus, in order to condemn him to die, but found none:
Архиєреї ж і вся рада шукали на Ісуса сьвідчення, щоб убити Його, та й не знайшли.
56 for many gave false testimony against him, but their testimonies were insufficient.
Многі бо криво сьвідкували проти Него, й не сходились сьвідчення їх.
57 The some arose, who testified falsely against him, saying,
І деякі, вставши, криво сьвідкували на Него, кажучи:
58 We heard him say, I will demolish this temple made with hands, and in three days will build another without hands.
Що ми чули, як він казав: Що я зруйную церкву сю рукотворну, й за три дні иншу нерукотворну збудую.
59 But even here their testimony was defective.
Та й так не сходились сьвідчення їх.
60 Then the high priest, standing up in the midst, interrogated Jesus, saying, Do you answer nothing to what these men testify against you?
І ставши архиєрей посередині, спитав Ісуса, кажучи: Нїчого не відказуєш? Що сї на Тебе сьвідкують?
61 But he was silent, and gave no answer. Again, the high priest interrogating him, said, Are you the Messiah, the Son of the blessed One?
Він же мовчавші нїчого не відказав. Знов спитав Його архиєрей, і каже Йому: Чи Ти єси Христос, Син Благословенного?
62 Jesus answered, I am; nay, you shall see the Son of Man sitting at the right hand of the Almighty, and coming in the clouds of heaven.
Ісус же рече: Се я; і бачити мете Сина чоловічого, сидячого по правиці сили і йдучого на хмарах небесних.
63 Then the high priest rent his garments, saying, What further need have we of witnesses?
Архиєрей же, роздерши одежу свою, каже: На що нам іще сьвідків?
64 You have heard the blasphemy. What is your opinion? And they all pronounced him worthy of death.
Ви чули хулу: як вам здасть ся? Вони ж усі осудили Його, що винен смерти.
65 Then some began to spit on him; others to cover his face and buffet him, saying to him, Divine who it is. And the officers gave him blows on the cheeks.
І почали деякі плювати на Него, й закривати лице Йому, й бити по щоках Його, й казали Йому: Проречи; і слуги знущались над Ним.
66 Now Peter being below in the court, one of the maids of the high priest came thither,
І як був Петр у дворі внизу, приходить одна з дівчат архиєрейських,
67 who seeing Peter warming himself, looked on him, and said, You also were with the Nazarene Jesus.
і, бачивши Петра, що грієть ся, і позирнувши на него, каже: І ти був з Ісусом Назарянином?
68 But he denied it, saying, I know him not: nor do I understand what you mean. Immediately he went out into the portico, and the cock crew.
Він же одрік ся, кажучи: Не знаю, анї розумію, що ти кажеш. І вийшов геть до придвору; а півень запіяв.
69 The maid seeing him again, said to the bystanders, This is one of them.
І дївчина, побачивши його знов, Почала казати тим, що стояли: Що сей з них.
70 Again he denied. And a little after, those who were present said to Peter, You are certainly one of them; for you are a Galilean, your speech shows it.
Він же знов одрік ся. І трохи згодом ті, що стояли, сказали знов Петрові: Справді з них єси, бо ти й Галилеєць, і говірка твоя подобна.
71 Upon this he affirmed, with imprecations, and oaths, that he did not know the man of whom they spoke.
Він же почав проклинатись та клястись: Що не знаю чоловіка сього, про котрого кажете.
72 The cock crew the second time: and Peter recollected the word which Jesus had said to him, Before the cock crow twice, you will disown me thrice. And reflecting upon this, he wept.
І вдруге півень запіяв. І згадав Петр слово, що промовив йому Ісус: Що перш нїж півень запіє двічи, одречеш ся мене тричі. І став плакати.
