< Acts 3 >
1 Now, about that time, Peter and John went up to the temple, at the hour of prayer, being the ninth hour.
Петр та Йоан ійшли вкупі до церкви на молитву о девятій годинї.
2 And a certain man, who had been lame from his birth, was carried, whom they laid daily at the gate of the temple, which is called Beautiful, to ask alms of those that entered into the temple;
І несено одного чоловіка, що був кривий від утроби матери своєї, котрого кладено що дня перед церковними дверима, званими Гарними, просити милостині в тих, що входили в церкву.
3 who seeing Peter and John about to go into the temple, begged to receive alms.
Побачивши він Петра та Йоана, що хотїли ввійти в церкву, просив милостині.
4 But Peter, with John, looking steadfastly upon him, said, Look on us.
Споглянувши ж Петр на него з Йоаном, рече: Подивись на нас.
5 And he fixed his eyes upon them, expecting to receive something from them.
Він же дивив ся пильно на них, сподіваючись що від них прийняти.
6 But Peter said, Silver and gold I have none, but what I have I give you: in the name of Jesus Christ, the Nazarene, rise up and walk.
Рече ж Петр: Срібла та золота нема в мене; що ж маю, се тобі даю. В імя Ісуса Христа Назорея встань і ходи.
7 And, taking him by the right hand, he raised him up: and immediately his feet and ankle bones were strengthened.
І, взявши його за праву руку, звів угору, і зараз його ноги й колїна окрепились,
8 And leaping up, he stood, and walked about, and entered with them into the temple, walking, and leaping, and praising God.
і підскочивши, став та ходив, і ввійшов із ними в церкву, походжаючи, та скачучи, та хвалячи Бога.
9 And all the people saw him walking, and praising God;
І видів його ввесь народ ходячого й хвалячого Бога.
10 and they knew him to be the same person who sat for alms at the Beautiful gate of the temple, and were filled with wonder and amazement at that which had happened to him.
А знали його, що се той, що для милостинї сидїв коло Гарних дверей церковних, і сповнили ся страхом і дивом над тим, що сталось йому.
11 And while he kept fast hold of Peter and John, all the people ran together to them, exceedingly astonished, in the portico called Solomon's.
Як же держав ся сцїлений кривий коло Петра та Йоана, збіг ся до них увесь народ у ходник званий Соломонів, дивуючись.
12 And Peter, seeing this, answered the people, Israelites, why do you wonder at this? or why do you fix your eyes on us, as if by our own power, or piety, we had made this man to walk?
І вбачаючи се Петр, озвав ся до народу: Мужі Ізраїльскі, чого ви чудуєте ся сим? або чого так пильно до нас дивитись, мов би своєю силою або побожністю зробили ми, щоб ходив він?
13 The God of Abraham, and of Isaac, and of Jacob, the God of our fathers, has glorified his Son Jesus, whom you delivered up, and rejected in the presence of Pilate, when he was desirous to release him:
Бог Авраамів, та Ісааків, та Яковів. Бог отцїв наших, прославив Сина свого Ісуса, що ви видали та відреклись Його перед Пилатом, як судив він відпустити Його.
14 but you rejected the Holy and Righteous One, and desired a murderer to be granted to you;
Ви ні Сьвятого й Праведного відреклись, і просили дарувати вам чоловіка душогубця,
15 and killed the Prince of Life, whom God has raised from the dead, of which we are witnesses;
а Князя життя убили, котрого Бог воскресив з мертвих; Йому ми сьвідки.
16 and his name, through faith in his name, has made this man strong, whom ye see and know; yes, the faith which is by him, has given him this perfect soundness, in the presence of you all.
І через віру в імя Його, сього, що бачите й знаєте, окрепило імя Його, і віра, що через Него, дала йому се сцїленнє перед усїма вами.
17 And now, brethren, I know that through ignorance you did it, as did also your rulers;
І тепер, брати, знаю, що через незнаннє зробили ви, як і князї ваші.
18 but those things which God foretold, by the mouth of all his prophets, that the Messiah should suffer, he has thus fulfilled.
Бог же, що наперед звістив устами всїх пророків своїх про муки Христові, сповнив так.
19 Reform, therefore, and return to God, that so your sins may be blotted out; that seasons of refreshment may come from the presence of the Lord,
Покайте ся ж і навернїть ся, щоб очистились од гріхів ваших, як прийде час покріплення від лиця Господнього,
20 and that he may send Jesus Christ, who was before designed for you:
і пішле наперед проповіданого вам Ісуса Христа,
21 whom, indeed, heaven must retain till the time of the accomplishment of all things, which God has spoken by the mouth of all his holy prophets, from the beginning of time. (aiōn )
котрого мусїло небо прийняти аж до часу новонастання всього, що глаголав Бог устами всїх сьвятих своїх пророків од віку. (aiōn )
22 Moses truly said, to the fathers, "A prophet like me shall the Lord your God raise up for you, from among your brethren; him shall you obey in all things, whatsoever he shall say to you:
Мойсей бо до отцїв промовив: Що пророка підійме вам Господь Бог ваш із братів ваших, як мене. Сього слухайте у всьому, що глаголати ме вам.
23 and it shall come to pass, that every soul who will not obey that prophet, shall be cut off from among the people."
Буде ж, що всяка душа, котра не слухати ме пророка того, погубить ся з народу.
24 Yes, and all the prophets from Samuel, and those that succeeded, as many as have spoken, have also foretold these days.
І всї пророки від Самуїла й після сих, скільки їх промовляло, також наперед сповіщали про днї сесї.
25 You are the children of the prophets, and of the institution which God instituted with our fathers, saying to Abraham, "And in your see shall all the families of the earth be blessed."
Ви ж сини пророків і завіту, що положив Бог з отцями нашими, глаголючи Авраамові: І в насїннї твоїм благословенні будуть усї народи землї.
26 To you, first, God, having raised up his Son, has sent him to bless you; in turning every one of you, from your iniquities.
Вам найперше, піднявши Бог Сина свого Ісуса, післав Його благословити вас, щоб кожен одвернувсь од лукавства свого.